Географія державна атестація 9 клас
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ V. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ
Львівська область

Розташована на заході України. Площа 21,8 тис. км2.
Північна частина зайнята Верхньо-бузькою низовиною, частково заболоченою; центральна — Подільською височиною і Розточчям; південна — Придністровською западиною, передгір'ям та Українськими Карпатами, які представлені тут Бескидами і Вододільним хребтом.
Область багата на корисні копалини: нафта і природний газ (Передкарпатська нафтогазоносна область), кам'яне вугілля (частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну), калійна і кам'яна сіль (Стебницьке родовище калійної солі), сірка, озокерит, будівельні матеріали. Є багато мінеральних джерел, на базі яких діють бальнеологічні курорти: Моршин, Трускавець та ін.
Клімат помірно континентальний. Літо тепле, вологе, зима з частими відлигами. У горах клімат суворіший. Середня температура повітря січня на Подільській височині -4,7 °С, у Передкарпатті -б,1 °С, в Карпатах -б,б °С, липня відповідно +18,7 °С, +18 °С, +1б °С. Опадів на Подільській височині випадає б41—742, в Передкарпатті б85—773, в горах до 1000 мм на рік. Найбільше їх випадає влітку.
Річки належать до басейнів Прип'яті (Бистриця, Стрий, Свіча, Стривігор), Дністра (Стир) та Західного Бугу (Полтва, Рата). Є невеликі озера і водосховища.
Область лежить у межах лісостепової зони і зони Українських Карпат. Серед ґрунтів лісостеповій зоні переважають дерново-підзолисті, чорноземні, сірі лісові, опідзолені, в Карпатах — буроземні ґрунти. Ліси займають 25 % площі області. Тут розташовані природний заповідник Розточчя та національний природний парк Яворівський.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.