Географія державна атестація 9 клас
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Рослинний покрив
Рослинний світ України відрізняється великою різноманітністю видового складу. Із 300—350 тис. видів вищих рослин планети в Україні зростає 25 тис. Це 80 видів дерев, 280 видів чагарників, до тисячі видів однолітніх трав. Особливе значення мають ендемічні, а також рідкісні й зникаючі види рослин (понад 1000). Ними багаті Кримські гори і Карпати. Природна рослинність збереглася лише на 25 % території України. Господарська діяльність населення призвела до істотних змін рослинного покриву країни. Так, площа лісів скоротилася в 5 разів і зараз складає трохи більше 14 %. Найбільшого впливу зазнала рослинність лісостепової і степової зон, де землі активно відводились під сільськогосподарські угіддя.
Рослинний покрив є найбільш уразливим природним компонентом, тому що його розміщення і формування залежать від складу гірських порід, рельєфу, клімату, ґрунтів. Сукупність рослин, пов'язаних між собою і з навколишнім середовищем, називається рослинним угрупованням.

На рівнинах України простежується широтна зональність у розміщенні рослинності. З півночі на південь вона змінюється таким чином: мішані дубово-соснові ліси — діброви — лугові степи — різнотравно-типчаково-ковилові степи — типчаково-ковилові степи — злаково-полинові степи. У горах простежується висотна поясність. Так, передгірний Лісостеп змінюється лісами — від широколистих до хвойних — які переходять у субальпійський пояс полонин (у Карпатах) і яйли (у Кримських горах).
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.