Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2014

Соціально-географічна характеристика України
Освітня інфраструктура України, 2012

Реґіон

Наповненість загальноосвітніх навчальних закладів, учнів на один денний заклад

Забезпечення

загальноосвітніх

навчальних

закладів

вчителями,

вчителів на один

заклад

Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, закладів на 10 000 осіб

Кількість студентів ВНЗ І-IV рівнів акредитації, студентів на 10 000 населення

Україна

213

26

4,3

544

АР Крим

299

32

3,0

283

Вінницька

162

23

5,8

309

Волинська

158

22

7,5

324

Дніпропетровська

287

27

3,0

513

Донецька

299

29

2,5

387

Житомирська

159

23

6,4

346

Закарпатська

225

28

5,4

228

Запорізька

247

28

3,4

573

Івано-Франківська

197

29

5,4

397

Київська

223

26

4,4

235

Кіровоградська

165

22

5,5

282

Луганська

243

27

3,1

460

Львівська

180

25

5,6

618

Миколаївська

191

22

4,8

367

Одеська

259

28

3,7

597

Полтавська

175

22

4,9

437

Рівненська

207

28

6,0

432

Сумська

168

23

4,8

445

Тернопільська

125

20

8,1

507

Харківська

249

27

3,2

928

Херсонська

214

26

4,5

354

Хмельницька

151

23

6,4

382

Черкаська

169

24

5,2

407

Чернівецька

223

28

4,8

413

Чернігівська

145

21

5,9

294

м. Київ

463

43

1,8

1 981

м. Севастополь

455

40

1,9

464

* Укладено на основі: Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2012/2013 навчального року : статистичний збірник / [відп. за випуск І. В. Калачова] [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/publposl_u.htm.





Перша публікація: 01/01/2014

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.