Географія державна атестація 9 клас

ЕКОНОМІЧНА і СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО

Загальна характеристика господарства України

Економіка (господарство) — найважливіша сфера суспільного життя, у якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво, обмін, розподіл та споживання продуктів людської діяльності.

Галузева структура господарства — це співвідношення і зв'язки між окремими його галузями (поділ господарства країни на окремі галузі). Галузь господарства — це сукупність підприємств або установ, що виробляють однорідну продукцію або надають однорідні послуги.

Народне господарство охоплює галузі матеріального виробництва — виробничу сферу і галузі невиробничої сфери. Головна галузь виробничої сфери — промисловість. Вона поділяється на гірничодобувну, що забезпечує господарство мінеральною сировиною; важку (електроенергетика, машинобудування, хімічна, поліграфічна і лісова галузі); легку і харчову, що виробляють предмети споживання. Важливими ланками виробничої сфери є сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок. Частка зайнятих у виробничій сфері становить 70 %. До галузей невиробничої сфери належать житлове і комунальне господарство, побутове обслуговування, охорона здоров'я, наука, освіта, культура, спорт. Частка зайнятих у невиробничій сфері становить 30 %.

За єдністю продукції, що випускається, галузі господарства поєднуються в міжгалузеві комплекси. Наприклад, ПЕК, машинобудівний, соціальний, транспортний, будівельний, АПК тощо.

Підприємства кожної галузі господарства мають свою географічну адресу, свої особливості розташування. Вони розміщуються нерівномірно по території країни, концентруючись в окремих центрах, районах, областях. Таким чином, господарство країни має певну територіальну структуру — склад і співвідношення виробництв, особливості їхнього розташування в різних частинах країни та зв'язку між ними.

Україна має свої особливості територіальної структури господарства, яке складається з економічних районів, промислових центрів, вузлів.

Промисловий центр — населений пункт, у якому розташовано кілька промислових підприємств певної спеціалізації або об'єднаних у виробничу структуру сировинними і технологічними зв'язками. Сукупність промислових центрів, що мають спільну інфраструктуру і трудові ресурси, територіально утворює промисловий вузол. Промислові центри, вузли є складовою частиною промислового району, котрий звичайно має чітку виробничу спеціалізацію.

Соціально-економічний район — територія держави, що виділяється в економіці країни своєю спеціалізацією та концентрацією населення. Відповідно до сформованих особливостей географічного розташування, природно-ресурсного потенціалу, демографічної ситуації, історичних факторів в Україні виділяють дев'ять районів: Донецький; Придніпровський; Північно-Східний; Столичний; Центральний; Подільський; Північно-Західний; Карпатський; Причорноморський.