Я обираю географію - комплексний довідник

Розділ 4

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Національний склад населення України. Національний склад населення — розподіл населення певної території за національностями.

В Україні живуть і працюють представники понад 100 національностей. Більша частина населення — українці (77,8%>), корінне населення країни. У всіх областях (окрім АР Крим) вони становлять більшість населення, хоча їхня питома вага найбільша в Центральній Наддніпрянщині і західних областях (90-96%). Найменше українців — у Донбасі, Одеській обл. (близько 55%) і АР Крим (усього 26%).

В Україні також живуть представники інших національностей, серед яких 17,3% — росіяни. Найбільша їхня частка в Автономній Республіці Крим, Луганській, Донецькій, Харківській і Запорізькій областях.

Третьою за величиною національною групою є євреї (0,8%). Вони живуть переважно в містах.

В Україні проживають також білоруси (0,7%), молдавани (0,5%), поляки (0,5%), болгари, угорці, греки та ін. Білоруси живуть у прикордонних з Білоруссю областях, Донбасі і Києві, молдавани — у Чернівецькій і Одеській областях, поляки — у Житомирській і Хмельницькій областях, угорці — переважно в Закарпатті.

До корінних жителів України належать і кримські татари, примусово виселені з рідної землі в 1944 р. Триває процес повернення їх на батьківщину.

До областей з різноманітним національним складом належать Одеська, Закарпатська, Чернівецька.

Конституція України гарантує рівні права для всіх громадян України.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.