Відповіді до підручника Геометрія 8 клас - Мерзляк А.Г. 2016-2020
Розділ І. Чотирикутники
9. Центральні та вписані кути
278.
1)![]()
2)![]()
3)![]()
4)![]()

279. Нехай
АВ = х, тоді
АСВ = х + 80°. Градусна міра всього кола дорівнює 360°.
АВ +
АСВ = 360°. Рівняння: х + х + 80° = 360°; 2х = 280°; х=140°. Отже,
АВ = 140°, тоді
АСВ = 140° + 80° = 220°.
Відповідь. 140°, 220°.

280. Нехай
АВ = 7х, тоді
АСВ = 11 х. Градусна міра всього кола дорівнює 360°.
АВ +
АСВ = 360°. Рівняння: 7х + 11х = 360°; 18х = 360°; х = 20°. Отже,
АВ = 7 •20° = 140°, тоді
АСВ =11 • 20° = 220°.
Відповідь. 140°, 220°.

281.
1) 360° : 12 • 2 = 60°;
2) 360° : 12 • 5 = 150°;
3) 360° : 12 • 8 = 240°;
4) 360° : 12 • 0,5 = 15°;
5) 360° : 12 • 12 = 360°.
Відповідь. 1) 60°; 2) 150°; 3) 240°; 4) 15°; 5) 360°.
282.
CAS — спирається на
CDS;
DBP— спирається на
DFP;
PBF— спирається на
PF;
FBD — спирається на
FSD.
283.
1)
BDC =
B AC як вписані в коло кути, що спираються на одну й ту саму дугу, тому
BDC = 40°;
2)
BOC — центральний кут, що спирається на дугу ВС,
BEC — вписаний в коло кут, що спирається на ту саму дугу, тому
BEC =
BOC;![]()
![]()
3)
CDE — вписаний в коло кут, що спирається на дугу СЕ,
COE — центральний кут, що спирається на ту саму дугу, тому
COE = 2
CDE;
COE = 2 • 80° = 160°. Тоді
СЕ =
COE = 160°;
4) У підручнику описка, слід знайти кут DBA.
DA = 360° -
DBA;
DA = 360° - 300° = 60°.
DBA — вписаний в коло кут, що спирається на дугу DA, тому![]()
Відповідь. 1) 40°; 2) 35°; 3) 160°; 4) 30°.
284.
а) Вписаний у коло кут, який спирається на діаметр кола, дорівнює 90°, а не 95°;
б) кути не можуть дорівнювати 50° і 40°, бо вони спираються на одну й ту саму дугу, тому мають бути рівними;
в) оскільки кути спираються на дуги, які в сумі дають ціле коло, то сума цих кутів має дорівнювати 180°;
г) кут 80° є центральним кутом, а кут 50° — вписаним у коло кутом, до того ж кути спираються на одну й ту саму дугу, тому вписаний кут має дорівнювати половині центрального.
285. Градусна міра вписаного кута дорівнює половині градусної міри дуги, на яку він спирається. Тому вписаний кут дорівнює; 1) 84° : 2 = 42°; 2) 110° : 2 = 55°; 3) 230° : 2 = 115°; 4) 340° : 2 = 170°.
286.
ABC — вписаний у коло кут, що спирається на дугу АС. Тоді
звідки
АС = 2
АВС;
АС = 2 • 68° = 136°. Градусна міра всього кола дорівнює 360°.
АВ +
ВС +
АС = 360°;
ВС = 360° - (
АВ +
AC);
ВС = 360° - (74° + 136°) = 150°.
Відповідь. 150°.
287. Градусна міра всього кола дорівнює 360°.
AB +
ВС +
AC = 360°;
АС = 360° - (
АВ +
ВС);
АС = 360° - (64° + 92°) = 204°.
ABC — вписаний в коло кут, що спирається на дугу АС.![]()
![]()
![]()
Відповідь. 102°.
288.
АОС — центральний кут, що спирається на дугу АС,
ABC — вписаний у коло кут, що спирається на ту саму дугу, тому
АОС = 2
ABC. Нехай
АВС = х, тоді
АОС = х + 25°. Рівняння; х + 25° = 2х; х = 25°. Отже,
ABC = 25°, тоді
АОС = 25° + 25° = 50°.
Відповідь. 50°, 25°.
289.
AKB :
AMB = 3 : 7. Нехай
АКВ = 3х, тоді
AMB = 7х. Градусна міра всього кола дорівнює 360°.
AKB +
АМВ = 360°. Рівняння: 3х + 7х = 360°; 10х = 360°; х = 36°. Отже,
АКВ = 3 • 36° = 108°, тоді
АМВ = 7 • 36° = 252°.
АМВ — вписаний у коло кут, що спирається на дугу АKВ, тому за теоремою про вписаний кут
Аналогічно
; ![]()
Відповідь. 54°, 126°.
290. Нехай (О; R) — коло, АВ = CD. Розглянемо трикутники АО В і COD. У них: 1) АО = СО як радіуси; 2) BO = DO як радіуси; З) AB = CD за умовою. Отже,
АОВ =
COD за трьома сторонами (за III ознакою рівності трикутників). Тому
АОВ =
COD як відповідні елементи рівних трикутників. Оскільки
АОВ і
COD — рівні центральні кути, що спираються на дуги А MB і CND, то
AMB =
CND.

291. Нехай (О; R)— коло,
AMB =
CND. Тоді
AОВ =
COD як центральні кути, що спираються на рівні дуги. Розглянемо трикутники АОВ і COD. У них: 1) АО = СО як радіуси; 2) BO = DOяк радіуси; 3)
АОВ =
COD за доведеним вище. Отже,
ЛОВ =
COD за двома сторонами і кутом між ними (за І ознакою рівності трикутників). Тому АВ = CD як відповідні елементи рівних трикутників.

292. Нехай (О; R) — коло,
AB :
ВС :
АС = 1 : 2 : 3. Нехай
АВ = х, тоді
ВС = 2х,
АС = 3х. Градусна міра всього кола дорівнює 360°.
АВ +
ВС +
АС = 360°. Рівняння: х + 2х + 3х = 360°; 6х = 360°; х = 60°. Отже,
АВ = 60°, тоді
ВС = 2 • 60° = 120°;
АС = 3 • 60° = 180°.
ВСА — вписаний у коло кут, що спирається на дугу АВ. Тому
Аналогічно ![]()
Відповідь. 30°, 60°, 90°.

293. Нехай (О; R) — коло, ABC — рівнобедрений трикутник (АВ = ВС),
АВ = 70°. За властивістю кутів при основі рівнобедреного трикутника
ВСА =
ВАС. Тому
АВ =
ВС = 70°.
ВСА — вписаний у коло кут, що спирається на дугу АВ. Тому
. Аналогічно
За теоремою про суму кутів трикутника
А +
В +
С = 180°;
В 180° - (
А +
C);
В = 180° - (35° + 35°) = 110°.
Відповідь. 35°, 35°, 110°.

294. Нехай (О; R) — коло, АС і BD — діаметри,
ABD = 80°. 1) Оскільки АС — діаметр,
ADC — вписаний у коло й спирається на діаметр, то
ADC = 90°. Аналогічно
DAB =
ABC =
BCD = 90°, тому чотирикутник ABCD — прямокутник; 2)
ABD — вписаний у коло кут, що спирається на дугу AD.
AD =
AOD. Тому
AOD = 2
ABD;
AOD = 2 • 80° = 160°. Тоді
AD= 160°.
ВОС =
AOD = 160° як вертикальні. Тому аналогічно
ВС = 160°.
ВОС і
COD — суміжні, тому
BOC +
COD= 180°;
COD = 180° -
ВОС;
COD = 180° - 160° = 20°.
АОВ -
COD = 20° як вертикальні. Тому
CD =
АВ = 20°.
Відповідь. 20°, 160°, 20°, 160°.

295. Нехай (О; R) — коло, ABC — прямокутний трикутник (
ABC = 90°),
А = 32°, АС = 12 см. Оскільки ABC — прямокутний, то його гіпотенуза збігається з діаметром кола. Тоді
АС = 180°.
CAB — вписаний у коло кут, що спирається на дугу СВ.
СВ = 2
CAB;
CB = 2 • 32° = 64°. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
A +
C = 90°;
C = 90° -
A;
C = 90° - 32° = 58°.
ACB— вписаний у коло кут, що спирається на дугу AB.
АВ = 2
ACB;
АВ = 2 • 58° = 116°.![]()
Відповідь. 64°, 180°, 116°; 6 см.

296. Нехай (О; R) — коло,
ABC = 90°.
ABC — вписаний у коло кут, що спирається на дугу АС,
AOC — відповідний йому центральний кут, що спирається на ту саму дугу. Тоді![]()
AOC = 2
ABC;
AOC = 2 • 90° = 180°. Отже,
AOB є розгорнутим, тому АВ — діаметр.

297. Нехай (О; R) — коло, AB і CD — хорди, AB
CD = М. Розглянемо трикутник СМВ. За властивістю зовнішнього кута трикутника
AMC =
MBC +
MCB.
MBC — вписаний у коло кут, що спирається на дугу АС,
MCB — вписаний у коло кут, що спирається на дугу BD. Тоді
звідки![]()

298. Нехай (О; R) — коло, AB і CD — хорди, AM
CM = М. Розглянемо трикутник ADM. За властивістю зовнішнього кута трикутника
ADC =
DAM+
AMD,
AMD =
ADC -
DAM.
ADC — вписаний у коло кут, що спирається на дугу АС,
DAM— вписаний у коло кут, що спирається на дугу BD. Тоді![]()
звідки![]()

299. Нехай (О; R) — коло, и ВМС 100°. Проведемо радіус ОВ. Оскільки ОВ — радіус, проведений в точку дотику прямої АВ до кола, то ОВ
АВ,
OBA = 90°. Так як
BMC = 100°, то
BOC = 100°. Розглянемо прямокутний трикутник АBО. За властивістю зовнішнього кута трикутника маємо:
BOC =
A +
ABO;
A =
BOC -
ABO,
A = 100° - 90° = 10°.
Відповідь. 10°.

300. Нехай (О; R) — коло, ABC — вписаний трикутник, BD — бісектриса,
ABC = 80°. Оскільки BD — бісектриса, то
ABD =
DBC = 80° : 2 = 40°.
ABD і
ACD — вписані в коло кути, що спираються на одну й ту саму дугу AD, тому
ABD =
ACD = 40°.
DBC і
DAC— вписані в коло кути, що спираються на одну и ту саму дугу DC, тому
DBC =
DAC = 40°. Розглянемо трикутник ADC. За теоремою про суму кутів трикутника маємо:
DAC +
ACD +
ADC = 180°;
ADC =180°- (
DAC +
ACD);
ADC = 180° - (40° + 40°) = 100°.
Відповідь. 40°, 40°, 100°.

301. Нехай (O;R) — коло, ABC — вписаний рівносторонній трикутник,
АМ =
2СМ. Оскільки ABC — рівносторонній трикутник, то
ABC =
BCA = =
BAC = 60°.
BMA і
BCA — вписані в коло кути, що спираються на одну й ту саму дугу АВ, тому
BMA =
BCA = 60°.
BAC і
BMC — вписані в коло кути, що спираються на одну й ту саму дугу ВС, тому
BAC =
BMC = 60°.
CAM і
CBM — вписані в коло кути, що спираються на одну й ту саму дугу А
С, тому
CAM =
CBM = 60°. За аксіомою вимірювання кутів
AMC =
AMB +
BMC;
AMC= 60° + 60° = 120°. Оскільки
ABC = 60°, то
АМС = 2 • 60° = 120°.
АМС =
АМ +
МС. Нехай
СМ = х, тоді
АМ = 2х. Рівняння: х + 2х = 120°; 3х = 120°; х = 40°. Отже,
СМ=40°, тоді
АМ = 2 • 40° = 80°. Тоді
MAC = 40° : 2 = 20°,
ACM= 80° : 2 = 40°.
Відповідь. 120°, 20°, 40°.

302. Нехай (О; R) — коло, АВ — діаметр.
BKA — вписаний у коло кут, який спирається на діаметр, тому
BKA = 90°, АK
ВС, АK — висота трикутника ABC.
BMA — вписаний у коло кут, який спирається на діаметр, тому
BMA = 90°, ВМ
АС, ВМ — висота трикутника ABC.

303. Нехай (О; R) — коло, АС — діаметр,
ACK =
BCK.
AKC— вписаний у коло кут, який спирається на діаметр, тому
AKC = 90°, СK
АВ, СK — висота трикутника ABC. Оскільки
ACK =
BCK, то СK — бісектриса трикутника ABC. Якщо СK є висотою і бісектрисою, то трикутник ABC — рівнобедрений з основою АВ, тому СK є й медіаною, звідки АK = KВ.

304. Нехай (O;R) — коло, AB||CD. Проведемо відрізки АС і BD.
BAC =
ACD як внутрішні різносторонній при паралельних прямих АВ і CD та січній АС. ![]()
ВС = 2
BAC. Аналогічно
AD = 2
ACD. Тому
ВС =
AD.

305. Нехай (О; R) — коло, ABCD — квадрат. З того, що АВ = ВС = CD = AD як сторони квадрата, випливає, що
АВ =
ВС =
CD = AD.
AMD — вписаний у коло кут, що спирається на дугу AD. Тоді
Аналогічно![]()
Тому
AMD =
CMD =
CMB.

306. Нехай (О; R) — коло, трикутник ABC— рівнобедрений,
ABC = 56°. Оскільки трикутник ABC — рівнобедрений, то
BAC =
BCA = (180° - 56°) : 2 =62°.
ABM— вписаний у коло кут, що спирається на дугу AM. Тоді![]()
ANM = 2
ABM;
ANM = 2 • 56° = 112°. Так як AB — діаметр, то
ANB =
ANM +
ВМ = 180°;
ВМ = 180° -
ANM;
ВМ = 180° - 112° = 68°.
BAN — вписаний у коло кут, що спирається на дугу BN. Тоді
BMN,
BMN = 2
BAN;
BMN = 2 • 62° = 124°.
BMN =
BM +
MN;
MN =
BMN -
BM;
MN = 124° - 68° = 56°.
AN +
BMN = 180°;
AN = 180° -
BMN;
AN = 180° - 124° = 56°.
Відповідь,
AN = 56°;
MN = 56°;
BM = 68°.

307. Проводжу будь-яку хорду кола, за допомогою косинця через кінець першої проводжу другу хорду, перпендикулярну до першої, після чого сполучаю їхні кінці. Цей відрізок і буде діаметром кола, бо вписаний прямий кут спирається на діаметр.
308. Нехай (О; R) — коло, АВ — діаметр. Проводжу відрізок АС, який перетне коло в точці М, і ВС, який перетне коло в точці N.
AMB і
ANB — вписані в коло кути, що спираються на діаметр, тому
AMB =
ANB = 90°, звідки випливає, що AN і ВМ— висоти трикутника ABC, AN
BM = Р. Оскільки висоти трикутника перетинаються в одній точці, то проводжу промінь СР, який у перетині з АВ дасть точку K, тому СK
АВ.

309. Нехай (O1; R), (O2, r) — кола, М — спільна точка кіл. Можливі два варіанти:
1) кола дотикаються зовні;

2) кола дотикаються внутрішньо. Розглянемо перший випадок. Точка М належить прямій O1O2. Проведемо спільну дотичну до кіл — пряму NK. Тоді NK
O1O2.
звідки
MCD =
.NMD. Аналогічно
звідки
АВМ =
KМА.
KМА =
NMD як вертикальні. Тоді
АВМ=
MCD. Але ці кути є внутрішніми різносторонніми при прямих AB і CD та січній ВС, тому AB||CD. Аналогічний результат можна показати й у другому випадку.

310. Нехай (О; R) — коло, ABC — вписаний трикутник, DB — дотична, ВМ — бісектриса. Оскільки ВМ — бісектриса, то
за властивістю кута між дотичною і хордою, проведеною в точку дотику.
ВСА — вписаний у коло кут, що спирається на дугу АВ. Тоді![]()
Отже,
DBA =
ВСА. За аксіомою вимірювання кутів маємо, що
DBM =
DBA +
ABM.
BMD — зовнішній кут трикутника ВМС, тому
BMD =
СВМ +
ВСМ. Отже,
DBM =
BMD, звідки слідує, що трикутник BDM— рівнобедрений з основою ВМ. Тому DB = DM.

311. За наслідком теореми про вписані кути геометричним місцем точок будуть дві дуги, які спираються на хорду АВ.

312. Дано: ВС = а — сторона трикутника ABC,
— протилежний до сторони ВС кут, ВK = b — висота, проведена до сторони ВС. Побудувати: трикутник ABC.
Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку М. Будую кут
На прямій m позначаю довільну точку В, відмінну від М. Будую коло з центром у точці В радіуса ВС = а. Воно перетне сторону МР кута PMQ у точці С. Сполучаю відрізком точки В і С. Через точки В, С й М будую коло з центром у точці перетину серединних перпендикулярів сторін трикутника ВСМ.

Будую пряму k
ВС у точці В. На прямій k від точки В відкладаю відрізок b. У результаті одержу точку K. Через точку K будую пряму n||ВС, яка перетне коло в точках A i А1. Сполучаю відрізками точки А і С та А і В, а також точки А1 і С та А1 і В. Отже, побудовані трикутники ABC і А1ВС— шукані, бо в них ВС = а,
=
ВK = b за побудовою.
313. Дано: ВС = а — сторона трикутника ABC,
— протилежний до сторони ВС кут, АЕ = b — медіана, проведена до сторони ВС. Побудувати: трикутник ЛAВС.
Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку М. Будую кут
PMQ =
. На прямій m позначаю довільну точку В, відмінну від М. Будую коло з центром у точці В радіуса ВС = а. Воно перетне сторону МР кута PMQ у точці С. Сполучаю відрізком точки В і С. Через точки В, С й М будую коло з центром у точці перетину серединних перпендикулярів сторін трикутника ВСМ. Позначаю точку перетину серединного перпендикуляра до сторони ВС і сторони ВС літерою Е. Будую коло з центром у точці Е радіуса АЕ = b. Воно перетне попередньо побудоване коло в точках А і А1. Сполучаю відрізками точки А і С та А і В, а також точки А, і С та А, і В. Отже, побудовані трикутники ABC і А1ВС — шукані, бо в них ВС = а,
АЕ = А1Е = bза побудовою.

314. Дано: AB = a, AD = b — сторони паралелограма ABCD,
— кут між діагоналями. Побудувати: паралелограм ABCD.
Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку М. Будую кут
На прямій m позначаю довільну точку А, відмінну від М. Будую відрізок завдовжки 2b. Будую коло з центром у точці А радіуса 2b. Воно перетне сторону МР кута PMQ у точці D1. Сполучаю відрізком точки А і D1. Через точки A, D1 і М будую коло з центром у точці перетину серединних перпендикулярів сторін трикутника AD1M. Позначаю точку перетину серединного перпендикуляра до сторони AD1 і сторони AD1 літерою D. Будую коло з центром у точці D радіуса АВ = а. Воно перетне попередньо побудоване коло в точці С. Через точку С проводжу n||AD1. Будую коло з центром у точці А радіуса АВ = а. Воно перетне пряму n у точці В. Сполучаю відрізками точки А і В, В і С та С і D. Отже, побудований паралелограм ABCD — шуканий, бо в ньому АВ = a, AD = b,![]()
— кут між діагоналями за побудовою.

315. Дано: АС = а, BD = b — діагоналі паралелограма ABCD, — кут паралелограма. Побудувати: паралелограм ABCD.![]()
Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку М. Будую кут
На прямій m позначаю довільну точку А, відмінну від М. Будую коло з центром у точці А радіуса а. Воно перетне сторону МР кута PMQ у точці С. Сполучаю відрізком точки А і С. Через точки А, С і М будую коло з центром у точці перетину серединних перпендикулярів сторін трикутника ACM. Позначаю точку перетину серединного перпендикуляра до сторони АС літерою О. Будую коло з центром у точці О радіуса
Воно перетне попередньо побудоване коло в точці В. Через точки В і О проводжу пряму. Відкладаю за точкою О точку D таку, що OD = ВО. Сполучаю відрізками точки А і В, В і С, С і D та А і D. Отже, побудований паралелограм ABCD— шуканий, бо в ньому АС = a, BD = b,
— кут паралелограма за побудовою (
ABC =
AMC як кути, що спираються на одну й ту саму дугу).

316. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
ACB-90°), (О; R) — коло, АС— діаметр, ED — дотична до кола, D ∈ BC. Нехай
Оскільки АС— діаметр кола, то трикутник АЕС — прямокутний, у якого
AEC = 90°,
тому за властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
Отже,
Оскільки ОА = ОС = ОЕ, то трикутник СОЕ — рівнобедрений з основою ЕС. Тому
як кути при основі рівнобедреного трикутника. Оскільки ED — дотична до кола в точці Е, то OE
ED. Тому
OED = 90°. За аксіомою вимірювання кутів
OED =
OEC +
CED, звідки
Оскільки
AEC = 90°, то
BEC = ABED +
DEC. Отже,
У трикутнику
тому трикутник BDE — рівнобедрений.

317. Якщо відрізок АВ розглядати як гіпотенузу, то геометричним місцем точок X, для яких трикутник АХВ є прямокутним, буде коло діаметра АВ без точок А і В (див., наприклад, трикутник АХ1В). Якщо відрізок АВ розглядати як катет, то геометричним місцем точок X, для яких трикутник АХВ є прямокутним, буде дві прямі, які проходять через кінці відрізка АВ і перпендикулярні до нього, без точок А і В (див., наприклад, трикутник АХ2В).

318. Нехай (О; R) — коло, ABC — вписаний трикутник, AD— бісектриса. Оскільки точка О — центр вписаного кола — є точкою перетину бісектрис, то O∈AD. Так як AD — бісектриса, то
BAD =
DAC. Тоді
DB =
DC, звідки DB = DC як хорди, що стягують рівні дуги. Розглянемо трикутник BDC, у якого BD = DC, тому трикутник BDC — рівнобедрений з основою ВС, звідки
DBC =
DCB. Нехай ![]()
DBC =
DAC як кути, що спираються на одну й ту саму дугу DC. Тому
. ВО — бісектриса кута В, тому нехай
CBA
. За аксіомою вимірювання кутів
DBO =
DBC +
CBO;
DOB — зовнішній кут трикутника АОВ, тому за властивістю зовнішнього кута
DOB =
BAO +
OBA;
Тому
DOB =
DBO, звідки маємо, що трикутник BDO — рівнобедрений. Отже, DB = DO, звідки DO = DB = DC.

319. Нехай (О; R) — коло, ABC— вписаний трикутник, AA1, ВВ1 і СС1 — бісектриси кутів трикутника. Нехай
Оскільки АА1, ВВ1 і СС1 — бісектриси кутів трикутника ABC, то вони перетинаються в точці О — центрі вписаного кола.
За теоремою про суму кутів трикутника
A +
B +
C = 180°;
як кути, що спираються на одну й ту саму дугу АВ.
OB1D =
BB1A1, тому![]()
C1OB1 — внутрішній кут кола, тому![]()
![]()
C1OB1 — зовнішній кут трикутника OB1D, тому
C1OB1 =
ODB1 +
OB1D, звідки
ODB1 =
C1OB1 -
OB1D;![]()
Тому A1B1
CC1.

320. Дано: (O1, R1) i (O2; R2) — два кола (R1 > R2). Побудувати: зовнішню спільну дотичну до цих кіл.
Схема побудови. З’єдную центри кіл О1 і O2. Знаходжу середину відрізка O1O2 — точку О. Будую коло з центром в точці О радіуса R = OO1. Будую коло з центром у точці О і радіуса r = R1 - R2. Точки Р і D — точки перетину кіл (О; R) та (О1, r). Через точки O1 і Р та О1 і D проводжу промені, які перетинають коло (О; R) у точках K і С відповідно. Проводжу промені O2М||O1K та O2N||О1С, у результаті їх перетину з колом (O2; R2) одержую точки М і N відповідно. Через точки K і М та С і N проводжу прямі. KМ і CN — шукані зовнішні спільні дотичні.

321.
1) Дано: ВС = а— сторона трикутника ABC,
— протилежний до сторони ВС кут, ОХ = b — радіус вписаного кола. Побудувати: трикутник ABC. Центр вписаного в трикутник кола міститься в точці перетину бісектрис. Нехай
BAO =
OAC =
l,
ABO =
OBC =
2,
ACO =
OCB =
3,
COD =
4,
BOD =
5. Оскільки
5 — зовнішній кут трикутника АОВ, то
5 =
1 +
2. Аналогічно
4 =
1 +
3. Додавши почастинно останні дві рівності, одержимо:
5 +
4 = 2
1 +
2 +
3, тобто![]()
![]()
Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку М. Будую кут
Будую бісектрису МK даного кута. Будую перпендикуляр МN до прямої MQ. Тоді
На промені MN позначаю довільну точку В. Через точку С проводжу пряму n
BС. Проводжу коло з центром в точці С радіуса b.

Отримаю точку G на прямій n. Через точку G проводжу пряму, паралельну до ВС, яка перетинає коло в точці О. Тоді
BOC =
MNK як кути, що спираються на одну й ту саму дугу. Через точку О проводжу пряму l
ВС. Перетин прямої l з ВС дасть точку X. Будую коло з центром О радіуса b — вписане в шуканий трикутник. Будую коло з центром у точці В радіуса ВХ, яке перетинає вписане коло в точці Е. Будую коло з центром у точці С радіуса СХ, яке перетинає вписане коло в точці F. Через точки В й Е та С і F проводжу прямі, які перетнуться в точці А. Отже, трикутник ABC — шуканий, бо в ньому ВС = а,
=
ОХ = b за побудовою;
2) Дано: ВС = а— сторона трикутника ABC,
— протилежний до сторони ВС кут, BN = b — медіана до сторони АС. Побудувати: трикутник ABC.
Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку М. Будую кут
На прямій m позначаю довільну точку В. Будую коло з центром у точці В радіуса а, яке перетинає промінь МР в точці С. Через точки М, В i С проводжу коло, центр якого — точка О — міститься на перетині серединних перпендикулярів відрізків MB і ВС. Будую коло з центром у точці В радіуса Ь. Сполучаю точки О та С, знаходжу середину відрізка ОС — точку L. Будую коло з центром у точці L радіуса LO, яке в перетині з колом (В; b) дасть точку N. Проводжу промінь CN, який у перетині з колом, описаним навколо трикутника МВС, дасть точку А. Сполучаю точки А, В і С. Оскільки кут ВАС спирається на ту саму дугу ВС, що і кут ВМС, то
Отже, трикутник ABC — шуканий, бо в ньому ВС = a,
BN = b за побудовою.

322. Нехай ABC— трикутник, РАВС = 30 см, (О; R) — вписане у нього коло, АМ : МВ = 3 : 2, CN = 5 см. Нехай АМ = 3х см, тоді MB = 2х см. За властивістю дотичних, проведених до кола з однієї точки, ВМ = BN = 2х см; АМ = АK = 3х см, CN = CK = 5 см. За аксіомою вимірювання відрізків маємо: АВ = АМ + МВ; AB = 3х + 2х = 5х(см); BC = BN + NC, BС = (2х + 5)см; АС = АK + KС; А С = (3х + 5) см. РABC = АВ + ВС + АС. Рівняння: 5х + 2х + 5 +3х + 5 = 30; 10х = 20; х = 2 (см). Отже, АВ = 5 • 2 = 10 (см); ВС = 2 • 2 + 5 = 9 (см); AС = 3 • 2 + 5 = 11(см).
Відповідь. 10 см, 9 см, 11 см.

323. Нехай ABC — трикутник, (О; R) — вписане у нього коло, Р1 Р2 і Рз3 — периметри трикутників. За властивістю дотичних, проведених до кола з однієї точки, XY = XM, ZY = ZN, EN = EF, PF = PK, НK = HG, DG = DM. Pabc = AD + DM + МХ + ХВ + BZ+ ZN + NE + EC + CP + PK + KH + HA = (AD + DG + GH + AH) + (XB + BZ + ZY+XY) + (EC+CP + PE + EF) = P1 + P2 + P3.
Відповідь. Р1 + Р2 + Р3.

324. Оскільки центр описаного навколо трикутника кола міститься у точці перетину серединних перпендикулярів і нехай, наприклад, серединний перпендикуляр BD є медіаною, то трикутник ABC, у якому серединний перпендикуляр (висота) і медіана збігаються, є рівнобедреним.

325. У заданому квадраті кількість чорних і білих клітинок однакова. Після його розрізання утворилася деяка кількість квадратів, сторони яких містять непарну кількість клітинок. Тоді загальна кількість клітинок у кожному такому квадраті є непарним числом. Якщо забрати центральну клітинку, то кількість чорних і білих клітинок у кожному квадраті стане рівною. А тому й кількість чорних і білих клітинок, які були центрами квадратів, теж є однаковою.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.