Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

ІІІ. Інформаційно-аналітичний розділ
Додатки для виконання практичних, семінарських та самостійних робіт
Додаток В.14. Мирослав Біленький, Любов Котик. Карпатсько-подільський рекреаційний район України: сучасний стан і перспективи розвитку

Постановка проблеми: В умовах трансформації господарського комплексу України та інтенсивного розвитку туристичної діяльності на фоні депопуляції і старіння населення держави, збіднення і виснаження її працересурсного потенціалу дослідження особливостей функціонування окремих рекреаційних районів України є на часі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Проблеми виокремлення рекреаційних районів України розкриті у праці О. Бейдика [1]; комплексна характеристика рекреаційних ресурсів України представлена у дослідженнях О. Любіцевої [7], В. Стафійчука [17]; особливості розвитку туристичної сфери України подані у праці М. Мальської [8]; взаємозв'язок демогеографічних характеристик населення і його якості життя та розвитку рекреаційної і медичної сфери господарства наведені у дослідженнях М. Білецького, І. Ванди, Л. Котик [2, 5].

Мета дослідження. Проаналізувати особливості розвитку Карпатсько-Подільського рекреаційного району України, оцінити ефективність використання його рекреаційного і туристичного потенціалів, означити перспективи подальшого розвитку туристично-рекреаційної сфери району.

Виклад основного матеріалу. Матеріальну базу туристсько-рекреаційно-курортної сфери Карпатсько-Подільського рекреаційного району, як і України в цілому, складають: готелі та аналогічні засоби розміщення (мотелі, хостели, кемпінги, гуртожитки для приїжджих, туристичні бази, гірські притулки, студентські літні табори, інші місця для тимчасового розміщення); спеціалізовані засоби розміщування (санаторії, дитячі санаторії, пансіонати з лікуванням, дитячі заклади оздоровлення цілорічної дії, дитячі центри; санаторії-профілакторії, бальнеологічні лікарні, грязелікарні, бальнеогрязелікарні (включаючи дитячі); будинки відпочинку, пансіонати відпочинку, бази відпочинку, інші бази відпочинку (крім турбаз), оздоровчі заклади 1-2 денного перебування; дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, які працюють влітку (у тому числі заклади оздоровлення)).

За абсолютною кількістю готелів, мотелів, першість належить Львівській (209 од.), Закарпатській (160) та Івано-Франківській (146 од.) областям, на які припадає 60% загальної чисельності та 75,5% місткості готельних і мотельних закладів району; на Вінницьку, Тернопільську, Хмельницьку і Чернівецьку області припадає 40% загальної кількості та 24,5% місткості готелів і мотелів району; найменша кількість готелів і мотелів на території Тернопільської області (41 од.) (табл. 1).

Таблиця 1

Карпатсько-Подільський рекреаційний район: матеріальна база туристично-рекреаційної діяльності

Аналогічна ситуація щодо розподілу кількості санаторіїв та пансіонатів з лікуванням за областями району (2016): Львівська — 40 од., Закарпатська— 19, Івано-Франківська — 15, Вінницька — 18, Хмельницька — 13, Тернопільська — 8, Чернівецька — 3 од.

За місткістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням області Карпатсько-Подільського рекреаційного району ранжують наступним чином: Львівська — 11 611 місць, Вінницька — 4 125, Закарпатська — 3 958, Івано-Франківська — 2 276, Хмельницька — 1 482, Тернопільська — 1 330, Чернівецька — 327. У перерахунку на 10 тис. населення, найбільша місткість санаторіїв і профілакторіїв — у Львівській області (в 1,7 раза більша від середнього показника по території України), а найменша — у Чернівецькій області, що зумовлено низьким рівнем її ресурсно-рекреаційного потенціалу.

Дитячих закладів оздоровлення і відпочинку, які працювали влітку 2016 р., найбільше функціонувало на Івано-Франківщині — 344 од., Вінниччині — 258, Хмельниччині — 239 од. (табл. 1). Із загальної кількості дітей-рекреантів, значна частка припала на дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, дітей учасників АТО (учасників, загиблих, інвалідів) тощо. Позитивно, що дитячі заклади відпочинку району не тільки надають висококваліфіковані рекреаційні і медичні послуги, але й сприяють соціальному залученню дітей, обділених батьківською та соціальною турботою.

Проблемою є те, що при відносно сталій кількості готельних і аналогічних закладів розміщення та спеціальних закладів розміщення відбувається суттєве скорочення їхньої місткості та кількості оздоровлених у них рекреантів (2014—2016). Винятком є Закарпатська область, яка демонструє стабільний приріст рекреантів.

Розташування готельних та аналогічних закладів розміщення значною мірою відповідає адміністративному статусу населених пунктів областей — переважає розміщення в обласних центрах і містах обласного підпорядкування. Найбільшу кількість та місткість мають готельні та аналогічні засоби розміщення населених пунктів: Львів, Трускавець, Борислав, Моршин, Славське (Львівська обл.); Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово (Закарпатська обл.); Івано-Франківськ, Яремче, Поляниця, Калуш, Коломия (Івано-Франківська обл.); Чернівці, Новодністровськ (Чернівецька обл.); Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Нетішин, Шепетівка (Хмельницька обл.); Тернопіль, Чортків (Тернопільська обл.); Вінниця, Козятин, Хмільник, Могилів-Подільський (Вінницька обл.). Коефіцієнт використання місткості готелів та аналогічних закладів розміщення коливається у межах 0,23-0,25 (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька області) та 0,13—0,19 (Вінницька, Закарпатська, Чернівецька області).

Основою санаторно-курортного господарства Карпатсько-Подільського рекреаційного району є бальнеологічні (лікувальні природні мінеральні води), грязеві (лікувальні грязі), кліматичні ресурси. У регіоні виявлені джерела майже всіх типів мінеральних вод: радонові, йодні та йодно-бромні, сульфідні, крем'янисті, вуглекислі гідрокарбонатні кальцієві, гідрокарбонатні натрієві, хлоридні натрієві, миш'яковисті з підвищеним вмістом органічних речовин, без вмісту специфічних компонентів, залізисті та ін. (табл. 2). До лікувальних грязів відносять: торфові (гіпсові і купоросні торфи), сапропелеві (донні відкладення прісних водойм), озокерит (гірський віск) тощо.

Таблиця 2

Мінеральні води, грязі Карпатсько-Подільського рекреаційного району

Укладено на основі: [1—4, 6, 7, 17].

На базі наявних природних лікувальних ресурсів функціонують різні типи курортів, які можна класифікувати за лікувальними факторами, медичним профілем, рекреаційним режимом, характером оздоровчого впливу, географічним місцезнаходженням (рівнинні, гірські, передгірські), тривалістю експлуатації, відомчим підпорядкуванням, потужністю, значенням (місцеві, державні, міжрайонні) тощо (табл. 2). Поблизу санаторно-курортних та оздоровчих закладів розташовані бювети, грязе- та водолікарні, курортні поліклініки, спортивні заклади різного профілю, культурно-освітні заклади, заклади ресторанного господарства, торгівлі, побутового обслуговування, транспортної сфери (парковки, автозаправки, автомийки), фінансової інфраструктури (банки, ломбарди, кредитні спілки) тощо. Усі вони тісно взаємопов'язані між собою функціональними зв'язками і утворюють де-факто територіальні господарські поєднання різного просторового масштабу — локальні, регіональні туристично-рекреаційні кластери.

За роки незалежності України суттєвих структурних змін зазнало готельне господарство Карпатсько-Подільського рекреаційного району: комунальні готелі передано в управління місцевим органам влади або у приватне володіння (приватизація); скоротилася кількість готелів відомчої мережі; зменшилася частка готелів, які перебувають у колективній (акціонерній) власності за рахунок зростання кількості готелів, які перебувають у приватній власності; сформувалися нові туристично- рекреаційні вузли, а відповідно і готельні комплекси на їхній території («Буковель», Івано-Франківська обл.; «Плай», Львівська обл. та ін.); різко впали показники ефективності функціонування готельних закладів району; зросла тінізація діяльності готельного господарства рекреаційного району; зазнала диверсифікації сфера супутніх послуг готельного господарство рекреаційного району тощо.

Готельні номери рекреаційного району класифікують за кількістю кімнат, площею, призначенням, рівнем комфортності, ціновою категорією тощо. За призначенням розрізняють номери бізнес-класу, економ-класу, номери-апартаменти; за кількістю кімнат номери поділяють на стандартні однокімнатні, багатокімнатні, номери-люкси і т.д. Самі ж готелі розрізняють за формою власності, призначенням, місткістю, поверховістю, рівнем комфорту, режимом експлуатації, місцем розташуванням і т. д.

Для зручності рекреантів і туристів цілісні туристично-рекреаційні комплекси розробляють свої класифікації помешкань, які націлені максимально задовольнити потреби відпочивальників, наприклад, помешкання комплексу «Буковель» (с. Поляниця Івано-Франківська обл.) розділені за цільовим призначенням: релаксація; знайомство з культурою краю; знайомство з новими людьми; відпочинок з друзями або сім'єю; відвідування спортивних, культурних, мистецьких та інших заходів; зміна обстановки; самопізнання; пригоди; відпочинок на природі; огляд визначних пам'яток [3].

Рівень комфорту — це стан номерного фонду, наявність і стан супутньої готельної інфраструктури: заклади ресторанного господарства, медичні, спортивні та спа-центри, парковки, під'їздні шляхи, розвиток торгової мережі, сфери дозвілля тощо. Рівень комфорту закладено в основу європейської класифікації готельних закладів — одно-, дво-, три-, чотири-, п'ятизіркові готелі. На території Карпатсько-Подільського рекреаційного району більшість готелів є дво-тризірковими; чотири зірки мають окремі готелі Львова («Готель Швейцарський», «Готель Шопен», «Бутік Готель Еней», «Атлас Делюкс Готель» та ін.), Трускавця («Royal Grand Hotel & Spa», «Resort Hotel Karpaty» та ін.), Чернівців («Bukovyna Hotel» та ін.), Кам'янця-Подільського («7 Days Hotel Kamyanets-Podilskyi» та ін.), с. Поляниці, Івано-Франківської обл. («The Magic Carpathian», «Готель Шале КрепДеШин», «Park Hotel Fomich» та ін.); п'ятизіркові готелі розташовані у м. Львові («Леополіс Готель», «Nobilis Hotel», «Central Empire Apartment», «Гранд Готель», «Citadel Inn Готель»), м. Трускавці («Rixos-Prykarpattya Resort», «Mirotel Resort and Spa»), с. Поляниця («Radisson Blu Resort Bukovel») тощо [3]. Оцінка відвідувачами рівня комфортності п'ятизіркових готелів м. Львова подана у таблиці 3.

Таблиця 3

Рівень комфортності п’ятизіркових готелів м. Львова

Розвиток туристичної діяльності зумовив становлення закладів розміщення, націлених на обслуговування мандрівників із обмеженим рівнем достатку — хостелів. Вони найбільше зосереджені у туристичному вузлі рекреаційного району — м. Львові (14 закладів) і тяжіють до його центральної історичної частини та надають послуги вітчизняним туристам, які подорожують індивідуально або у складі невеликих груп.

Незважаючи на значний туристично-рекреаційний потенціал і розвинуту туристичну інфраструктуру Карпатсько-Подільського рекреаційного району його мешканці надають перевагу відпочинку за кордоном або в інших рекреаційний районах України. Екскурсійні тури переважають до країн Європи (Австрія (Відень), Угорщина (Будапешт), Польща (Краків, Варшава, Вроцлав)), а туристичні тури з метою відпочинку й оздоровлення до країн Південної Європи та Середземного моря (Болгарія, Греція, Чорногорія, Хорватія, Іспанія, Єгипет, Туреччина, Кіпр). Набирає популярності відпочинок в екзотичних країнах — Таїланд, Шрі-Ланка, Мальдівські острови тощо. Найактивніше у закордонних туристичних поїздках задіяні мешканці Львівської та Івано-Франківської областей (табл. 4). З-поміж іноземних туристів, які відвідали рекреаційний район, переважають громадяни Молдови, Білорусі, Румунії, Литви, Польщі, Узбекистану, Азербайджану, Німеччини, Швейцарії, Угорщини, Ізраїлю, Росії. Значна їхня частина скористалася рекреаційними послугами курортів Трускавець, Східниця, Моршин (Львівська обл.), Берегове, Солотвино (Закарпатська обл.). З метою залучення іноземних рекреантів доцільною є організація вітчизняними туроператорами рекламної кампанії Карпатсько-Полільського рекреаційного району як на просторах Західної Європи (Німеччина, Австрія, Нідерланди) так і на території держав-сусідів першого порядку України — Польщі, Угорщини, Словаччини. Вона повинна популяризувати розмаїття рекреаційних ресурсів району, наявність рекреаційної інфраструктури та профіль лікувальних послуг, які надають рекреаційні заклади району.

Таблиця 4

Туристичні потоки Карпатсько-Подільського рекреаційного району, 2016

Проблемою є те, що кількість жителів району, які поза туристичними фірмами відпочили за кордоном (2016), у десять разів перевищує кількість туристів, які скористалися послугами туристичних агентів і операторів. Кількість іноземних туристів, які відвідали рекреаційний район, порівняно з 2014 р. скоротилася вдвічі, а з рекреаційною метою — у 6,5 раза.

Позитивом є те, що туристично-рекреаційна діяльність суб'єктів господарювання Карпатсько-Подільського рекреаційного району переорієнтовується з обслуговування виїзних туристичних потоків на розвиток внутрішнього туризму і рекреаційної діяльності, обслуговування внутрішніх та іноземних туристів, рекреантів і екскурсантів.

При здійсненні туристично-екскурсійної діяльності у Карпатсько-Подільському рекреаційному районі рекреанти звертають увагу на природно- краєзнавчі об'єкти (цікаві форми рельєфу (Дністровський каньйон, Подільські Товтри, Сколівські Бескиди та ін.), водні об'єкти (Дністер, Західний Буг, оз. Синевир, водоспади та ін.), біоресурси (флористичні, фауністичні (Долина нарцисів та ін.)), спелеоресурси (печерні комплекси Поділля, Буковини, Карпат (Млинки, Озерна, Оптимістична, Кришталева та ін.)), історико-архітектурно-культурні пам'ятки (замки, фортеці, палаци — Хотин, Кам'янець-Подільський, Олесько, Урич та ін.), релігійно-паломницькі об'єкти (Зарваниця, Унів, Манява, Гошів, Крехів, Почаїв та ін.), осередки народних промислів (Коломия, Косів, Путила та ін.) тощо. На часі є формування в районі осередків зеленого та агротуризму (с. Розгірче, с. Плав'я Львівської обл. та ін.), етнотуризму (м. Косів, м. Коломия, смт. Ворохта та ін.), культурно-історичного туризму (м. Львів, м. Жовква, м. Хотин, м. Чернівці, м. Кам'янець-Подільський, м. Вінниця та ін.), туризму вихідного дня (м. Галич, м. Долина, смт Єзупіль, смт Поморяни, м. Яворів, м. Старий Самбір, м. Белз, м. Угнів, м. Сколе та ін.), індустріального туризму (м. Калуш, м. Долина, м. Надвірна, м. Борислав, м. Дрогобич, м. Стебник, м. Хуст, м. Солотвино, м. Нетішин та ін.), релігійного туризму (церкви (у т. ч. дерев'яні церкви), костели, монастирі, святі джерела, синагоги, кірхи — с. Гошів, с. Зарваниця, м. Львів, с. Манява, с. Почаїв, м. Самбір, с. Унів та ін.), ностальгійного туризму (м. Болехів, м. Галич, м. Вижниця, м. Кіцмань, м. Чернівці, м. Жмеринка, м. Вінниця, м. Могилів-Подільський та ін.) тощо.

Особливий інтерес у іноземних туристів викликають об'єкти природного характеру представлені на території району Карпатським біосферним заповідником, національними природними парками (Гуцульщина, Кременецькі гори та ін.), природними заповідниками (Медобори, Розточчя та ін.). Великий інтерес також у них викликають культурно-історичні об'єкти території, зокрема, кладовища (цвинтарі) — меморіали, братні могили, каплиці, пам'ятники, надгробки. Наприклад, Личаківський цвинтар — пантеон видатних діячів історії та культури українського, польського, австрійського, вірменського, єврейського та інших народів. Зацікавлені вони у відвідуванні музеїв під відкритим небом (м. Львів, м. Чернівці, с. Крилос).

Доцільним є розвиток у районі екскурсійної діяльності, націленої на популяризацію меморіальних музеїв та місць народження, діяльності, життя, поховання видатних осіб краю (громадсько-політичні, релігійні, військові діячі — П. Конашевич-Сагайдачний, М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Франко, М. Грушевський, А. Волошин, А. Шептицький, Й. Сліпий, Т. Чупринка, С. Бандера, В. Чорновіл та ін.; учені — Ю. Дрогобич, І. Крип'якевич, С. Рудницький, В. Кубійович, О. Степанів, М. Пирогов, Д. Заболотний, С. Подолинський та ін.; художники — І. Труш, О. Новаківський та ін.; скульптори — І. Пінзель, М. Дзиндра та ін.; письменники — Ю. Федькович, М. Коцюбинський, С. Руданський, О. Кобилянська, В. Стефаник, Н. Кобринська, І. Вільде та ін.; композитори — М. Леонтович, Ф. Колесса, А. Кос- Анатольський, В. Івасюк; актори, виконавці — С. Крушельницька, М. Заньковецька, Л. Курбас та ін.).

Особливе місце в туризмі району займають музично-мистецькі, спортивні, історичні («Ту Стань»), фестивальні (етнічні («Маланки-фест»), релігійні, гастрономічні («Закарпатські Божоле»)) події та ін.

Висновки. Матеріальну базу туристсько-рекреаційно-курортної сфери Карпатсько-Подільського рекреаційного району, як і України в цілому, складають готелі та аналогічні засоби розміщення і спеціалізовані засоби розміщення. Основою санаторно-курортного господарства району є бальнеологічні (лікувальні природні мінеральні води), грязеві (лікувальні грязі), кліматичні ресурси. Незважаючи на значний туристично-рекреаційний потенціал і розвинуту туристичну інфраструктуру Карпатсько-Подільського рекреаційного району його мешканці надають перевагу відпочинку за кордоном або в інших рекреаційний районах України. З-поміж іноземних туристів, які відвідали рекреаційний район, переважають громадяни Молдови, Білорусі, Румунії, Литви, Польщі, Узбекистану, Азербайджану, Німеччини, Швейцарії, Угорщини, Ізраїлю. Перспективи розвитку рекреаційного району пов'язані з диверсифікацією рекреаційний послуг та розвитком зеленого й агротуризму, туризму вихідного дня та екскурсійної діяльності, спрямованої на популяризацію меморіальних музеїв та місць народження, діяльності, життя, поховання видатних осіб краю.

Література

1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристичні ресурси України : методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О. О. Бейдик. — К. : ВЦ КНУ, 2002. — 396 с.

2. Білецький М. І. Соціальна географія : навч. посібник / М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик. — [2-ге вид., доп.]. — Львів : Простір-М, 2015. — 468 с.

3. Інтернет-бронювання житла [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.booking.com/hotel/ua.

4. Клапчук В. М. Курортна справа : організація, територіальне планування, система управління : навч.-метод. посібник / В. М. Клапчук, Л. В. Ковальська. — Ів.-Франківськ : Фоліант, 2013. — 400 с.

5. Котик Л. Роль туризму у трансформації господарського комплексу Львівської області / Л. Котик // Вісник Львів. ун-ту. - Серія географічна. - 2013. - Вип. 43. - Ч. 2. - С. 206-213.

6. Лікування в санаторіях України. Дороговказ [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://ua.dorogovkaz.com.

7. Любіцева О. О. Туристичні ресурси України : навч. посібник / О. О. Любіцева, Є. В. Панкова, В. І. Стафійчук. — К. : Альтерпрес, 2007.

8. Мальська М. П. Просторові системи послуг (теорія, методологія, практика) : монографія / М. П. Мальська. — К. : Знання, 2009.

9. Статистичний щорічний Вінниччини за 2016 рік. — Вінниця, 2017.

10. Статистичний щорічний Закарпаття за 2016 рік. — Ужгород, 2017.

11. Статистичний щорічний Івано-Франківської області за 2016 рік. — Ів.-Франківськ, 2017.

12. Статистичний щорічний Львівської області за 2016 рік. — Ч. 1, 2. — Львів, 2017.

13. Статистичний щорічний Тернопільської області за 2016 рік. — Тернопіль, 2017.

14. Статистичний щорічний Хмельницької області за 2016 рік. — Хмельницький, 2017.

15. Статистичний щорічний Чернівецької області за 2016 рік. — Чернівці, 2017.

16. Статистичний щорічник України за 2016 рік. — К. : Державна служба статистики України, 2017.

17. Стафійчук В. Рекреалогія : навч. посібник / В. Стафійчук. — К. : Альтерпрес, 2007. — 264 с.