Відповіді до підручника Українська мова 8 клас - В.В. Заболотний 2016-2020

Речення з однорідними членами
23. Однорідні та неоднорідні означення

236.

II. 1) Однорідні означення: невмитий, нерозчесаний (він); кущі лозняку — низькорослі, широкоспинні, округлі; густа, обважніла від роси тиша. 2) Неоднорідні означення: вузька польова дорога, освітлений сонцем зелено-чорний ліс, любисткових духмяних луках, своє літнє довгодення, кожного літнього вечора.

238.

Словосполучення з однорідними означеннями: зніяковілий, розгублений хлопець; вічний, непереборний страх; очищена, безпечна вода; холодна, сира погода; згаслі, безсилі вогні; жовті, червоні троянди. Словосполучення з неоднорідними означеннями: знаний молодий поет; великий бузковий кущ; грізна громадянська війна; довгий літній день; збиткова виробнича діяльність; чиста морська вода; старший науковий співробітник; витоптана молода трава. (Яка важка робота — нічого не робити).

239.

Однорідні означення. 1. Мені подарували сучасний, модний планшет. 2. Між будинками гуляв холодний, пронизливий вітер. 3. Дерева скинули жовте й багряне листя. 4. Діти вибігли на чисте, умите дощем подвір’я.

Неоднорідні означення. 1. Мені подарували великий новий планшет. 2. Між будинками гуляв теплий польовий вітер. 3. Дерева скинули своє пожухле листя. 4. Діти вибігли на широке шкільне подвір’я.

240.

Цікавий, захопливий фільм; яскравий, барвистий смайлик; важкий і тривожний сон; тепла, сонячна осінь; зелена, викупана в сонці левада.

Над шумливою річкою простяглася зелена, викупана в сонці левада.

241.

І. 1. Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар). 2. Абрикоса цвіте, променева, натхненна, крислата… (О. Головко). 3. У верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорізький дуб, про який існує чимало переказів та легенд (І. Шаповал). 4. На луках зима вислала свої холодні білі полотна (І. Цюпа). 5. Довга, затяжна волинська осінь (М. Олійник). 6. Ріка була схожа на бурхливу, бунтівничу душу гір (Є. Гуцало). 7. Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю (О. Гончар).

242.

Земля не вибачає байдужості

Дуже часто люди не замислюються про наслідки свого споживацького ставлення до планети. З кожним роком природа все більше піддається руйнівному й фатальному впливу людської діяльності. Це призводить до згубних для всього живого результатів. Жахливі землетруси, страшні, убивчі урагани, масштабні повені — ось далеко не повний перелік катаклізмів, прямо чи опосередковано пов’язаних з байдужим ставленням людини до природи. Наша прекрасна планета не здатна постійно протистояти атакам на її природні багатства. Тож людині варто якнайшвидше переглянути свої цінності, визначити істинні пріоритети й дотримувати законів екологічної культури. Збережімо довкілля для прийдешніх поколінь!