Відповіді до підручника Геометрія 8 клас - Мерзляк А.Г. 2016-2020
Розділ ІІІ. Розв’язування прямокутних трикутників
17. Тригонометричні функції гострого кута прямокутного трикутника
579.
1) Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку В. Будую відрізок х довільної величини. Відкладаю від точки В на прямій m відрізок завдовжки х 5 разів. У результаті одержую точку С. Будую пряму n, яка проходить через точку В і таку, що літи. Відкладаю від точки В на прямій n відрізок завдовжки х 4 рази. У результаті одержую точку А. Сполучаю відрізком точки А і С. Тоді кут АСВ — шуканий, тому що![]()

2) Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку В. Будую відрізок х довільної величини. Відкладаю від точки В на прямій m відрізок завдовжки х 2 рази. У результаті одержую точку С. Будую пряму n, яка проходить через точку В і таку, що літи. Проводжу коло з центром у точці С радіуса Зх. Нехай воно перетне пряму n у точці А. Сполучаю відрізком точки А і С. Тоді кут ВАС — шуканий, тому що![]()

580.
1) Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку В. Будую відрізок x довільної величини. Відкладаю від точки В на прямій m відрізок завдовжки х. У результаті одержую точку С. Будую пряму ь, яка проходить через точку В і таку, що n
m. Проводжу коло з центром у точці С радіуса 4х. Нехай воно перетне пряму n у точці А. Сполучаю відрізком точки А і С. Тоді кут ВСА — шуканий, тому що![]()

2) Схема побудови. Будую довільну пряму m і позначаю на ній точку В. Будую відрізок х довільної величини. Відкладаю від точки В на прямій m відрізок завдовжки х. У результаті одержую точку С. Будую пряму m, яка проходить через точку В і таку, що n
m. Відкладаю від точки В на прямій m відрізок завдовжки х 2 рази. У результаті одержую точку А. Сполучаю відрізком точки А і С. Тоді кут АСВ — шуканий, тому що![]()

581. Нехай ABC— прямокутний трикутник,
B = 90°, ВС = 8 см, АС = 10 см. За теоремою Піфагора АС2 = АВ2 + ВС2, звідки АВ2 = АС2 - ВС2;
Отже, АВ — менший катет, ВС — більший катет, АС — гіпотенуза.
1)![]()
2)![]()
3)![]()
4)![]()

582. Нехай ABC — прямокутний трикутник,
B = 90°, АВ = 2 см, ВС = 3 см. За теоремою Піфагора АС2 = АВ2 + ВС2;![]()
![]()
Отже, АВ — менший катет, ВС — більший катет, АС — гіпотенуза.
1)![]()
2)![]()
3)![]()
4)![]()

583.
1)![]()
2) ![]()
![]()
584.
1) ![]()
2)
![]()
585. Нехай ABC— прямокутний трикутник, АС = 90°, ВС = 77 см, АВ =125см. За теоремою Піфагора АВ2 = АС2 + ВС2, звідки АС2 = АВ2 - ВС2;
Тоді
![]()

586. Нехай ABC— прямокутний трикутник, АС = 90°, ВС = 41 см, АС = 20 см. За теоремою Піфагора АВ2 = АС2 + ВС2;![]()
![]()
Тоді
![]()

587.![]()
![]()
![]()

588.![]()
![]()

589. Нехай ABC — прямокутний трикутник,
За означенням синуса гострого кута прямокутного трикутника
Нехай
тоді АС = 3х см. За теоремою Піфагора маємо: АС2= АВ2 + ВС2, звідки АB2 = АС2 + ВС2;![]()
![]()
Тоді
![]()

590. Нехай ABC — рівнобедрений трикутник (АВ = ВС), АВ = ВС = 13 см, АС = 24 см, BD — висота. Оскільки BD — висота рівнобедреного трикутника, проведена до основи, то вона є також медіаною. Тому AD = DC = 24 : 2 = 12 (см). За теоремою Піфагора маємо: АВ2 = AD2 + BD2, звідки BD2= AB2 - AD2-,
Тоді
![]()

591. Нехай ABC — рівнобедрений трикутник (АВ = ВС), АВ = ВС = 17 см, BD — висота, BD = 8 см. За теоремою Піфагора маємо: АВ2 = AD2 + BD2, звідки AD2 = АВ2 - BD2;
Тоді
![]()

592. Нехай ABCD — ромб, АС і BD — діагоналі,
BD = 4 см. За властивістю діагоналей ромба AC
BD і
Розглянемо прямокутний трикутник COD (
COD = 90°). За означення тангенса гострого кута прямокутного трикутника
звідки
OCD 30°,![]()
звідки
ODC = 60°. Оскільки діагоналі ромба є бісектрисами його кутів, то
BCD = 2
OCD;
BCD =
2 • 30° = 60°;
ADC = 2
CDO;
ADC =
2 • 60° = 120°. Так як протилежні кути ромба рівні, то
BAD =
BCD = 60°,
ABC =
ADC = 120°.
Відповідь. 60°, 120°, 60°, 120°.

°
593. Нехай ABCD— прямокутник, АС — діагональ,
, ВС = 3 см. Розглянемо прямокутний трикутник ADC (
ADC = 90°). За означенням тангенса гострого кута прямокутного трикутника
звідки
BAC = 60°;
звідки
BCA = 30°.
Відповідь. 60°, 30°.

594. Нехай ABCD— рівнобічна трапеція (AD||BC, AB = CD), АВ = CD = 9 см, ВС = 10 см, AD = 14 см. Проведемо висоту BF трапеції. За властивістю рівнобічної трапеції
Розглянемо прямокутний трикутник AFB (
AFB = 90°). За теоремою Піфагора маємо: АВ2 = AF2 + BF2, звідки BF2 = AB2 — AF2;
![]()

595. Нехай ABCD — прямокутна трапеція (AD||BC,
A = 90°), АВ = 4 см, ВС = 8 см, AD = 12 см. Оскільки трапеція прямокутна, то
A =
B = 90°. Проведемо висоту CF трапеції. Чотирикутник ABCF — прямокутник. За властивістю протилежних сторін прямокутника CF = АВ = 4 см, AF = ВС = 8 см. За аксіомою вимірювання відрізків AD= AF+ FD; FD = AD — AF; FD = 12 - 8 = 4(см). Розглянемо прямокутний трикутник CFD (
CFD = 90°). За означенням тангенса гострого кута прямокутного трикутника
звідки
D = 45°. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
D +
FCD = 90°;
FCD = 90 ° -
D;
FCD = 90 °- 45° = 45°. За аксіомою вимірювання кутів
BCD =
BCF +
FCD;
BCD = 90° + 45° = 135°.
Відповідь. 90°, 90°, 45°, 135°.

596. За означенням тангенса гострого кута прямокутного трикутника маємо, що
звідки слідує, що tgA і tgB є взаємно оберненими числами.

597.
1)![]()
2)![]()
598.
1) sin218° + sin272° = sin2(90° - 72°) + sin272° = cos272° + sin272° = 1;
2) cos336° - sin354° = cos3(90° - 54°) - sin354° = sin354° - sin354° = 0.
599. Нехай ABC— прямокутний трикутник (
ABC = 90°), AB = 30 cm, BC = 40 cm, BD— висота, BF— медіана. Розглянемо прямокутний трикутник ABC. За теоремою Піфагора АС2 = AB2 + ВС2;![]()
![]()
За метричним співвідношенням для прямокутного трикутника ABC маємо: АВ2 = АС • AD; ![]()
![]()
За аксіомою вимірювання відрізків AC = AD + DC; DC = AC - AD; DС = 50 - 18 = 32 (см). За метричним співвідношенням для прямокутного трикутника ABC маємо: BD2 = AD • DC;![]()
![]()
Оскільки BF— медіана, то
, За аксіомою вимірювання відрізків AF = AD + DF; DF = AF - AD; DF = 25 - 18 = 7 (см). Розглянемо прямокутний трикутник BDF (
BDF = 90°). За теоремою Піфагора BF2 = BD2 + DF2;![]()
=
Тоді маємо:
![]()

600. Нехай ABC — трикутник, AB = ВС, BD і AM— висоти, BD : AM = 3 : 1. Оскільки АВ = ВС, то трикутник ABC — рівнобедрений, тоді висота BD, проведена до основи, є його медіаною:
Розглянемо трикутники BDC і АМС. У них: 1)
C — спільний; 2)
BDC =
A МС = 90°. Отже,
BDC ~
АМС за двома рівними кутами (за І ознакою подібності трикутників). Тоді![]()
за умовою, тому
. Далі маємо:
Розглянемо прямокутний трикутник АМС (
AMC = 90°). За означенням косинуса гострого кута прямокутного трикутника![]()
Відповідь.![]()

601. Нехай ABC— трикутник, АВ = ВС, BD і СK— висоти,
Оскільки АВ = ВС, то трикутник ABC — рівнобедрений, тоді висота BD, проведена до основи, є його медіаною:
АС = 2AD. Розглянемо трикутники ADB і АKС. У них: I)
A — спільний; 2)
ADB =
АKС = 90°. Отже,
ADB ~
АKС за двома рівними кутами (за І ознакою подібності трикутників). Тоді
Розглянемо прямокутний трикутник ADB (
ADB = 90°). За означенням косинуса гострого кута прямокутного трикутника
Тоді
звідки
CK : BD = 7 : 6.
Відповідь. 7 : 6.

°
602. Сполучимо точки А та С й одержимо прямокутний трикутник (
ВАС = 90°). Тоді
Опустимо перпендикуляр з точки F на DE, нехай одержимо точку М. Розглянемо одиничний квадрат. Його діагональ за теоремою Піфагора дорівнює
а половина —
За властивістю діагоналей квадрата вони перетинаються і точкою перетину діляться навпіл. Тому
За аксіомою вимірювання відрізків
Тоді
Оскільки тангенси гострих кутів В і Е рівні, то рівними є й самі кути.

603. Нехай ABCD— паралелограм, AM і ВМ— бісектриси, АВ = 6 см. Оскільки AM — бісектриса кута А, то![]()
BAD = 2
ВАМ. Аналогічно так як ВМ— бісектриса кута В, то
АВС = 2
АВМ. За властивістю кутів паралелограма, прилеглих до однієї сторони, маємо:
BAD +
ABC = 180°; 2
ВАМ + 2
АВМ = 180°;
ВАМ +
АВМ = 90°, тому
АМВ = 90°. Розглянемо прямокутний трикутник АMB. Центр кола, описаного навколо прямокутного трикутника, лежить на середині його гіпотенузи, тому r = АВ : 2; r = 6 : 2 = 3 (см).
Відповідь. 3 см.

604. Нехай (О; R) — коло, AB і СВ — хорди, АВ
СВ, М і N— середини хорд, MN = 12 см. Оскільки AB
CD, то
ABC = 90°. Тоді
ABC є вписаним кутом, який спирається на діаметр описаного навколо трикутника ABC кола Так як М і N— середини хорд AB і CD відповідно, то MN — середня лінія трикутника ABC. За властивістю середньої лінії маємо:
AC = 2MN; АС = 2 • 12 = 24 (см). Оскільки АВ — діаметр, то радіус r = АС : 2; r = 24 : 2 = 12 (см).
Відповідь. 12 см.

605. Нехай ABC — трикутник, ВK — висота, AM— бісектриса ВK = 26 см, АВ : АС = 6 : 7, MD
AC. Оскільки AM — бісектриса то за властивістю бісектриси
звідки
Нехай ВМ = 6х см, тоді MС = 7х см. За аксіомою вимірювання відрізків ВС = ВМ + МС; ВС = 6х + 7х = 13x (см). Розглянемо трикутники ВKС і MDC. У них: 1)
С— спільний; 2)
ВKС =
MDC = 90°. Отже,
ВKС ~
MDC за двома рівними кутами (за І ознакою подібності трикутників). Тоді![]()
Відповідь. 14 см.

606. Нехай (О1; R1) і (O2; R2) — два круги. Проведемо їхні спільні дотичні — зовнішню А1В1 і внутрішню A2B2. Точка M їх перетину буде шуканою точкою.

Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.