Географія державна атестація 9 клас

ЕКОНОМІЧНА і СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО

Лісова й деревообробна промисловість


Лісова й деревообробна промисловість — сукупність галузей, що спеціалізуються на заготівлі та переробці деревини, виробництві меблів і напівфабрикатів, різних видів паперу, картону, штучного волокна, целюлози.

Усі ліси України становлять єдиний державний лісовий фонд загальною площею 10 млн. га. Лісистість території складає 14,3 %, що значно менше, ніж у розвинених країнах. Потреби в деревині за рахунок власних ресурсів Україна задовольняє лише на 20—25 %, решта імпортується.

Основні масиви лісів України зосереджені в Поліссі, Карпатських і Кримських горах.



Стисла характеристика лісової і деревообробної промисловості України


Назва галузі

Чинники розміщення

Основні райони та центри розміщення

Лісозаготівельна

Сировинний

Івано-Франківська і Закарпатська області (Карпати); Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська області (Полісся)

Деревообробка

- лісопиляння


- виробництво меблів


Сировинний


Споживчий, сировинний


Закарпаття (Рахів, Свалява), Івано-Франківська область (Коломия), Львівська область (Самбір, Стрий), Вінницька, Житомирська, Чернігівська, Рівненська області


Львів, Чернігів, Київ, Харків, Донецьк, Одеса

Целюлозно-паперова

Сировинний, водний, споживчий

Рахів, Ізмаїл, Цюрупинськ, Малін, Херсон, Одеса, Обухів, Понінка

Лісохімічне виробництво

Орієнтація на відходи лісопромислового комплексу

Івано-Франківська, Закарпатська, Житомирська, Хмельницька та Київська області





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.