Відповіді до підручника Українська мова 8 клас - В.В. Заболотний 2016-2020

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)
27. Речення зі звертаннями

278. 1. Через тумани лихі, через великеє горе ти світиш мені, моя зоре (Леся Українка). 2. І ти, людино, в себе у ногах побачиш постать гордої природи (М. Рильський). 3. Грай, моя пісне, як вітер сей грає (Леся Українка). 4. Линьте ж, дні, котіться, весни, до мети (М. Рильський). 5. Шуми, вітре, шуми, буйний, на ліси, на гори... (М. Шашкевич). 6. Спи, мій малесенький, поки є час (Леся Українка). 7. Скажи, Україно, скажи, моя мила, звідки могутність незламна твоя? (М. Нагнибіда). 8. Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу відкривай духовні острови (В. Симоненко).

281.

1. Дніпро стрімко несе свої води до Чорного моря. Будь завжди повноводим, Дніпре! 2. Однокласники запросили мене в театр. Любі однокласники, ходімо в театр! 3. Рідна земля викликає теплі спогади. Рідна земле, зігрівай нас завжди своїм теплом! 4. Галина Іванівна купила чайний сервіз. Галино Іванівно, поставте на стіл чайний сервіз!

282.

Андрію, коли ти прийдеш? Коли ти, Андрію, прийдеш? Коли ти прийдеш, Андрію?

283.

І. 1. Добридень, квітню, повелитель квіту. Заходь в мій сад, — він жде тебе завжди (М. Боровко). 2. Здрастуй, пташечко маленька, звідкіля ти, звідкіля? (П. Усенко). 3. Понеси мене на крилах, радосте моя, де на пагорбах і схилах сонця течія (В. Симоненко). 4. Скажи, брате, кобзареві: хай собі співає! Бо кобзаря на Вкраїні народ поважає (О. Корсун). 5. Молодієш, Києве, хоч старий літами (Д. Луценко). 6. Нехай живе поезія, мій друже! (М. Рильський). 7. Не шуми ти, луже, і не гасніть, далі! (В. Сосюра). 8. Ти припав, мій сину, до лиця мудрої кринички польової (П. Перебийте).

II. Радість — радосте, Київ — Києве, друг — друже, луг — луже.

284.

Зеленійте, доли і лужечки, і, орли, здіймайтесь ув імлі, розливайтесь, круті бережечки, по вкраїнській молодій землі! (А. Малишко).

285.

II. Речення з поширеними звертаннями: 1. Зашуми весною, зелен луже, теплий вітре, шелести в гіллі! (А. Малишко). 2. «Знаєш, люба племінничко, — мовила нарешті Сніжана, — ходімо погуляємо!» (М. Павленко). 4. О краю мій, в ті грізні зими завжди з тобою ми були (В. Сосюра). 5. Мій отчий незабутній доме, зі мною скрізь твоє тепло (Р. Братунь). 7. Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає... (В. Симоненко). 8. Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць (Л. Костенко).

Речення з непоширеними звертаннями: 3. Дай мені, земле, від своєї любові хліба, і рясту, й зеленої крові... (А. Малишко). 6. «Вороне, ти живий?» — почувся голос (В. Шкляр).

286.

І. 1. Прощай, синє море моє, безкрає, просторе (Леся Українка). 2. Прощай, мій зошите! Спасибі тобі, друже, що ти думок моїх не відцуравсь (В. Симоненко). 3. Тобі, кохана, й пролісків не треба. Вони цвітуть під віями у тебе (К. Дрок). 4. Краю мій, колиско пісні й танцю! На колись згорьованій землі вже гуцули, бойки, наддністрянці — свого щастя вдатні ковалі (С. Пушик). 5. Журавлина пісне, кетяже калини, пломеніть вам вічно в серці України (О. Підсуха). 6. Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало! (Леся Українка).

288.

I. 1. Hi сіло ні впало: «Дай, мамо, сало!». 2. Хапай, Петре, поки тепле. 3. Скачи, Данило, хоч тобі не мило. 4. Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно. 5. Заплач, Матвійку, дам копійку. 6. Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай. 7. Грай, грай, глечику, а підеш без вушка. 8. Ой піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, славний козак був би з мене.

II. На тобі, небоже, що мені негоже. Не журися, козаче, нехай твій ворог плаче. Хоч хліб з водою, аби, серце, з тобою. Паничу, паничу, коза устілку смиче!

289.

Б. Моя мила Україно, розвивайся і зростай

Батьківщина — це щось дуже особисте й рідне для людини. Саме це поняття багато в чому формує світогляд молодого покоління. Тому цілком природно, що людина бажає своїй вітчизні лише найкращого. Адже від становища країни залежатимуть долі її громадян. Однак нам не варто розраховувати на самовільне здійснення наших прагнень і лише пасивно цього чекати. Кожен з нас може щось робити для розвитку й процвітання країни відповідно до своїх талантів. Лише тоді, коли ми доклали зусиль для її блага, зможемо впевнено сказати: «Моя мила Україно, розвивайся і зростай».