Відповіді до підручника Українська мова 8 клас - В.В. Заболотний 2016-2020

Речення з однорідними членами
24. Кома між однорідними членами речення

246.

І. 1. Я живу у світі любові до людей, до землі, до квітів (Г. Дудка). 2. Шаблі й набої, кайданий пістолі хай гинуть у морі, мов смуток і біль (С. Фоменко). 3. Люблю я осінні квіти, прощальну красу вечорів, і сині оголені віти, і вітру холодного спів (В. Сосюра). 4. Вогонь і вода добре служать, та погано панують (Нар. творчість). 5. Оркестр шалів, погрожував, благав, журивсь і плакав скрипок голосами (О. Доріченко). 6. Український транспортний літак «Руслан» має вантажні люки як у носовій частині, так і у хвостовій (Із журналу).

II. Шаліти — навісніти, лютитися, скаженіти. Благати — прохати, молити, упрошувати. Журитися — тужити, печалитися, побиватися.

248.

І. 1. Ті пісні мене найперше вчили поважати труд людський і піт, шанувать Вітчизну мою милу, бо вона одна на цілий світ (В. Симоненко). 2. Шумить і хвилюється Київ, і сонце сміється з висот (В. Сосюра). 3. На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав змерзлі руки чи до неба, чи до людей (М. Стельмах). 4. А літа пливуть за ними, пливуть собі стиха, забирають за собою і добро, і лихо (Т. Шевченко). 5. Все у ній сіяє: слава і походи, свист клинків у полі і набоїв спів (В. Сосюра). 6. Озеро Світязь живиться не тільки атмосферними, а й підземними водами (3 підручника). 7. На словах і так і сяк, а в ділі ніяк (Нар. творчість).

249.

1. Не тільки клен, а й горобина мають міцну деревину з красивим малюнком. 2. У гідропарку діти не лише відпочивали біля річки, але й каталися на каруселях. 3. Різьбярі з усіх порід дерев люблять липу за те, що в роботі її деревина як легка, так і м’яка. 4. Пильнував дід свій город як удень, так і вночі.

250.

І. 1. Він не стільки забився об стіл, як стривожився (І. Нечуй-Левицький). 2. Хата хоч старенька, але чепурна, біла — видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний). 3. Митець думає не тільки розумом, а й серцем (О. Довженко). 4. І хоч болить, та не черствіє серце (О. Квітневий).

251.

І. І калина, і тополя, і золотий туман, і веселка над селом завжди стрічають мене з далекої дороги. 2. Калина й тополя, золотий туман і веселка над селом завжди стрічають мене з далекої дороги. 3. Не тільки калина та тополя, але й золотий туман і веселка над селом завжди стрічають мене з далекої дороги.

252.

1. Я подарую сестричці букет квітів, солодощі або вітальну листівку. 2. Тренер запропонував школярам відвідувати секції баскетболу чи волейболу, гандболу чи футболу. 3. Сьогодні сонце то вигляне із-за хмар, то знову сховається. 4. Як студенти, так і школярі прибирали міський парк.

253.

1. При березі тихім вода пробігала, у діток про літо купальне питала (П. Мовчан). 2. Спасибі Вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі (Д. Луценко).

254.

І. Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снуванням.

Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ: і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що ніколи не полетять, і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу.

І цей увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і віддаляє та й віддаляє лебедів (М. Стельмах).

255.

І. 1. Він подумав не зовсім так, але відчув, що його думка останнім часом мовби кудись посувається, набирає інших обмірів і обмірює вже не тільки тонни збіжжя і гектари посівів, а й ще щось (Ю. Мушкетик). 2. Село гойдалося поміж ніччю і днем: то поринало в чорну імлу, то підводилося з неї, підбадьорювало себе скрипом журавлів, цоканням сокир, неголосними перемовками (Ю. Мушкетик). 3. Рвучкий вітер бушував над лісом, і дерева то гули грізно і тривожно, то шуміли тихо і приємно (М. Коцюбинський). 4. На ставку купались гуси, били крилами об воду, то сварились, то кричали голосним веселим криком (Олександр Олесь).

II. Посувається — [по^усувайе^иц':а].