Географія державна атестація 9 клас
ЕКОНОМІЧНА і СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО
Сільське господарство
Сільське господарство — провідна галузь матеріального виробництва, яка займається вирощуванням рослин і розведенням домашніх тварин з метою забезпечення населення продуктами харчування і промисловості — сировиною.
Україна характеризується високим ступенем освоєння земельного фонду; на сільськогосподарські угіддя припадає 42,4 млн. га, або 70,3 % його площі. Характерною рисою структури сільськогосподарських угідь України є загальна висока питома вага розораних земель (81 %), а в Кіровоградській, Вінницькій і Тернопільській областях він складає близько 90 %. (Для порівняння: у США — 16,9 %, у Франції — 32 %.) Інші площі використовуються під багаторічні насадження (2,7 %), сінокоси (5,1 %) і пасовища (11,4 %). На структуру сільськогосподарських угідь впливають природні, економічні і соціальні фактори. Так, найбільше розорані землі лісостепової зони (85,4 %),
найменше — Полісся (68,9 %), тут майже третину площі сільськогосподарських угідь займають природні кормові угіддя. В Україні є невеликий потенціал для збільшення площі сільськогосподарських угідь. Це заболочені землі (Полісся) і землі, що потребують зрошення (південь України), їхня частка в структурі земельного фонду складає 2,5,%.

Рослинництво — провідна галузь сільського господарства, яка займається вирощуванням сільськогосподарських культур.
Основною зерновою культурою України є озима пшениця, на яку припадає майже 20 % посівних площ. Основними районами вирощування озимої пшениці є області степової та лісостепової зон. У поліських та західних районах частка посівів пшениці значно менша.
Цінною продовольчою культурою в Україні є озиме жито. Основні райони вирощування озимого жита — Полісся і західна частина країни. Такі ж площі, як і жито, займає овес. В Україні він є допоміжною зернофуражною культурою.
Ячмінь — друга за розмірами посівних площ і за валовими зборами зерна (близько 20 %) яра зернова культура. Ярий ячмінь вирощують, як і озиму пшеницю, в степовій та лісостеповій зонах, частково — на Поліссі. Озимий ячмінь вирощують у південній частині Степу та в передгірських районах Криму.
Третє місце в Україні за площею посівів посідає кукурудза. Найкращі умови для її вирощування — північний і центральний Степ, південь Лісостепу.
Значні площі в Україні відводяться під гречку. Найбільші посіви гречки зосереджені у Поліссі, а також частково у Лісостепу.
Просо переважно вирощують у Лісостепу і Степу.
Рис як продовольчу культуру вирощують на поливних землях у Миколаївській, Херсонській областях та в Криму.
Технічні культури: цукровий буряк, соняшник, льон-довгунець, хміль, тютюн. Основна культура в Україні — цукровий буряк (найбільші площі — у Лісостепу, в Тернопільській, Вінницькій, Черкаській і Хмельницькій областях; є також посіви у південних районах Полісся і північних районах Степу).
Соняшник — основна олійна культура. За обсягом його вирощування Україна посідає перше місце у світі; головні райони оброблення — степові (Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька обл.).
Також вирощують: хміль у Житомирській обл., льон-довгунець — у Поліссі, тютюн і ефіроолійні культури — у Криму.
Садівництво і виноградарство поширені в Лісостепу і Степу практично повсюдно. Найбільші плантації винограду розташовані в Криму.
Тваринництво — галузь сільського господарства, що задовольняє потреби населення у м'ясо-молочних продуктах, а промисловість — у сировині.
Тваринництво України традиційно спеціалізується на виробництві м'яса, м'ясопродуктів, молока, яєць та інших продуктів харчування. Головні галузі — скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, конярство (відроджується в Україні), кролівництво, рибальство, хутрове звірівництво, бджільництво. На структуру, розташування, спеціалізацію тваринництва України істотно впливає кормова база, неоднакова в різних регіонах держави і залежна від ряду місцевих особливостей (кліматичних, земельних та ін.).
Головна галузь тваринництва — скотарство. Основними продуктами скотарства є молоко, м'ясо і шкіра тварин. Скотарство розвинене повсюдно. Навколо великих міст, міських агломерацій, у приміських зонах Полісся, Лісостепу розміщуються господарства, що спеціалізуються на молочно-м'ясній продукції. М'ясо-молочне тваринництво переважає в Степу.
Свинарство — друга за значенням галузь тваринництва. Свинарство забезпечує населення продуктами харчування — м'ясом і жиром, а легку промисловість — шкірою, щетиною та ін. Воно менше залежить від кормової бази, тому зосереджене в густонаселених районах, де добре розвинуті овочівництво, є відходи харчової промисловості. Основними постачальниками продукції свинарства є Лісостеп і Степ.
Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. Особливо інтенсивно вівчарство розвивається в Степу і на гірських пасовищах Карпат. Ця галузь спеціалізується на постачанні м'яса, вовни, овчини, жиру, овечого молока. Тому що вівчарство менш трудомістка галузь, воно розвивається в слабозаселених районах. Його розвитку в Україні приділяють мало уваги.
Птахівництво орієнтується на фуражне зерно, що переробляється на корм, розвивається в приміських зонах великих міст. Ця галузь спеціалізується на розведенні курей, індиків, качок, гусей, виробництві м'яса (бройлери), яєць, пера і пуху. Промислове птахівництво розвивається в усіх природно-економічних зонах. Великими виробниками пташиного м'яса і яєць є лісостепові і степові області. Перше місце в Україні належить Криму.
Зональна спеціалізація сільського господарства України
Спеціалізація |
||
рослинництва |
тваринництва |
|
Полісся |
Льон-довгунець, картопля, озиме жито, овес, овочі, кормові культури |
Молочне та молочно-м'ясне скотарство, свинарство |
Лісостеп |
Цукровий буряк, озима пшениця, картопля, ячмінь, гречка, бобові, кукурудза на силос, овочі |
Молочне й м'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво |
Степ |
Озима пшениця, соняшник, рис, кукурудза на зерно і на зелений корм, ячмінь, просо, виноград, соя, фрукти, овочі |
М'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво, шовківництво |
Гірські райони |
Виноград, тютюн, чай, лікарські, ефіроолійні та кормові культури |
Вівчарство, конярство |
Агропромисловий комплекс України

Сільське господарство
Показник |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
Загальна земельна площа сільськогосподарських угідь, тис. га |
41 829,5 |
41 827,0 |
38 150,3 |
37 877,2 |
Посівні площі, тис. га |
||||
зернові культури |
13 154 |
13 646 |
15 585,8 |
15 447,6 |
технічні культури |
4340 |
4187 |
3778,8 |
4072,5 |
картопля і овоче-баштанні культури |
2166 |
2277 |
2187,7 |
2160,9 |
кормові культури |
8653 |
7063 |
6375,5 |
5858,1 |
Валовий збір, тис. т |
||||
зернові (у вазі після доробки) |
24 581 |
24 459 |
39 706,1 |
38 804,3 |
цукрові буряки (фабричні) |
14 064 |
13 199 |
15 574,6 |
14 452,5 |
насіння соняшнику |
2794 |
3457 |
2250,6 |
3270,5 |
картопля |
12 723 |
19 838 |
17 343,5 |
16619,5 |
овочі |
5324 |
5821 |
5906,8 |
5827,1 |
Урожайність, ц/га |
||||
зернові (у вазі після доробки) |
19,7 |
19,4 |
27,1 |
27,3 |
цукрові буряки (фабричні) |
156 |
177 |
182,6 |
189,3 |
насіння соняшнику |
10,0 |
12,2 |
9,4 |
12,0 |
картопля |
82 |
122 |
108,1 |
104,4 |
овочі |
111 |
112 |
123,2 |
123,7 |
Поголів'я худоби, тис. голів |
||||
велика рогата худоба |
11 721,6 |
10 626,5 |
9421,1 |
9108,4 |
свині |
10 083,4 |
10 072,9 |
8369,5 |
9203,2 |
вівці та кози |
2026,0 |
1884,7 |
1965,0 |
1984,4 |
|
Виробництво продуктів тваринництва |
||||
м'ясо усіх видів у забійній вазі, тис. т |
1695,3 |
1662,8 |
1517,4 |
1647,9 |
молоко, млн. т |
13,4 |
12,7 |
13,4 |
14,1 |
яйця, млн. шт. |
8739,7 |
8808,6 |
9668,2 |
11309,3 |
вовна, тис. т |
3,8 |
3,4 |
3,3 |
3,4 |

Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.