Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Економічна і соціальна географія світу
Глобальні проблеми людства
ДЕГРАДАЦІЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Деградація навколишнього середовища — це процес, внаслідок якого знижується здатність екосистем підтримувати стабільність якості життя. Екосистема у загальних рисах може бути визначена як взаємодія живих організмів з їх оточенням. Результати такої взаємодії на суходолі — це зазвичай стійкі угруповання, тобто сукупності тварин і рослин, пов’язаних один з одним, а також з ресурсами Грунту, води і повітря. Галузь науки, що вивчає функціонування екосистем, називається екологією. Природа екосистемних взаємодій варіюється від чисто фізичних, таких, як вплив вітру і дощів, до біохімічних, до яких можна віднести, наприклад, забезпечення метаболічних потреб різних організмів або розкладання органічних залишків, що повертає в середовище ті або інші хімічні елементи у формі, придатній для повторного використання. Якщо під впливом певних чинників ці взаємодії стають незбалансованими, то змінюються внутрішні зв’язки в екосистемі, і її здатність забезпечувати існування різноманітних організмів може значно зменшитися. Найчастіша причина деградації навколишнього середовища — це діяльність людини. Природні зміни в екосистемах, як правило, відбуваються дуже поступово і є складовою частиною еволюційного процесу. Однак багато змін викликано такими зовнішніми впливами, до яких система не пристосована. Частіше за все ці впливи пов’язані з діяльністю людини, але іноді є результатом природних катастроф. Так, наприклад, виверження у 1980 р. вулкана Сент-Хеленс у північно-західній частині США призвело до глибоких змін деяких природних екосистем.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.