Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

ІІ.Навчально-методичний розділ
2.1. Семінарські й практичні завдання,завдання для самостійної роботи студентів, словник термінів, питання для самоперевірки
Змістовий модуль 3. Регіональна соціальна географія. Тема 7. Соціально-географічні контрасти між макрореґіонами сучасного світу

Мета: засвоєння студентами знань про глобалізацію, соціальну глобалізацію, критерії соціальної глобалізації, сучасну макрореґіоналізацію світу; ознайомлення з підходами до макрореґіоналізації світу, цивілізаційною структурою світу, характерними рисами виділених макросвітів, глобальними й реґіональними соціальними проблемами; формування навиків роботи з англомовними науковими джерелами, аналітичними науковими доповідями, вихідною статистичною інформацією світових аналітичних центрів.

Унаслідок вивчення теми студент повинен:

знати

- сутність понять цивілізація, географічний світ, реґіон, реґіоналізація;

- особливості виділення географічних світів та реґіонів (за Г. де Блієм, П. Муллером);

уміти

- характеризувати виділені макросвіти;

- виділяти головні риси світів;

- пояснювати географічні особливості макросвітів;

володіти

- знаннями про особливості макрореґіоналізації світу;

- навиками виконання й аналізу соціально-географічних карт;

- навиками роботи з англомовною науковою літературою.

Головні терміни та поняття: глобалізація, соціальна глобалізація, глобальні проблеми, цивілізація, демократія, експансія, американізація, вестернізація, китаїзація, перехідна зона, периферія, суспільно-географічна периферія, пояс дроблення, географічний світ, шовінізм, фундаменталізм, релігійний фундаменталізм, ісламізм, права людини, культура бідності, соціальна нерівність, соціальна піраміда, соціальна поляризація, грамотність, рівень писемності (грамотності) дорослого населення, рівень неграмотності дорослого населення, функціональна неграмотність, ефект глобальної гнучкості, відсталість, безробіття, вимушене безробіття, критичний рівень безробіття, безробітні, міграція, біженець, іноземець, геноцид, апартеїд, расизм, расова дискримінація, імперія, монархія, колонія, деколонізація, залежна територія, країни у складі Співдружності, Співдружність націй, метрополія, світовий поліцейський, світовий жандарм, злочин, збройний

конфлікт, війна, військовий стан, громадянська війна, гуманітарна катастрофа, джихад, дитяча експлуатація, жорстоке поводження з дітьми, кіднепінг, жіночі притулки, корупція, мафія, тероризм, наркоманія, наркотизація, наркотичні засоби і психотропні речовини, наркоторгівля, залежність від психоактивних речовин, ВІЛ-інфекція, ВІЛ-інфіковані, СНІД, туберкульоз, евтаназія, генетично модифікована їжа, ГМО, органічні продукти, екологічна криза, гендер, гендерна культура, гендерна рівноправність, гендерний розвиток, миротворчість, ноосфера, глобальне місто, індекс глобальних міст, індекс Джині, індекс концентрації доходів, багатовимірний індекс бідності, індекс багатовимірної бідності, індекс людської бідності, індекс сприйняття корупції, індекс якості життя та добробуту літніх людей, гендерний індекс людського розвитку, індекс гендерної нерівності, індекс гендерної рівності, індекс гендерного розриву, глобальний індекс кваліфікованих спеціалістів, індекс сталого розвитку, індекс сталого розвитку людського потенціалу, індекс благодійності, міжнародний індекс щастя, індекс щастя, ранжування держав світу за рівнем стресу та депресії населення, Організація Об'єднаних Націй, Програма розвитку ООН, ПРООН, Цілі розвитку тисячоліття, Об'єднана програма ООН з ВІЛ/ СНІДу, сталий (збалансований) розвиток.

Завдання семінарського заняття

1. Ознайомитись із критеріями соціальної глобалізації (додаток И.1) та ранжуванням держав світу за показником соціальної глобалізації (додаток И.2). Способом картограми виконати картосхему «Соціальна глобалізація держав світу». Письмово пояснити причини територіальних відмін.

2. Ознайомитися з макрореґіоналізацією світу за Г. де Блієм, П. Муллером (H. de Blij, P. Muller, 2004). Звернути увагу на критерії та передумови макрореґіоналізації (природне довкілля; культура, етнічність та релігія; розміщення населення); розподіл країн за макрореґіонами (додаток И.3).

3. Заповнити таблицю «Соціально-географічні риси географічних світів (за Г. де Блієм, П. Муллером)». У ході заповнення таблиці використати додатки В.4, И.3.

Соціально-географічні риси географічних світів (за Г. де Блієм, П. Муллером)

Література

1. Атлас вчителя : [відп. ред. В. В. Молочко]. — К. : Картографія, 2010. — 328 с.

2. Білецький М. І. Соціальна географія : навч. посібник / М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик. — [2-ге вид., допов.]. — Львів : Простір-М, 2015. — С. 121-137, 350-405.

3. Блій де Г. Географія : світи, реґіони, концепти / Г. де Блій, П. Муллер, О. Шаблій ; [пер. з англ. ; передмова та розділ «Україна» О. І. Шаблія]. — К. : Либідь, 2004. — С. 18-23, 206-688.

4. Глобальні зміни світу — 2025 : доповідь Національної розвідувальної ради США / [пер. з англ.]. — Львів : Літопис, 2010. — 188 с.

5. Глобальні проблеми світу : атлас. — К. : Картографія, 2009. — 144 с.

6. Книш М. М. Реґіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посібник / М. М. Книш, О. І. Мамчур. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с.

7. Масляк П. О. Країнознавство : підручник / П. О. Масляк. — К. : Знання, 2008. — 292 с.

8. Реґіональна міграційна політика та механізми її реалізації / [НАН України, ІРД ; наук. ред. У. Я. Садова]. — Львів : ІРД НАН України, 2011. — 528 с.

9. Соціально-економічна географія світу : навч. посібник / [за ред. С. П. Кузика]. — Львів : Світ, 2002. — С. 365-376, 420-423, 430-435, 448-457, 480-487, 507- 529, 531-543, 579- 606, 637-661.

10. Bloomberg Visual Data : Most Stressed-Out : Countries [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.bloomberg.com/visual-data/best-and-worst/most-stressed-out-countries.

11. Fellmann J. Human Geography : Landscapes of human activities / J. Fellmann, А. Getis, J. Getis ; [10th ed.]. — Boston : McGraw Hill, 2009.

12. Global AgeWatch Index, 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: http:// www.helpage.org/global-agewatch.

13. Gross domestic product 2018 / World Development Indicators database World Bank [Electronic resource]. — Mode of access: http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_GDP_%28nominal%29.

14. Happy Planet Index 2013 [Electronic resource]. — Mode of access: http://www. happyplanetindex.org; http://en.wikipedia.org/wikiHappy_Planet_Index.

15. Human Development Report 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: http://hdr.undp.org.

16. International Encyclopedia of Human Geography in 12 volumes. — Amsterdam : Elsevier, 2009.

17. KOF Index of Globalization, 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: http:// globalization.kof.ethz.ch.

18. KOF Index of Globalization : Methodology [Electronic resource]. — Mode of access: http://globalization.kof.ethz.ch.

19. List of Countries by HIV/AIDS Adult Prevalence Rate [Electronic resource]. — Mode of access: http://en.wikipedia.org/?title=List_of_countries_by_HIV/AIDS_adult_prevalence_rate.

20. List of Countries by Literacy Rate [Electronic resource]. — Mode of access : http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_literacy_rate.

21. List of countries by population in 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: http://wapedia.mobi/en/List_of_countries_by_population.

22. The Global Gender Gap Report 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.weforum.org/reports.

23. The Hays Global Skills Index, 2018 : A Barometer Of Factors Impacting The Global Skills Landscape [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.hays-index.com/2018.

24. UNAIDS : World Aids Day Report 2018 [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.unaids.org.

25. Undernourishment Around the World in 2017 [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.fao.org.

Словник термінів

Американізація (вестернізація) — вплив США на поп-культуру, бізнес-моделі, мову і політику інших країн. Термін, уведений 1907 р., спочатку вживали для характеристики зростання популярності американського способу життя в Канаді. Власне у США термін застосовують до процесу асиміляції іммігрантів, тоді як за межами США використовують найчастіше в негативному контексті, порівнюючи з втратою традиційної культури та звичаїв.

Апартеїд — крайня форма расової дискримінації (розрізнення) і сегрегації (політика відділення «кольорового» населення від білого) щодо окремих національних і расових груп населення.

Безробітні — працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи (Закон України «Про зайнятість», 31.08.2018 р.).

Безробіття — вимушене й тривале припинення роботи через неможливість знайти робоче місце. Різновиди безробіття: природне, часткове, сезонне, структурне, циклічне, приховане, тривале. Характеризують такими показниками: норма природного безробіття, усталений рівень безробіття, критичний рівень безробіття.

Біженець — жертва переслідувань за ознакою раси, етнічного походження, релігійного вірування, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичної орієнтації, яка перебуває за межами країни постійного проживання, громадянином якої вона є.

Вимушене безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок ліквідації підприємства або робочого місця (вивільнення працівників) чи звільнення працівника з ініціативи адміністрації.

Відсталість — одна з головних ознак країн, що розвиваються, яка характеризує стан економіки і соціальної сфери та виявляється через багатоукладну структуру господарства, неоднорідну соціальну структуру, сировинний характер економіки і традиційну структуру виробництва, низький рівень промисловості і гіпертрофований розвиток сфери послуг, просторовий дуалізм, низький рівень життя населення, нерівноправне положення в міжнародному географічному поділі праці (М. М. Книш, 2006).

Війна — міжнародний або внутрішній конфлікт, у якому кількість загиблих перевищує 1 000 осіб. Розрізняють війни справедливі і несправедливі; визвольні і загарбницькі; світові і локальні; симетричні й асиметричні.

Військовий стан — особливий режим у країні або окремій її частині, який уводять за рішенням вищих органів державної влади у виняткових обставинах (війна, стихійне лихо, загроза державного перевороту тощо). У разі введення військового стану всі функції органів державної влади з питань виробництва, оборони, забезпечення громадського порядку, державної безпеки переходять до військових органів.

ВІЛ-інфекція — захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини, яке належить до інфекцій з повільним перебігом та тривалим латентним періодом. Вірус відкрито 1983 р. На останніх стадіях трансформується в захворювання СНІД.

ВІЛ-інфіковані — особи, в організмі яких виявлено вірус імунодефіциту людини. До категорії ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ), так і хворі на СНІД.

Гендер — соціальне розуміння статевих відмінностей, очікування (психологічні, соціальні, економічні, поведінкові) представників різної статі один від одного.

Гендерна культура — сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, зумовлених суспільним устроєм та інституціями, що пов'язані з ними (Т. В. Семигіна, 2005).

Гендерна рівноправність — однакове оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення функцій, які вони виконують.

Гендерний індекс людського розвитку (англ. Gender-related Development Index (GDI)) — індекс, розроблений ООН; характеризує становище в країні чоловіків і жінок за базовими критеріями людського розвитку: можливість вести здоровий спосіб життя, тривалість життя, доступність до якісної освіти, рівень матеріального добробуту. Замінений у «Доповіді про людський розвиток, 2010» ООН на індекс тендерної нерівності.

Гендерний розвиток — процес зменшення гендерної нерівності й подолання гендерної дискримінації в суспільстві.

Генетично модифікована їжа — продукти харчування, отримані з ГМО, рослин, тварин і мікроорганізмів.

Геноцид — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами. Є крайньою формою дискримінації.

Географічний світ — базова просторова одиниця у схемі світової реґіоналізації (за Г. де Блієм, П. Муллером). Кожний світ визначають як синтез його загальної суспільної географії — поєднання провідних культурних, економічних, історичних, політичних, екологічних тощо рис. Американські суспільно- географи Г. де Блій та П. Муллер виділили 12 географічних світів: Європа, Російський світ, Північна Америка, Середня Америка, Південна Америка, Північна Африка / Південно-Західна Азія, Африканська Субсахара, Південна Азія, Східна Азія, Південно-Східна Азія, Австралійський світ, Тихоокеанський світ.

Глобалізація — перетворення певного явища на світове, планетарне, те, яке стосується всієї Землі, земної кулі; це процес всесвітньої економічної, соціальної, політичної, інформаційної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних і технічних процесів, а також зближення культур різних країн (М. М. Книш, Л. І. Котик, 2014).

Глобальне місто (світове місто, місто світу, центр світу, альфа-місто) — місто, яке вважають полюсом зростання для своєї країни та регіону; є важливим елементом світової економічної системи, що значно впливає на великі регіони планети. Поняття введено у праці «Глобальне місто: Нью- Йорк, Лондон, Токіо» («The Global City: New York, London, Tokyo», 1991) С. Сасен (S. Sassen). «Чиказька рада з міжнародних відносин» («The Chicago Councilon Global Affairs») сумісно з A. T. Kearney 2008 р. розробили методику розрахунку індексу глобальних міст.

Глобальний індекс кваліфікованих спеціалістів (англ. The Hays Global Skills Index) — індекс розроблено 2012 р. однією з найбільших у світі організацій у сфері підбору кваліфікованих кадрів Hays сумісно з аналітичним підрозділом Оксфордського університету Oxford Economics. Для оцінки ринку праці досліджуваних держав (33 держави, 2018 р.) використано такі показники: стійкість економіки, якість та гнучкість системи освіти, стан ринку праці, рівень та динаміка заробітної плати, співвідношення попиту та пропозиції робочої сили (зокрема, у висококваліфікованих сферах та професіях), співвідношення потреб бізнесу та кваліфікації працівників, гнучкість законодавства про працю. Індекс розраховано в діапазоні 0—10 балів: оцінка, близька до 0 балів, свідчить про наявність гострої конкуренції за ключові вакансії; оцінка, близька до 10 балів, означає суттєві проблеми в пошуку необхідних спеціалістів для заповнення ключових вакансій; оцінка, близька 5 балів, свідчить про збалансовану ситуацію на ринку праці.

Глобальні проблеми (глобальні проблеми людства, глобальні проблеми світу, глобальні проблеми сучасності) — комплекс проблем і ситуацій, які торкаються життєвих інтересів усіх народів світу та потребують для вирішення колективних зусиль світової громадськості (економічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби тощо). Глобальні проблеми людства стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного простору. Проблематика глобальних проблем широко висвітлена в доповідях Римського клубу (The Club of Rome) (М. М. Книш, Л. І. Котик, 2014).

ГМО (генетично модифікований організм) — організм, генотип якого змінено за допомогою методів генної інженерії.

Грамотність — уміння читати й писати або вміння використовувати мову, щоб читати, писати, розмовляти; здатність писати згідно з чинними вимогами граматики й правопису. За рекомендацією ЮНЕСКО з 1966 р. щорічно 8 вересня відзначають Міжнародний день грамотності.

Громадянська війна — збройний конфлікт усередині держави, де уряд є одним із активних учасників і в якому обидві сторони продовжують боротьбу незалежно від втрат.

Гуманітарна катастрофа — явище, що виникає унаслідок воєнних дій, природних катаклізмів, економічної блокади чи політичних рішень і спричиняє людські жертви переважно серед мирного населення.

Деколонізація — ліквідація колоніального панування метрополії, відновлення суверенності народів колоніальних та залежних країн як повноважних суб'єктів міжнародного права і міжнародних відносин.

Демократія — форма організації та функціонування політичної системи, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, його права брати участь у вирішенні державних справ у поєднанні з широким колом громадянських прав і свобод.

Джихад — боротьба за те, що є для мусульманина найблагороднішою і найвищою метою. Зазвичай, джихад асоціюється зі збройною боротьбою мусульман, однак це розуміння не зовсім точне. Кожен мусульманин зобов'язаний докладати зусиль для утвердження і захисту ісламу, витрачати для цього свої матеріальні ресурси, розумові здібності і всі сили. У випадку крайньої необхідності мусульмани зобов'язані підніматися на збройну боротьбу проти ворогів своєї релігії. Джихадом є також боротьба з власними духовними чи суспільними соціальними вадами. Отже, джихад — це боротьба зі своїми пристрастями, усунення соціальної нерівності, постійне зусилля у справі поширення ісламу, і, нарешті, ведення війни з агресором в ім'я Аллаха. В ісламській доктрині вирізняють такі види джихаду: чистий джихад, джихад майном, захисний джихад, джихад-наступ. Іноді ще теологи говорять про великий та малий джихад.

Дитяча експлуатація — жорстоке ставлення до дитини або необґрунтоване використання дітей для комерційних і виробничих цілей: сексуальна експлуатація, використання для роботи в нічний час, для виконання важкої фізичної роботи, торгівля дітьми тощо.

Евтаназія — задоволення прохання хворої людини про прискорення її смерті будь-якими засобами або дією, зокрема, припинення штучного підтримування життя. В Україні евтаназія заборонена.

Екологічна криза — невідповідність соціально-економічного розвитку суспільства еколого-ресурсним можливостям навколишнього середовища, що руйнує традиційну систему життєзабезпечення.

Експансія — розширення сфери впливу великих держав, яку здійснюють економічними, військовими і дипломатичними методами.

Ефект глобальної гнучкості — присутність представника окремої національної спільноти в тому регіоні (країні) світу, де його знання та досвід мають реалізацію.

Жіночі притулки — заклади, створені для надання соціальної підтримки жінкам, які потрапили в гостру кризову ситуацію, зазнають різних форм насильства, не мають житла, засобів до існування.

Жорстоке поводження з дітьми — усі форми насильства, вчинення побоїв та образ, неуважне, недбале ставлення, експлуатація дітей.

Залежна територія — країна, яка не має незалежності, проте володіє усіма характеристиками країни: територія, кордони, населення тощо.

Збройний конфлікт — військове зіткнення, яке не досягає масштабів війни; форма вирішення суперечностей між країнами або всередині країни.

Злочин — передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння, що посягає на суспільний лад держави, її політичну, економічну систему; приватну власність; життя, здоров'я, майно окремих осіб чи груп осіб.

Імперія — первісно у Римі форма управління державою, яка нагадує військову владу (єдиний керівник — імператор, накази якого всі повинні виконувати без заперечень). Згодом цим терміном стали позначати велику державу, створену включенням до складу територій інших держав, колоніальних володінь тощо.

Індекс багатовимірної бідності ((ІББ), багатовимірний індекс бідності (БІБ), англ. Multidimensional Poverty Index (MPI)) — запропонований ООН 2010 р. у «Доповіді про людський розвиток»; визначає багатовимірні депривації в одних і тих самих домогосподарствах у галузях освіти, здоров'я та рівня життя. Виміри освіти та здоров'я побудовані на двох показниках кожний, а вимір рівня життя — на шести показниках. Усі показники, потрібні в разі побудови БІБ для домогосподарства, беруть з одного й того самого обстеження домогосподарств. Ці показники зважують і для кожного обстеженого домогосподарства обчислюють оцінки депривацій. Для розрізнення між бідними та небідними застосовують межу 33,3 %, що еквівалентне третині зважених показників. Якщо оцінка депривацій домогосподарства — 33,3 % або більше, то це домогосподарство (і кожен його член) є багатовимірно бідним. Домогосподарства з оцінкою депривацій 20 % або більше, однак менше 33,3 % є вразливими щодо перетворення на багатовимірно бідні або ризикують перетворитися на такі.

Індекс благодійності (світовий рейтинг благодійності, англ. World Giving Index (WGI)) — ранжування держав світу за результатами доброчинності їхнього населення. Індекс розраховано 2010 р. Фондом благодійної допомоги (Charities Aid Foundation, Велика Британія) на засадах використання статистичної і соціологічної інформації аналітичної організації Gallup's WorldView World Poll. Респонденти 153 держав світу відповідали на запитання: у яких благодійних акціях упродовж року вони брали участь: а) пожертвували гроші на доброчинну організацію (donating money)? б) виконували волонтерську роботу (пожертвували власний час, volunteering time)? в) допомагали незнайомій сторонній особі, яка потребувала допомоги (helping a stranger ranking)? Результати ранжування засвідчили, що показник щастя нації більше визначає рівень благодійності, а ніж багатство нації. Перша п'ятірка держав світу за індексом благодійності (2017): Австралія (60 %), Ірландія (60 %), Канада (58 %), Нова Зеландія (57 %), США (57 %). Україна на 111 місці з показником індексу благодійності 21 %. Найнижчий індекс благодійності (2017): Албанія, Греція, Чорногорія (13 %).

Індекс гендерного розриву (англ. The Global Gender Gap Index) — розроблений 2006 р. Секретаріатом Всесвітнього економічного форуму (The World Economic Forum, м. Женева, Швейцарія); вимірює рівень гендерного розриву, що існує в державах світу в різних сферах суспільного життя (економічна участь і можливості, освіта, здоров'я та виживання, політичні права та можливості). Дослідження охопило 136 держав світу (2017).

Індекс гендерної нерівності ((ІГН), англ. The Gender Inequality Index (GII)) — розроблений 2010 р. Секретаріатом Всесвітнього економічного форуму (The World Economic Forum, м. Женева, Швейцарія); використовують у щорічних аналітичних звітах ООН «Доповідь про людський розвиток»; відображає гендерну нерівність у трьох вимірах — репродуктивне здоров'я, розширення можливостей та економічна активність. Репродуктивне здоров'я вимірюють рівнями материнської смертності та народжуваності серед дорослих; розширення можливостей вимірюють частками місць у парламенті, що займають жінки й чоловіки, рівнем середньої і вищої освіти жінок і чоловіків; економічну активність вимірюють частками участі жінок і чоловіків на ринку праці. ІГН замінив попередні Індекс розвитку з урахуванням гендерного фактора та Показник розширення можливостей жінок. ІГН відображає втрату в людському розвитку через нерівність між досягненнями жінок і чоловіків у трьох вимірах ІГН.

Індекс гендерної рівності ((ІГР), англ. The Gender Equity Index (GEI)) — розроблений 2007 р. міжнародною неприбутковою організацією SocialWatch. Вимірює розрив між чоловіками та жінками в сфері освіти (кількість осіб, що навчаються на всіх рівнях), економіки (дохід, зайнятість), політичних прав (членство в парламенті, обіймання вищих керівних посад). У кожній зі сфер оцінюють розрив у межах від 0 (наприклад, жодна жінка не була освічена взагалі) до 100 (повна рівність між статями). ІГР є простим середнім із трьох вимірів.

Індекс глобальних міст (англ. Global Cities Index) — індекс, яким вимірюють економічний, культурний, політичний вплив глобальних міст на навколишню територію. Методику розрахунку укладено 2008 р. на базі дослідного центру «Чиказька рада з міжнародних відносин» («The Chicago Councilon Global Affairs») і міжнародної консалтингової компанії A. T. Kearney.

Індекс Джині (індекс концентрації доходів, індекс нерівності доходів, англ. Index of concentration of incomes, Income concentration index, Gini coefficient) — показник, що вимірює дисперсію багатства в суспільстві і засвідчує ступінь розшарування суспільства. Чим більше значення цього індексу, тим більший розрив між багатими і бідними в країні.

Індекс сприйняття корупції (англ. Corruption Perceptions Index) — розроблений 1996 р. міжнародною неурядовою організацією Transparency International; оцінює поширення корупції у державному секторі за шкалою від 0 до 100. Нуль (0) означає, що країну сприймають як висококорумповану, сто (100) — як країну, де корупції нема. Дослідження охопило 175 держав світу (2017).

Індекс сталого розвитку ((ІСЛ), індекс сталого розвитку людського потенціалу (ІСРЛП), англ. Human Sustainable Development Index (HSDI)) — індикатор розвитку країн світу; запропонований 2008 р. Ч. Тогтох (Ch. Togtokh), який узяв за основу методику розрахунку індексу людського розвитку й доповнив її показником викидів СО₂ на душу населення.

Індекс якості життя та добробуту літніх людей (англ. Global AgeWatch Index) — розроблений 2012 р. міжнародною неурядовою організацією HelpAge International сумісно з Фондом народонаселення ООН (ФН ООН); вимірює якість життя та добробуту літніх людей (вік: 60 років і старше). Для обчислення індексу враховано 13 показників, які об'єднано в чотири групи (субіндекси): матеріальне забезпечення (income security); стан здоров'я (health status); зайнятість та освіта (employment and education); гарні умови проживання (enabling environment). Дослідження охопило 91 державу світу (2017).

Іноземець — особа, яка перебуває на території конкретної держави, проте є громадянином іншої держави.

Ісламізм — украй войовнича і мобілізувальна ідеологія та практична діяльність усередині ісламського світу, орієнтована на створення умов, за яких будь-які суперечності всередині суспільства і держави, де є мусульманське населення, а також міждержавні відносини вирішують на засадах норм шаріату.

Китаїзація — одна з альтернативних форм глобалізації, яка виявляється в поширенні системи китайських цінностей на глобальний світ, що зумовлює стандартизацію розвитку окремих країн світу, які відчувають геополітичну та геоекономічну залежність від Китаю.

Кіднепінг — викрадення людей з метою шантажу, отримання викупу.

Колонія — у минулі часи так називали поселення, створене на завойованих землях або представниками певного етносу на землях інших етносів. У політичному розумінні це країна, політично й економічно залежна від метрополії. Колонії можуть мати різний статус: заморська територія, асоційована територія тощо.

Корупція — підкупність, продажність урядовців і громадських діячів; пряме використання посадовою особою свого службового становища з метою особистого збагачення.

Країни у складі Співдружності (Співдружність націй) — міждержавне об'єднання у складі Великої Британії і більшості її колишніх домініонів, колоній і залежних територій. Головою об'єднання вважають королеву Великої Британії, представлену в країнах генерал-губернаторами. Усі держави, які входять до Співдружності, мають повний суверенітет у своїх внутрішніх і зовнішніх справах.

Критичний рівень безробіття — рівень безробіття, який загрожує соціальною кризою в країні або окремому регіоні.

Культура бідності — спосіб життя бідних людей, пояснення існування бідності в межах культурних характеристик.

Мафія — таємна, здебільшого бандитська, організація, яка терором й залякуванням втручається в політичне життя країни.

Метрополія — у стародавній Греції так називали міста-держави. Згодом назву почали застосовувати для позначення країни, яка володіє колоніями.

Миротворчість — спосіб керування міжнародним конфліктом, коли треті сторони намагаються припинити його насильницьку фазу мирними засобами.

Міграція — переміщення осіб через кордон тих чи інших територій з метою зміни місця проживання назавжди або на певний період.

Міжнародний індекс щастя (індекс щастя (МІЩ), англ. Happy Planet Index) — індекс, який відображає добробут людей та стан навколишнього середовища. Запропоновано 2006 р. New Economic Foundation (NEF). Головне завдання індексу — відобразити «реальний» добробут нації, оскільки кінцева мета більшості людей — не бути багатими, а бути щасливими та здоровими. Для розрахунку індексу використовують три показники: суб'єктивна задоволеність життям людини, очікувана тривалість життя, екологічний слід. Індекс обчислюють у межах від 0 до 100, де 100 — значення абсолютного щастя, 0 — абсолютного нещастя. Дослідження охопило 156 держав світу (2017).

Монархія — форма державного правління, за якої верховна влада цілковито або частково належить одній особі і, зазвичай, передається у спадок. Розрізняють конституційну, абсолютну та теократичну монархії.

Наркоманія (залежність від психоактивних речовин) — хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенціями ООН чи Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України, і супроводжуються психічною або фізичною залежністю від них.

Наркотизація — процес поширення вживання наркотичних засобів. Характеризують кількісними (стан, рівень, динаміка, коефіцієнт) та якісними (зміст, характер, структура, механізми) показниками.

Наркотичні засоби і психотропні речовини — речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулювальний вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення, поведінки і становлять небезпеку для здоров'я населення.

Наркоторгівля — торгівля забороненими законодавством держави наркотичними засобами. Це бізнес, контрольований криміногенними структурами.

Ноосфера — етап розвитку біосфери, на якому людина, свідомо використовуючи свої знання, сприятиме її розвитку. Засновником учення про ноосферу є В. Вернадський.

Об'єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (англ. Joint United Nations Programme on HIV/AIDS, (UNAIDS)) — програма, заснована резолюцією Економічної і соціальної ради ООН (1994) з метою пропагування та координації заходів, спрямованих на профілактику поширення ВІЛ/СНІДу, зниження уразливості окремих осіб та груп населення до ВІЛ, пом'якшення наслідків епідемії та недопущення переростання її в пандемію.

Організація Об'єднаних Націй ((ООН), англ. United Nations) — міжнародна організація, заснована 1945 р. на конференції в м. Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання та зміцнення миру і міжнародної безпеки й розвитку співробітництва між державами світу. Головні органи ООН: Генеральна Асамблея (головний дорадчий орган організації; збирається на щорічні сесії за участю президентів чи керівників держав-членів ООН; під час голосування кожна країна має один голос; рішення приймають більшістю у дві третини); Рада Безпеки (відповідає за підтримання миру та безпеки у відносинах між країнами-членами ООН; її рішення (резолюції) є обов'язковими до виконання; налічує 15 членів, з яких п'ять є постійними (Китай, Франція, Росія, Велика Британія, США)); Секретаріат (забезпечує дослідження, збір інформації і коштів, які необхідні для функціонування ООН; проводить і організовує конференції); Міжнародний суд (метою організації є вирішення спорів між державами; суд розглядає справи, пов'язані з військовими злочинами, незаконним втручанням держав і етнічних чисток тощо; штаб-квартира у м. Гаага, Нідерланди); Економічна і соціальна рада (ЕКОСОР, сприяє міжнародному економічному і соціальному співробітництву і розвитку; налічує 54 члени ООН, яких обирають на трирічний термін); Рада з опіки (виконувала обов'язки спостерігача за підопічними територіями, що були колоніями. Оскільки 1994 р. остання із таких територій — Палау — отримала незалежність, то відтоді формально припинила існування). Штаб-квартира розташована в м. Нью-Йорк (США). Членами-засновниками організації є 51 держава світу (у тім числі Україна). Станом на 01.01.2019 р. членами ООН є 193 держави світу (з визнаних держав тільки Ватикан і Косово не є членами ООН). Організацію фінансують за кошти членських внесків держав- учасниць. Офіційні мови організації: арабська, китайська, англійська, російська та іспанська. Офіційний сайт: http://www.un.org.

Органічні продукти — продукція сільського господарства та харчової промисловості, виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів зростання, штучних харчових добавок, а також забороняють використання ГМО.

Перехідна зона — територія просторових змін, де межують периферії двох прилеглих світів або регіонів; для неї характерне поступове зміщення (а не раптове зникнення) властивостей, які відрізняють сусідні географічні одиниці одну від одної.

Периферія — місцевість, віддалена від центру, околиця.

Пояс дроблення — регіон, затиснутий між міцними зовнішніми культурно- політичними силами; він перебуває під постійним тиском і часто фрагментований агресивними противниками. Класичні приклади: Південно- Східна Азія, Східна Європа.

Права людини — соціальні можливості особистості в економіці, культурі, політиці та інших сферах, що їх зобов'язані гарантувати, перш за все, з боку держави.

Програма розвитку ООН ((ПРООН), англ. United Nations Development Programme, (UNPD)) — організація при ООН з надання допомоги країнам-учасницям у сфері розвитку. Діє з 1993 р. як наслідок злиття Спеціального фонду ООН (заснований 1958 р.) і Розширеної програми технічної допомоги (заснована 1949 р.). Мета організації: надання країнам-учасницям доступу до знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям у всьому світі будувати ліпше життя. Провадить діяльність у таких сферах: демократичне врядування, подолання бідності, запобігання кризам та їхнє подолання, енергетика та навколишнє природне середовище, ВІЛ/СНІД. Допомагає країнам, що розвиваються, отримувати та ефективно використовувати технічну допомогу. Декларує захист прав людини та створення рівних соціальних можливостей для жінок і чоловіків. Офіційний сайт: http://www.undp.org.

Ранжування держав світу за рівнем стресу та депресії населення (англ. The Most Stressed-Out Countries) — рейтинг укладено спеціалістами аналітичного агентства Bloomberg (США) на підставі даних ВООЗ, ООН, СБ та інших міжнародних інституцій. В основі рейтингу сім ключових показників: рівень убивств на 100 000 населення, ВНП на душу населення, індекс Джині (рівень нерівності доходів), індекс сприйняття корупції, рівень безробіття, рівень забруднення повітря в містах, очікувана тривалість життя. Дослідження охопило 74 держави світу (2017).

Расизм (расова дискримінація) — політична теорія та практика, що ґрунтується на концепціях про фізичну і психічну неповноцінність окремих рас та народів, вирішальний вплив расових відмінностей на історію та культуру людства.

Релігійний фундаменталізм — течії у протестантській ідеології, ісламі та інших релігіях, представники яких виступають проти критичного перегляду застарілих релігійних понять; у широкому значенні — релігійні напрями, які проголошують незмінність догматики, збереження ортодоксії.

Рівень неграмотності дорослого населення — частка населення у віці від 15 років і старше, що не здатна написати короткий твір на вільну тему або простий виклад думок на тему повсякденного життя.

Рівень писемності (грамотності) дорослого населення — частка осіб у віці від 15 років і старше, які можуть читати, розуміючи, про що йдеться, та писати короткі прості речення, потрібні для щоденного життя; один з показників, на підставі якого розраховують індекс людського розвитку в країні.

Світовий поліцейський (світовий жандарм) — статус, який пов'язують із роллю США на світовій арені (участь у розв'язанні регіональних військових, етнічних конфліктів; боротьба з тероризмом, наркоторгівлею, нелегальною торгівлею зброї на глобальному рівні).

СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини) — кінцева стадія розвитку ВІЛ- інфекції.

Соціальна глобалізація — процес всесвітньої соціальної інтеграції та уніфікації.

Соціальна нерівність — значна диверсифікація доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення.

Соціальна піраміда — графічне зображення соціальної структури у вигляді піраміди, в основі якої лежать нижчі верстви, а на вершині — вищі верстви.

Соціальна поляризація — розподіл суспільства на низку верств або групи, які конфліктують між собою і відрізняються матеріальним положенням та інтересами.

Сталий розвиток — такий розвиток суспільства, за якого задоволення потреб у природних ресурсах теперішніх поколінь не повинно ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

Суспільно-географічна периферія — частина суспільного простору, в межах якого швидкість суспільно-географічних процесів мінімальна або їхній вектор не збігається з вектором розвитку ядер суспільного життя (І. О. Пилипенко, 2011).

Тероризм — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства внаслідок захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я мирних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення власних злочинних цілей (М. М. Книш, Л. І. Котик, 2014).

Туберкульоз — інфекційна хвороба, яку спричиняють мікобактерії туберкульозу; супроводжується періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, вражає переважно найбідніші, соціально дезадаптовані групи населення (біженці, мігранти, особи без постійного місця проживання, алкоголіки, наркомани тощо), призводить до високої тимчасової та стійкої втрати працездатності, потребує тривалого комплексного лікування та реабілітації хворих (Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», 05.07.2001 р.).

Фундаменталізм — загальна назва вкрай консервативних філософських, моральних і соціальних течій. Часто є реакцією на процеси глобалізації і секуляризації, які відбуваються в сучасному суспільстві.

Функціональна неграмотність — втрата навичок читання й писання та здатності до сприйняття короткого й нескладного тексту, який стосується повсякденного життя (ЮНЕСКО); нездатність особи адаптуватися до соціальних, економічних, технологічних, технічних, інформаційних, політичних змін у суспільстві. Термін з'явився у 90-х роках ХХ ст. Зазвичай функціонально неграмотними стають особи з сімей іммігрантів: у побуті розмовляють своєю мовою, а мовою країни перебування не володіють. З огляду на стрімкий науково-технічний прогрес кінця ХХ—початку ХХІ ст. зросла частка функціонально неграмотних осіб середніх та старших вікових страт: неволодіння навиками роботи на комп'ютері, упереджене ставлення до використання розробок ноу-хау тощо. Для подолання функціональної неграмотності в країнах світу започатковані програми підтримки читання (Японія, Велика Британія, США).

Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення) має стійкі особливі риси соціально-політичної організації, економіки й культури (наука, технологія, мистецтво тощо), спільні духовні цінності та ідеали, світогляд (ментальність). Виділяють глобальні, світові, локальні цивілізації.

Цілі розвитку тисячоліття (англ. Millennium Development Goals) — глобально визнані цілі, визначені світовою спільнотою для усунення найбільш кричущих нерівностей у глобальному розвитку людства. Затверджені на сесії Генеральної асамблеї ООН (2000) 189 країнами світу у рамках підписання «Декларації тисячоліття ООН» («The United Nations Millennium Declaration»). Цілі розвитку тисячоліття: ліквідація крайньої форми бідності та голоду; забезпечення загальної початкової освіти; сприяння рівності чоловіків і жінок та розширення прав і можливостей жінок; зниження рівня дитячої смертності; поліпшення охорони материнства; боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією та іншими захворюваннями; забезпечення екологічної стабільності; формування міжнародної співпраці задля розвитку.

Шовінізм — роздутий до ідеологічних крайнощів націоналізм, що виявляється у надмірному звеличенні своєї нації, наданні їй винятковості.

Завдання та вправи для самостійної роботи

1. Перегляньте «Доповідь про людський розвиток ООН, 2018» [15]. Які соціальні проблеми проаналізовано в доповіді, які статистичні матеріали підтверджують висновки, наведені в доповіді?

2. Ознайомтеся з показником «Поширення ВІЛ-інфекції за регіонами світу, 2017» [19]. Чим зумовлені територіальні відмінності

поширення ВІЛ-інфекції? Які тенденції поширення ВІЛ-інфекції на території країн-сусідів першого порядку України?

3. Проаналізуйте показником «Індекс тендерного розриву, 2018» [22]. Укладіть першу десятку держав світу за значенням індексу. Які чинники впливають на зменшення тендерного розриву?

4. Ознайомтеся з «Цілями розвитку тисячоліття» [15]. Які з перелічених цілей найактуальніші для України і чому?

5. Перегляньте атлас «Глобальні проблеми світу» [5]. Які соціальні глобальні проблеми у ньому висвітлені? Які їхні географічні особливості поширення?

6. Підготуйте презентацію одного з географічних світів (за Г. де Блієм, П. Муллером). Зверніть увагу на висвітлення у презентації питань становлення й функціонування соціальної сфери, розвитку культури, дотримання релігійних свобод населення держав географічного світу. Проілюструйте за допомогою світлин та відеоматеріалів повсякденну життєдіяльність мешканців географічного світу, зверніть увагу на подолання ними соціальних проблем.

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте сутність поділу світу за цивілізаційною ознакою.

2. Поясніть принципи макрореґіоналізації світу за Г. де Блієм, П. Муллером.

3. Схарактеризуйте макрореґіон Північна Америка.

4. Перелічіть головні проблеми макрореґіону Східна Азія.

5. Назвіть перспективи розвитку макрореґіону Північна Африка — Південно-Західна Азія.

6. Опишіть особливості розвитку соціальної сфери на території макрореґіону Середня Америка.