Географія державна атестація 9 клас
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ V. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ
Чернівецька область

Розташована на заході країни в межах Передкарпаття та східної частини Карпат. Площа 8,1 тис. км2.
Південно-західну частину займають Українські Карпати, що складаються з низки паралельних хребтів до 1400 м заввишки. На північний схід від Карпат простягаються передгір'я, що являють собою погорбовану місцевість. Північну частину області займає Прут-Дністровське межиріччя, в середній частині якого лежить Хотинська височина З найвищою вершиною рівнинної України — г. Бердою (515 м). Тут поверхня розчленована каньйоноподібними долинами річок, ярами і балками. На заході трапляється карст.
З корисних копалин відомі фосфорити, гіпс, кварцові й глауконітові піски, глини, вапняки, мармур, графіт, буре вугілля. Є мінеральні джерела та лікувальні грязі.
Клімат області помірно континентальний. Літо прохолодне і вологе, зима помірно холодна. Середня температура січня на рівнині -4,8...-5,0 °С, в передгір'ї -4,8...-5,5 °С, в горах -6...-10 °С, липня відповідно +18,8...+19,5 °С, + 16,2... + 19,0 °С, +13... +16 °С. Опади: 500—600 мм — на рівнині, 800— 1200 мм — у горах, переважно влітку.
Головні річки: Дністер та притоки Дунаю — Прут з Черемошем і Серет.
Серед ґрунтів на рівнині переважають чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені, в передгір'ях — дерново-підзолисті, в горах — бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні.
Ліси займають близько 32 % площі області. На рівнині — це букові й буково-дубові ліси, в горах простежуються висотні пояси від букових лісів до субальпійських лук. З об'єктів природно-заповідного фонду найбільшим є Вижницький природний національний парк.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.