Я обираю географію - комплексний довідник

Розділ 1

ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ.

БІОСФЕРА. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

Природні комплекси.

Гірські породи і рельєф, вода і повітря, ґрунт, рослинний і тваринний світ складним чином взаємодіють одне з одним, утворюючи різноманітні природні комплекси.

Природний комплекс — закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систему. Природні комплекси мають свій особливий характерний вигляд, тому їх ще називають ландшафтами.

Найбільший природний комплекс — географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси. Залежно від причин формування природні комплекси умовно поділяють на зональні й азональні. В основі виділення зональних природних комплексів лежить закономірна зміна природних компонентів від екватора до полюсів. Азональні природні комплекси виникають у зв'язку з порушеннями зональності, обумовленої розходженнями будови земної кори, рельєфу, близькістю до океанів. Найбільші азональні природні комплекси — материки й океани. Усередині них виділяються природні комплекси меншого порядку.

Найбільшими широтними зональними підрозділами географічної оболонки є географічні пояси Землі. Вони відрізняються один від одного температурними умовами, особливостями циркуляції атмосфери, ґрунтово-рослинного покриву та тваринного світу. Географічні пояси мають ті ж самі назви, що й кліматичні. Ширина кожного географічного поясу місцями сягає понад 4 тис. км. Зрозуміло, що протягом такої великої відстані природні компоненти змінюються. Чим ближче до екватора розташована та чи інша частина географічного поясу, тим більше тепла вона отримує, тим більше відрізняється від попередньої. її відмінності помітні у першу чергу на тваринному та рослинному світі, кліматі, ґрунтах. Тому в межах географічних поясів розрізняють більш-менш однорідні за умовами зони, які називають природними.

Природні зони — це великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків. Формування природних зон насамперед зумовлено типом клімату.

Так, у результаті високих температур повітря та значних опадів на екваторі утворилася зона вологих екваторіальних лісів. Різьке зменшення кількості опадів на тропіках обумовило формування зони тропічних пустель. Зміни окремих компонентів насамперед позначаються на характері рослинного покриву. Саме тому назви природних зон обумовлюються панівним типом рослинності, наприклад: зони тундри, тайги, мішаних лісів, степів тощо.

У горах висотна поясність починається з аналога тієї горизонтальної зони, у межах якої розташовані гори. Кількість висотних поясів буде залежати від висоти гір і їхнього місця розташування. Чим вищі гори і чим ближче вони розташовані до екватора, тим більший у них набір поясів.

У Світовому океані теж існують природні зони. Вони відрізняються за типами водних мас, температурою, солоністю, органічним світом.