Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

ІІІ. Інформаційно-аналітичний розділ
Додатки для виконання практичних, семінарських та самостійних робіт
Додаток Ж.4. Мирослав Білецький. Структурно-динамічні процеси розвитку сфери послуг Львівської області

Послуга — це широка гама різноманітних видів діяльності, що здійснюють виробники на замовлення будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємців, організацій). Послуга — товар особливого виду, діяльність, благо, що задовольняє потреби індивіда, виробництва і суспільства, має споживчу вартість і вартість, результат якої може мати матеріальні і нематеріальні форми.

Згідно з класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), до сфери послуг відносять послуги, пов'язані з сільським, лісовим, рибним господарствами, мисливством, добувною й обробною промисловістю, виробництвом та розподілом електроенергії, газу й води, будівництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, транспортом, зв'язком, державним управлінням, фінансовою, екстериторіальною діяльністю тощо. До сфери послуг населення належать заклади, установи, підприємства, що виконують специфічні суспільні функції, безпосередньо спрямовані на задоволення особистих матеріальних і духовних потреб людей з метою підвищити їхній життєвий рівень.

Ріст реалізованих послуг населенню спостерігається у всіх видах економічної діяльності: у торгівлі, ремонті автотранспортних засобів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, у діяльності готелів та ресторанів, транспорту та зв'язку, в операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям, у діяльності сфери інформатизації та телекомунікації, у науковому дослідженні й розробках, у діяльності сфери права, бухгалтерського обліку, в освіті, охороні здоров'я та наданні соціальної допомоги, комунальних та індивідуальних послуг, у сфері мистецтва, спорту, відпочинку та розваг тощо.

У структурі реалізованих послуг населенню найбільшу частку складає діяльність транспорту та зв'язку, операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям, освіта, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги, діяльність готелів та ресторанів, надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту.

Загальний обсяг послуг, реалізованих населенню найбільше зріс у Львові, Трускавці, Моршині, Дрогобичі, Стрию, Червонограді, Яворівському та Жов- ківському районах.

Незважаючи на те, що понині немає загальноприйнятої (єдиної) класифікації сфери послуг, ми дотримуємося функціонального групування галузей (видів діяльності), які задовольняють потреби населення у певному виді послуг.

До першої групи слід віднести соціально-побутові (матеріально-побутові) послуги, що відображають налагоджені між галузями взаємозв'язки з підтримки матеріальних умов життя населення. До них відносимо житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, торгівлю, ресторанне й готельне господарства тощо. За економічною суттю вони є ринковими і фінансуються переважно за рахунок самозабезпечення, шляхом надання платних послуг споживачам.

Житлово-комунальне господарство — найважливіша ланка соціальної сфери регіону. У 2017 році житловий фонд області досягнув 59,2 млн м² загальної площі на противагу 44,1 млн м² у 1990 р. Приріст загального житлового фонду забезпечений в основному приватними забудовниками. Значно знизився приріст державного, комунального житлового фонду. Валютні ресурси, зароблені за межами України, населення області витрачає на будівництво й купівлю нового та реконструкцію побудованого раніше житла. Зазнають змін архітектурно-планувальні та будівельні особливості житла. Споруджують нові будинки як у міській, так і в приміській та сільській місцевостях за сучасними, часто індивідуальними проектами і повним набором комунальних послуг, використовуючи нові будівельні матеріали і сучасні технології.

Триває реформування житлового господарства шляхом приватизації та реструктуризації. Кращому забезпеченню житловою площею сприяють і такі негативні чинники, як зменшення природного приросту і виїзд населення за межі області, ліквідація аварійного та зношеного житлового фонду, переобладнання (перебудова) гуртожитків.

Незважаючи на труднощі, зумовлені кризовим станом економіки, в області збереглися стабільні темпи приросту житлового фонду (як загальної площі, так і житлової). У середньому на одного мешканця області у 2017 р. припадало 23,6 м² загальної площі, у тому числі на міського мешканця — 21,3 м², а на сільського — 27,1 м². Краща забезпеченість житлом у містах: Моршині, Трускавці, Бориславі і Самборі (30,3-26,4), нижча: у Львові, Дрогобичі, Стрию, Червонограді і Новому Роздолі (відповідно 21,6; 21,2; 19,6; 19,4; 19,0). У сільській місцевості найвищий показник забезпеченості житлом, наприклад, у приміському Пустомитівському районі — 33,7 м².

Суттєвого поліпшення потребує обладнання наявного житлового фонду, який є у приватній власності громадян. Частка загальної площі житла міських поселень, обладнаної водопроводом, становить 88,8 %, сільської місцевості — 44,8 %, каналізацією - відповідно 88,7 % та 43,5 %, опаленням — 80,0 % та 48,9 %, газом — 90,1 % та 84,6 %, гарячим водопостачанням — 77,4 % та 36,2 %, ваннами — 81,6 % та 29,3 %. У містах обласного підпорядкування ці показники значно вищі, а в сільській місцевості дуже мізерні.

Кращий рівень благоустрою житлового фонду мають усі міста обласного підпорядкування, включаючи курортні центри Трускавець і Моршин.

Готельне господарство і туризм. В області функціонує 277 готелів та аналогічних засобів розміщення, з них 170 готелів, 39 мотелів, 11 хостелів та 57 інших місць для короткотермінового проживання загальною одноразовою місткістю у 18 292 місць. Загальна місткість готелів та аналогічних закладів розміщення така: у Львові — 6209, Трускавці — 3729, у Сколівському — 1124, Пустомитівському — 1485 районах. Переважна більшість готельних підприємств працює в міських поселеннях. Ці підприємства мають у своєму розпорядженні такі структурні підрозділи сфери сервісу, як автостоянки, ресторани, кафе, бари, сауни (лазні), басейни, пральні, заклади торгівлі.

Якість готельного фонду представлена кількома п'яти, чотири-, три- та двозір- ковими готелями. П'ятизіркові готелі розташовані у м. Львові («Леополіс Готель». «Nobilis Hotel», «Central Empire Apartment», «Гранд Готель», «Citsdel Inn Готель»). м. Трускавці («Rixos-Prykarpattya Resort», «Mirotel Resort and Spa»); чотири зірки мають окремі готелі Львова («Готель Швейцарський», «Готель Шопен», «Бутік Готель Еней», «Атлас Делюкс Готель» та ін.), м. Трускавця («Royal Grand Hotel & Spa», «Resort Hotel Karpaty» та ін.).

Про розвиток туризму в області опосередковано свідчать показники діяльності готельних закладів. Іноземні громадяни значну перевагу віддають сертифікованим (категорованим) готелям. Вартість проживання в готелях зростає з року в рік. Високий рівень цін змушує приїжджих звертатись до приватного сектору, а це зумовлює появу тіньового ринку готельних послуг. Протягом 2017 року послугами підприємств готельного господарства скористалось 871,4 тис. приїжджих, з них іноземців 13 % від загального числа.

Рис. 1. Готелі та аналогічні засоби розміщення у Львівській області, од.

Тенденцією останніх років є динамічне розширення мережі готельних закладів фізичних осіб-підприємців. Це невеликі заклади на кілька номерів, так звані міні-готелі з достатнім рівнем комфорту і домашнього затишку. Місткість готельних закладів та готельних закладів фізичних осіб-підприємців найбільшою є у Львові, Трускавці, Бориславі, Пустомитівському, Сколівському, Жовківському районах.

Порівняно з 2000 р. кількість готельних закладів (підприємств) збільшилась уп'ятеро, а номерний фонд і загальна місткість — у 3,7 раза. Це зростання відбулось здебільшого за рахунок маломістких і більш комфортабельних закладів. Зросла кількість готелів, мотелів, молодіжних турбаз, гірських притулків та інших закладів. Коефіцієнт використання місткості цих закладів складав 25 %.

За даними Головного управління статистики у Львівській області кількість туристів, обслужених туроператорами та турагентами області у 2017 р. становила 175,2 тис. осіб, з них 6,0 тис. — іноземні туристи, 82,7 тис. туристи — громадяни України, які виїжджали за кордон та 86,5 тис. — внутрішні туристи. У структурі туристичних потоків Львівщини у 2000 р. найбільшу частку становили туристи — громадяни України, що виїжджали за кордон (56,0 %), далі — внутрішні туристи (24 %); на третьому місці — іноземні туристи (20,0 %). У 2017 р. кількість іноземних туристів різко зменшилась (3,4 %), а чисельність внутрішніх туристів навпаки зросла (49,4 %).

Серед іноземців-туристів, які відвідали нашу область переважали піддані Польщі, Туреччини, Білорусі, Німеччини, США, Російської Федерації, Азербайджану, Ізраїлю. Найбільшою популярністю серед громадян області у 2017 р. користувалася Туреччина, Єгипет, Болгарія, Греція, Угорщина, Чехія, Чорногорія. Хорватія.

Побутове обслуговування — вид діяльності суб'єктів бізнесу щодо задоволення конкретної побутової потреби індивідуального замовника. У сфері побутових послуг чітко розрізняють заклади, що надають індивідуальні послуги (перукарні та салони краси, фотопослуги, ритуальні послуги, пральні, прокат речей, чищення та фарбування виробів) та заклади з ремонту і техобслуговування (технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, ремонт радіотелевізійної, аудіо- та відео- апаратури, електропобутових приладів, взуття, годинників, ювелірних та інших виробів). За вказаний період спостерігається значне зростання загальних обсягів реалізованих послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів (у 5 разів), з ремонту побутових виробів та предметів особистого вжитку (у 10 разів). Ріст окремих видів побутових послуг відбувається переважно за рахунок підвищення цін (росту тарифів). У той же час триває скорочення кількості підприємств побутового обслуговування в сільській місцевості і малих містах. Надання побутових послуг має чітко окреслений локальних характер і зазнає постійних змін.

Оптова та роздрібна торгівля, ресторанне господарство. Товарообіг підприємств оптової торгівлі зріс з 5842,0 млн грн (2000 р.) до 43 280,0 млн грн у 2017 р. Обіг роздрібної торгівлі на одну особу за вищевказаний період зріс з 3405,8 до 20 298,9 грн.

Розподіл товарообігу підприємств оптової торгівлі за товарними групами виглядав таким чином: продовольчі товари - 12 457,7 млн грн (28,8 %), непродовольчі товари - 30 822,8 млн грн (71,2 %).

У структурі роздрібного товарообігу підприємств області — 37 054,2 млн грн, найбільшу частку складали підприємства Львова (24 231,8 млн грн — 65,3 %), Стрия (1321,9 млн грн - 3,6 %), Червонограда (1170,6 млн грн — 3,2 %), Дрогобича (960,7 млн грн - 2,6 %), Пустомитівського (1312,2 млн грн — 3,5 %) та Яворівського (1172,1 млн грн - 3,2 %) районів.

У зв'язку з переходом на класифікацію за видами економічної діяльності термін «громадське харчування» замінено на «ресторанне господарство». При зростанні роздрібного товарообігу ресторанного господарства його частка у міських поселеннях області становила 90 %, а у сільській місцевості — 10 %.

Мережа підприємств торгівлі і ресторанного господарства розвивається суперечливо. Вона охоплює супермаркети, крамниці, кіоски, ятки, аптеки, автозаправні станції, кафе, бари, ресторани тощо. Під час загального зростання роздрібного товарообігу, у тому числі ресторанного господарства, кількість підприємств роздрібної торгівлі скорочується.

Краща забезпеченість населення торговою площею магазинів у містах: Львові (287,6 тис. м²), Стрию — (22,8 тис. м²), Червонограді (14,3 тис. м²), Дрогобичі (11,8 тис. м²). У районах цей показник значно нижчий від середнього по області.

Серед діючих об'єктів роздрібної торгівлі (3098), магазинів — 2702; кіосків та автозаправних станцій — 396, у т. ч. — кіосків роздрібної торгівлі - 220, автозаправних станцій — 176.

Серед продовольчих магазинів переважають магазини з універсальним асортиментом товарів, значно менше спеціалізованих серед непродовольчих магазинів.

Скорочення мережі торгових підприємств дещо компенсує зростання кількості ринків: продовольчих, непродовольчих (речових), змішаних. Тенденція скорочення мережі роздрібної торгівлі характерна не тільки для нашого регіону, але й для України загалом. На жаль, не всі магазини виживають в умовах конкуренції. Створюються фірмові магазини підприємств, що сприяє збільшенню виробництва і реалізації вітчизняних товарів. Зростає мережа магазинів колективної та приватної власності. Серед торгових підприємств регіону домінує недержавний сектор економіки.

Широких масштабів набула в наш час торгівля продовольчими і непродовольчими товарами на площах міст, вуличних тротуарах і переходах, у тому числі підземних (м. Львів). Товар продають під відкритим небом з лотків, кошиків, ящиків, візків, розкладок. Вуличною торгівлею займаються люди обох статей, здебільшого віком від 20 до 50 років, яких скоротили на виробництві і які не можуть знайти роботи. Частина з них робить дрібногуртові закупки за кордоном і продає в нас, частина реалізує товари приватних підприємців. Ця вулична (неорганізована) торгівля є джерелом тіньового обігу товарів, бюджетних втрат.

Мережа аптечних закладів сягає 790 одиниць, з них половина — аптеки, решта — аптечні пункти, кіоски. Понад третина аптечних закладів є у Львові, достатньо їх у всіх містах обласного підпорядкування, Яворівському, Жовківському та Старосамбірському районах.

До другої групи відносимо соціально-духовні (соціально-культурні) послуги. Їх діяльність спрямована на забезпечення інтелектуального, духовного і фізичного розвитку особистості. Це освіта, наука, культура, охорона здоров'я, фізична культура і спорт, туризм, об'єкти рекреації тощо. Більшість об'єктів цієї сфери є не- ринковими і фінансуються переважно з місцевих бюджетів. За умови належного розвитку туризму і рекреації їх також можна буде віднести до ринкових об'єктів.

Освіта. Дошкільні навчальні заклади. У 2017 р. в області працювало 819 навчальних закладів із загальною кількістю місць 52,3 тис., у яких перебувало 72,9 тис. дітей відповідного віку (1-6 років). За період із 1990 р. по 2005 р. близько 400 дошкільних закладів припинили своє існування, а з 2005 по 2017 р. їх число знову зросло на 340 одиниць. У Львові зараз працює 116 дошкільних закладів, Дрогобичі - 17, Червонограді, Бориславі і Стрию — по 14 в кожному. Охоплення дітей дошкільними навчальними закладами складало у Львові - 69,4 %, Трускавці — 94,6 %, Моршині - 100 %, Самборі — 78,2 %, Стрию - 75,2 %, Червонограді — 73,5 %, Бориславі — 76,8 % і Дрогобичі — 63,6 %. У середньому по області дошкільними закладами охоплено 51,6 % дітей, у міських поселеннях — 70,7 %, у сільській місцевості — 28,0 %. Найменша частка дітей, охоплених цими закладами, у сільській місцевості Турківського, Золочівського, Дрогобицького, Яворівського, Миколаївського, Перемишлянського і Городоцького районів (у межах 14-28 %). Вищі показники в міських поселеннях Жидачівського, Самбірського, Кам'янка-Бузького районів (понад 90 %, коли середні показники по міських поселеннях становили 70,7 %). Середня наповнюваність дошкільних закладів у міських поселеннях (дітей на 100 місць) — 147, у Львові, Самборі, Стрию вона становить, відповідно, 165, 144, 156.

У сільській місцевості при середній наповнюваності 88 дітей на 100 місць, у Кам'янка-Бузькому районі вона сягає 140, Пустомитівському — 125, Самбірському — 118, Городоцькому — 115, Жовківському — 109 і Стрийському — 106.

Загальноосвітні навчальні заклади. У 2017-2018 навчальному році на Львівщині функціонувало 1262 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчалося 269,2 тис. учнів і працювало 35,4 тис. учителів. Заклади І ступеня акредитації становили 169, І-ІІ ступеня - 317, І-ІІІ ступеня — 399, спеціальні школи (інтернати) — 20. За період 2000/2001-2017/2018 навчальні роки кількість сільських шкіл скоротилась на 220, а кількість учнів на 120 тис. (на 55 тис. — у міських поселеннях та на 66 тис. — у сільській місцевості).

У даний час серед 356 міських шкіл, у Львові - 143, Дрогобичі — 20, Червонограді — 16, Стрию — 13, Бориславі — 12, Самборі — 10.

У сільській місцевості нараховується 906 шкіл, від 24-28 - у Радехівському, Кам'янка-Бузькому, Буському і Миколаївському районах, до 37-62 в інших районах і 67 шкіл — у Старосамбірському районі.

З 178,9 тис. учнів міських поселень, 81,1 тис. навчається у Львові. У сільських школах навчається 90,2 тис. учнів. Кількість учителів у міських школах (18 225) і сільських (17 138) майже однакова. У школах Львова працює 7,5 тис. учителів. В області працює 20 гімназій, з них у Львові — 16, з 5 ліцеїв, 3 функціонує у Львові та по 1 в Дрогобичі, Золочеві, а з 20 спеціальних шкіл 7 знаходиться у Львові.

Заклади, які проводили навчання в одну зміну, становили 97,7 % від загальної кількості, а в дві зміни — 2,3 %. У другу зміну навчалося 3 тис. осіб (1,1 % від загальної кількості учнів). Відсоток шкіл, які ведуть заняття у дві зміни найбільший у Самборі (11,1 %), Яворівському районі (13,4 %), Львові, Бродах, Городку, Турці (по 4 %).

Професійно-технічні та вищі навчальні заклади. В області нараховується 59 професійно-технічних закладів, з них у Львові — 21, по — 4 у Дрогобичі, Стрию, по 3 — у Самборі, Сокальському і Золочівському районах, по 2 — у Новому Роздолі, Червонограді, Кам'янка-Бузькому, Миколаївському, Турківському і Яворівському районах. На кінець 2017 р. у цих закладах навчалося 24,3 тис. учнів, третина з них отримала повну загальну середню освіту, а решта здобувала професію разом з повною загальною середньою освітою. Професійна підготовка учнів здебільшого проводиться для таких галузей, як промисловість, торгівля і ресторанне господарство, транспорт, будівництво, житлово-комунальне господарство і невиробничі види побутового обслуговування.

Кількість вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з 1990/1991 по 2017/2018 навчальні роки скоротилась з 40 до 20, зменшилась у них і кількість студентів утричі (із 41,2 тис. до 13,5 тис.). Вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації налічується в області 23 (у 1990/1991 навчальному році їх було 12, а в 2005/2006 — 28), з них у Львові — 20, Дрогобичі, в Дублянах Жовківського району і Стрию по 1. У цих закладах навчається 109,6 тис. студентів.

Підготовка кваліфікованих робітників у закладах профтехосвіти має тенденцію до зниження. Профосвіта потребує реформування та оптимізації в напрямі максимального врахування потреб ринку праці.

Комерціалізація вищої освіти зменшила можливості її отримання для значного прошарку молоді, особливо сільської. Покращити цю ситуацію можна шляхом надання державних кредитів на навчання. Змінюється галузевий профіль вищих навчальних закладів, зростають конкурси вступу на найбільш престижні спеціальності.

Культура. Сферу культури області репрезентують 9 професійних театрів, 27 музеїв (без філій), 13 концертних організацій, 1332 масові та універсальні бібліотеки, 1419 клубних установ, 77 шкіл естетичного виховання (дитячі музичні — 45, школи мистецтв - 26, художні — 3, хорового співу — 2, хореографічна — 1), місцеві газети, книжково-журнальні видавництва, радіомовлення і телебачення, інші структури. За кількістю закладів культури клубного типу, бібліотек у 2017 р. область посідала перше місце в Україні, за кількістю театрів — 2, музеїв — 11.

За останні 17 років зріс випуск книжок та брошур у 3 рази, а річний тираж журналів та інших періодичних видань — у 2 рази. Кількість видань газет скоротилась у 2,3 раза, а проте зросли обсяги місцевого телебачення та виставкової діяльності.

Послуги закладів культури залишаються відносно недорогими або безкоштовними, а за умови поліпшення економічної ситуації повернуть своїх постійних відвідувачів. Заклади культури повинні мати належну підтримку з боку держави і місцевих органів влади, оскільки зарплата працівників цієї сфери є однією з найнижчих.

Область має багату історико-культурну спадщину. На державному обліку перебуває близько 9 тис. нерухомих пам'яток історії та культури, у т. ч. пам'яток історії, архітектури та містобудування, археології, монументального мистецтва. Цю спадщину треба зберігати, підтримувати, пропагувати і розвивати. Більшість закладів культури розташована у непристосованих приміщеннях, потребує капітального ремонту, сучасної техніки (особливо у сільській місцевості). Певні доходи від реалізації послуг дають театри, музеї, концертні організації.

Охорона здоров'я. Чільне місце в соціальній сфері посідає охорона здоров'я. У 2017 р. в області працювало 124 лікарняних закладів (20,8 тис. ліжок), 449 амбулаторно-поліклінічних установ. У лікарнях працювало 13,9 тис. лікарів усіх спеціальностей (55 лікарів на 10 тис. населення; у Львові — 109, у Трускавці — 75, у Моршині — 60), 25,4 тис. середнього медичного персоналу (101 особа на 10 тис. населення). Усі показники цієї сфери (тривалість життя, захворюваність людей, смертність) мають негативну динаміку.

У Львові функціонує 41 медичний заклад (11,3 тис. ліжок), 98 амбулаторно- поліклінічних закладів, працює 8,2 тис. лікарів. Кількість фельдшерсько- акушерських пунктів у районах області становить 988. Найвища забезпеченість населення середнім медичним персоналом на 10 тис. населення у м. Трускавці — 211, у м. Самборі — 176, у м. Моршині — 169, у м. Львові — 165, у м. Бориславі — 105, у м. Дрогобичі — 97.

В останні роки відбувається незначне скорочення лікарняних установ і ліжок у них, а також кількість лікарів і середнього медичного персоналу.

Велика роль належить літнім дитячим закладам оздоровлення та відпочинку, у 2017 р. їх нараховувалась 238, у тому числі заміських та санаторного типу — 2 із загальною кількістю місць 1997, у т. ч. у закладах оздоровчих - 305. Кількість дітей, яка перебувала у цих закладах, становила 23,7 тис., у т. ч. у закладах оздоровлення — 4 тис. Частка дітей, які перебувають у цих закладах, до загальної кількості дітей віком 7-16 років становить 9,1 %. Серед дітей, що перебували у літніх дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, третину становили діти осіб з багатодітних і малозабезпечених сімей, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, діти з особливими потребами.

Оздоровчо-лікувальну функцію в області виконує широка мережа спеціалізованих засобів розміщення — 60 (14,6 тис. ліжок), з них: 37 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (12,3 тис. ліжок), дитячих санаторіїв - 5, пансіонатів відпочинку — 4, інших засобів відпочинку — 14. Найбільше таких закладів у містах: Трускавці, Моршині, Дрогобицькому, Сколівському та Яворівському районах. У санаторно-курортних закладах працювало 4870 осіб, у т. ч. 375 лікарів, 1117 осіб середнього медичного персоналу і 203 позаштатних працівників.

За останнє десятиріччя відчутним є притік іноземних громадян на курорти Львівщини. Найбільша кількість оздоровлених у санаторно-курортних закладах у 2017 р. була з Польщі, Білорусі, Азербайджану, Російської Федерації, Туркменістану, США, Німеччини.

Спорт. Усіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи займаються діти та переважно молодь. До закладів фізичної культури та спорту належать такі споруди: стадіони з трибунами (56), спортивні майданчики (2236), футбольні поля (862), лижні бази (4), стрілецькі тири (206), плавальні басейни (41), лижні трампліни (6), спортзали (767), кінноспортивні бази (2), велотрек (1). Більшість названих споруд належить навчальним закладам. Із загальної кількості осіб, які займаються фізичною культурою та спортом у 2017 р. 313,7 тис., жінки складали 123,6 тис. (39 %).

Значна частина осіб займається в дитячо-юнацьких спортивних школах (72), спеціалізованих школах олімпійського резерву (14) та школах вищої спортивної майстерності (1), фізкультурно-оздоровчих клубах, на підприємствах, в установах та організаціях. У спортивних школах для дітей займається близько 28 тис. осіб.

Соціально-комунікаційні послуги. Дотичними до матеріально-побутових і соціально-духовних послуг є послуги сфери зв'язку, транспорту, у першу чергу пасажирського, інформаційні, інноваційні та ділові послуги.

Зв'язок. Послуги пошти та зв'язку надаються населенню, підприємствам, організаціям, установам та іншим споживачам. Вони охоплюють відправлення газет, журналів, листів, телеграм, грошових переказів, посилок і пенсійних виплат, надають міжміські та міжнародні телефонні переговори тощо. За досліджуваний період значно скоротилися відправлення населенню листів, телеграм, грошових переказів.

Швидкими темпами розвиваються нові види зв'язку: радіотелефонний, пейджинговий, електронна пошта, мобільний, комп'ютерний (мережа Інтернет). Найбільше доходів підприємства отримують, надаючи послуги мобільного зв'язку - 990,8 млн грн (64 %), комп'ютерного (мережа Інтернет) — 260,2 млн грн, а далі фіксованого телефонного зв'язку (міського і сільського, поштової діяльності). Зростає кількість абонементів телекомунікацій: мобільного (рухомого) зв'язку, мережі Інтернет, а також у розрахунку на 100 осіб.

Пасажирський транспорт. Перевезення пасажирів здійснюється рухомим складом окремих видів транспорту (автобусами, легковими автомобілями, тролейбусами, трамваями, залізничними пасажирськими вагонами, літаками). За період з 1995 по 2017 р. зменшилася кількість переїздів пасажирів усіма видами транспорту: залізничним — з 33,2 млн до 12,7, автомобільним — з 283,3 млн до 131,1; трамваями у Львові — з 72,0 млн до 54,0; а тролейбусами - з 40,1 млн до 31,8. Зменшується кількість пасажирських вагонів залізничного та міського електричного транспорту. Більшість машин рухомого складу експлуатують 15 і більше років, частина машин знаходиться в ремонті або потребує його.

У 2017 р. перевезено 230 млн пасажирів усіма видами транспорту, у тому числі автомобільним — 131,1 млн (57,0 %), трамвайним - 54,0 млн (23,5 %), залізничним — 12,7 млн (4,5 %) та тролейбусним — 31,8 млн (13,8 %). У перевезенні (відправленні) пасажирів автомобільним транспортом вагоме місце займає Львів, Стрий, Дрогобицький район (включаючи Дрогобич), Сокальський (включаючи Червоноград), Старосамбірський, Самбірський (включаючи Самбір). Зростає роль міжнародних транспортних коридорів.

Також реалізуються послуги таких видів діяльності, як операції з нерухомістю, здавання приміщень в оренду, послуги у сфері права, архітектури та будівництва, колективні, громадські та особисті послуги.

Виходячи з оцінки соціально-економічного розвитку сфери послуг, до головних її проблем на сучасному етапі можемо віднести: 1) важкий фінансовий стан більшості бюджетних закладів і підприємств; 2) безперервне підвищення цін (тарифів) на послуги; 3) недостатня платоспроможність більшої частини населення; 4) недостатній рівень культури обслуговування населення в більшості видів послуг.

Висновки. Незважаючи на те, що понині немає загальноприйнятої (єдиної) класифікації (систематизації, типології) сфери послуг, ми пропонуємо дотримуватися функціонального групування галузей (видів діяльності), які задовольняють потреби населення у певному виді послуг. У статті виділено і проаналізовано такі групи: соціально-побутові (матеріально-побутові), соціально-культурні (соціально- духовні), соціально-оздоровчі та соціально-комунікаційні.

Перспективи дослідження сфери послуг мають бути пов'язані з вивченням як традиційних, так і нових їх видів (інформаційних, інноваційних та ділових).

Література

1. Статистичний щорічник Львівської області за 2010 рік / Державний комітет статистики України. Головне управління статистик у Львівській області. — Ч. I, ІІ. — Львів, 2011. — 362 с.

2. Статистичний щорічник України за 2017 рік / Державний комітет статистики України. — К., 2018. — 542 с.

3. Туристична діяльність та колективні засоби розміщення у Львівській області. Статистичний збірник / Головне управління статистики у Львівській області. — Львів, 2018. — 87 с.

¹ Друкується за: Білецький М. Структурно-динамічні процеси розвитку сфери послуг регіону / М. Білецький // Матер. міжн. наук. семінару «Львівська суспільно-географічна школа у національному і європейському вимірах» (до 60-річчя кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка). — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — С. 339—347. Редакція 2018 р.