Географія державна атестація 9 клас
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
Зона лісостепу

Лісостепова зона простягається від Передкарпаття до Середньоруської височини. Південна межа проходить лінією Ананьїв — Знам'янка — Олександрія — Світлогорськ — Красноград — Ізюм. На лісостепову зону припадає третина території України.
Рельєф території різноманітний. На Правобережжі розташовані Волино-Подільська та Придніпровська височини із плоскими та хвилясто-горбистими поверхнями (плато), які по берегах річок розчленовані балками і ярами.
Клімат Лісостепу помірно теплий, із достатнім і постійним зволоженням на заході й нестійким — на сході. Січневі температури із заходу на схід змінюються від -5 до -8 °С, липневі від +18 до +22 °С. Річна кількість опадів зменшується із заходу на схід з 500—750 до 450 мм.
Зону перетинають річки басейнів Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Сіверського Дінця. Густота річкової мережі зменшується із заходу на схід.
Світло-сірі, сірі й темно-сірі лісові ґрунти займають великі площі на Правобережжі, на Лівобережжі переважають опідзолені чорноземи.
У Лісостепу переважають дубові ліси (діброви). Видовий склад лісів частково змінюється із заходу на схід; на крайньому заході — бук, на Придніпровській височині — граб, клен, явір, на Лівобережжі — дуб, клен гостролистий, липа. Підлісок складається з ліщини, кизилу, бересклету, глоду.
Характерним є поєднання тваринного світу Полісся і Степу. У лісах водяться дикий кабан, борсук, лось, козуля, куниця, вовк, білка, заєць-русак, лисиця, із птахів — сіра куріпка, перепел. Майже скрізь живуть ховрашки, хом'яки, миші. У долинах річок поширені деякі види куликів, пастушкових, диких качок. Зустрічаються видра, бобер, акліматизовано ондатру.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.