Економічна та соціальна географія

Розділ другий

РЕГІОНИ І КРАЇНИ СВІТУ

Тема 11. АЗІЯ

1. ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АЗІЯ

КУВЕЙТ

Площа — 17,8 тис. км².

Населення — 1,9 млн. осіб.

Столиця — Ель-Кувейт (31,2 тис. осіб).

Географічне положення. Держава Кувейт (Даулятель-Кувейт) займає північно-східну частину Аравійського півострова і острови у Перській затоці: Бубіян-Кяру, Умм-ель-Марадим, Файлака, Варба і інші. Межує на північному заході з Іраком, на південному заході із Саудівською Аравією. На сході омивається водами Перської затоки.

Державний устрій. Кувейт заснований у XVIII ст. династією Сабахів, що досі перебуває при владі. В 1914 р. проголошений «незалежним князівством під протекторатом Британії», а з 1961 р. став незалежною державою. В 1990 р. зазнав військової агресії з боку Іраку. Був звільнений об'єднаними військами НАТО. Згідно з конституцією 1962 р. Кувейт є конституційною монархією. Керівник держави — емір, він же головнокомандувач збройних сил і верховний суддя. Грошова одиниця — кувейтський динар.

Природні умови і ресурси. Рельєф Кувейту рівнинний. Основна частина його території знаходиться в межах крайньої південної частини Месопотамської низовини і тільки західна частина піднята на висоту 500-600 м над рівнем моря.

Клімат — сухий тропічний. Середні температури січня +11°, червня — +34°. Опадів — 100-150 мм., в основному у холодний період.

Ґрунтовий покрив бідний, на півночі переважають щебенисті, а на рівні піщані пустелі.

Найбільше багатство Кувейту — поклади нафти і газу, основні родовища яких знаходяться в прибережній і шельфовій частині Перської затоки (Бурган, Магва, Ель-Ахмаді, Раудатайн). Є родовища асфальту.

Населення. У Кувейті проживає 1,9 млн. осіб (1999), половина населення є нащадками корінних жителів, а решта переселенці із сусідніх арабських держав: Йорданії, Іраку, Саудівської Аравії, Оману та інших. Середня щільність населення в країні становить 107 осіб/км². Однак воно розміщене нерівномірно. Основний регіон його концентрації — зона Перської затоки, район основних нафтопромислів. Приблизно 50% всього населення Кувейту проживає у столиці Ель-Кувейт (близько 1 млн.). Загальна частка міського населення становить 90%. Середній вік жителів 74 роки. Основна мова спілкування, вона ж державна — арабська, релігія — іслам.

Господарство. Основу національної економіки Кувейту становить нафто - і газовидобувна промисловість. Основними підрядними компаніями в освоєнні промислів є «Кувейт Ойл компані» і «Кувейт петролеум компані», на які припадає близько 80% видобутку всіх енергетичних ресурсів країни. Собівартість кувейтської нафти досить низька через неглибоке її залягання (до 50 м. у глибину), фонтанний спосіб добування і невеликі транспортні витрати через близькість портів і центрів переробки. Щорічний видобуток нафти перевищує 100 млн. т.

Електроенергетика представлена ТЕС, що працюють на нафтопродуктах і збудовані біля найбільших міст Ель-Кувейту, Міна-ель-Агмаді, Фахахиль із загальною потужністю 42 млрд. кВт/год. Хімічна промисловість представлена нафтохімією, виробництвом добрив, найбільшими центрами яких є Еш-Шуайба, Міна-ель-Агмаді. Важливе значення для країни має водоопріснення.

Сільське господарство Кувейту не відіграє важливого значення. Його частка становить менше 10% від загального державного виробництва. Основна його галузь — тваринництво. У пустелях і напівпустелях розводять овець — 83 тис. голів, кіз — 67 тис. голів, верблюдів — 6 тис. голів.

Рослинництво має оазисний характер. Вирощують фінікову пальму, на поливних землях — пшеницю, ячмінь, овочі.

Важливе значення для Кувейту мають морські промисли, зокрема вилов риби (щорічно становить 12-14 млн. т.) і крабів (одне з перших місць у світі).

Транспорт. Важливе значення для внутрішніх і особливо зовнішніх перевезень Кувейту відіграє морський, авіаційний, автомобільний і трубопровідний види транспорту.

Найбільшими транспортними вузлами є Ель-Кувейт, Міна-Абдаллах, Ель-Джахра, останній є також найбільшим морським портом, що з'єднує Кувейт зі всіма торговими країнами — партнерами світу. Загальний тоннаж власного наливного танкерного флоту — 3,1 млн. т.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Основними торговими партнерами Кувейту є країни — експортери нафти, мінеральних добрив, риби з Західної Європи (Німеччина, Італія, Великобританія), Азії (Японія, Південна Корея, Тайвань), Північної Америки (США). Ввозить продукцію машинобудування, товари широкого вжитку, продукти харчування.