Я обираю географію - комплексний довідник
Розділ 4
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ
Паливно-енергетичний комплекс. Металургія.
Для допитливих
- Атомна енергетика заслужено посідає одне з провідних місць в економіці України. Сьогодні на українських АЕС є 15 енергоблоків. Галузь забезпечує роботою понад 37 тис. осіб. Протягом останніх років атомні електростанції виробляли близько 48% електроенергії країни, маючи лише 22,7% впроваджених потужностей. Причому частка виробництва електроенергії на АЕС і в структурі енергоринку щорічно залишається стабільно високою.
- В Україні нараховується близько 350 підприємств чорної металургії: це гірничо-збагачувальні комбінати, коксохімічні заводи, підприємства з виробництва чорних металів, трубні заводи. Галузь включає чотири десятки домен і 14 меткомбінатів з потужностями, достатніми для вироблення близько 50 млн т сталі. 95% сталі виплавляється в мартенах і конверторах. Повсюдний перехід на електроплавильні й електроіндукційні печі вимагає колосальних капіталовкладень — не менш як 30 млрд дол.
Для України чорна металургія є найважливішою галуззю промисловості й посідає перше місце за обсягами виробленої продукції в грошовому вираженні. Продаж чорних металів і виробів з них дає понад 43% загальних валютних надходжень. На підприємствах галузі створюється чверть ВВП України, хоча зайнято на них менш ніж 10% працездатного населення.
- За виробництвом труб Україна посідає четверте місце у світі. Найважливіші підприємства: Харцизький, Макіївський, Нікопольський, Новомосковський, Ніжньодніпровський і Луганський трубні заводи, трубопрокатний завод ім. К. Лібкнехта. Найбільший виробник труб — «Харцизький трубний завод» (Харцизьк, Донецька область). Виробнича потужність підприємства становить 1,5 млн тонн труб на рік.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.