Відповіді до підручника Геометрія 8 клас - Мерзляк А.Г. 2016-2020
Розділ ІІ. Подібність трикутників
12. Подібні трикутники
423.
ABC ~
DEF, тоді![]()
424. Щоб трикутники ABC і MNK були подібними, їхні відповідні кути мають бути рівними, а сторони — пропорційними. За теоремою про суму кутів трикутника маємо:
А +
В +
С = 180°;
С = 180° - (
А +
В); АС = 180° - (40 + 82°) = 58°;
M +
N +
K = 180°;
N = 180° - (
M +
K);
N = 180° - (40° + 58°) = 82°. Отже,
А =
M = 40°;
В =
N = 82°;
С =
K = 58°.
. Отже,
ABС ~
МNK.
425. Нехай
DEF ~
МСР, МС = 12 см, МР = 8 см, EF = 4,5 см. Тоді одержимо:
Далі
DE = 0,3МС; DE = 0,3 • 12 = 3,6 (см);
DF = 0,3МР; DF = 0,3 • 8 = 2,4 (см); ![]()
![]()
![]()
Відповідь. 3,6 см; 15 см; 2,4 см.
426. Нехай
АВС ~
А1В1С1,
А =
А1,
В = АВ1, АВ = 6 см. ВС = 7 см. АС = 10 см, A1B1 = 9см. Тоді
Тому
![]()
Відповідь. 10,5 см; 15 см.
427. Нехай
AВС ~
А1В1С1,
А = 25°,
В = 70°. За теоремою про суму кутів трикутника маємо:
А +
В +
С = 180°; АС = 180° - (
А +
В);
С = 180° - (25 + 70°) = 85°. Тоді
А 1 =
А = 25°,
В 1 =
В = 70°;
С 1 =
С = 85°.
Відповідь. 25°, 70°, 85°.
428. Нехай
MKT ~
DEF, МK = 18 см. KТ= 16 см. МТ = 28 см. МK : DE = 4 : 5. Тоді
Маємо:
![]()
![]()
Відповідь. 22,5 см, 20 см, 35 см.
429.
ABE ~
CDE. 1)
2)
3)![]()
430. Нехай АВС— заданий трикутник, D∈AB, Е∈ВС, DE||AC.
АВС ~
DBE. Тоді
1)
2)
За аксіомою вимірювання відрізків AB = AD + DB; AD = AB — DB; AD = 28 - 12= 16 (см).
Відповідь. 1) 12 см; 2) 16 см.

431. Нехай ABC — заданий трикутник, M ∈AB, K ∈АС, МK||ВС, АВ = 6 см, AM = 4 см, МK = 8 см, АK = 9 см.
АВС ~
АМK. Тоді
![]()
![]()
Відповідь. 12 см; 13,5 см.

432. Нехай AF = 1,5 м, АС = 39 м, NE = 3 м, МА = 1,8 м. EN
AC, ВK
АС, тому ЕF||ВС, звідки
AFE ~
АСВ. МА = NF = KС. Тоді
За аксіомою вимірювання відрізків NE = NF + FE; FE = NE - NF; FE = 3 - 1,8 = 1,2 (м). Тоді
BK = BC + CK; BK = 31,2 + 1,8 = 33 (m).
Відповідь. 33 м.

433. Нехай ABCD— трапеція (AD||BC), AB
CD-E, DE = 40 cm, BC : AD = A : 5.
AED ~
BEC.
Нехай BC = 4x cм, AD = 5x cм. Тоді![]()
![]()
Відповідь. 32 см.

434. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), AB
CD = M, AD = 42 см, AB = 9 см, BM = 54 см.
AMD ~
ВМС.
За аксіомою вимірювання відрізків AM = AB + BM; AM = 9 + 54 = 63 (см). Тоді
![]()
Відповідь. 36 см.

435. Нехай дано рівносторонні трикутники ABC і А1В1С1. Тоді АВ = ВС = АС; А 1В1 = В1С1 =A 1С1;
A =
B =
C = 60°;
A1 =
B1 =
C1 = 60°, звідки одержимо:
тому
АВС ~
А1B1C1 за означенням.
436. Нехай ABCD — квадрат, М i K— середини сторін CD і AD. У трикутнику KDM
D = 90°,
DKM =
DMK = 45°, бо це кути при основі прямокутного рівнобедреного трикутника (KD = MD). У трикутнику BCD
C = 90°,
CBD =
CDB = 45° як кути утворені діагоналлю. Тоді
Отже, в даних трикутниках відповідні кути рівні, а сторони пропорційні, тому
MDK ~
BCD.

437.
1) Оскільки трикутники подібні, то сторони в обох трикутниках відносяться як 5 : 4 : 7. Нехай сторони подібного трикутника дорівнюють 5х см, 4x см і 7х см, а його периметр — 64 см. Рівняння: 5x + 4х + 7х - 64; 16х = 64; х = 4. Отже, сторони подібного трикутника дорівнюють 5 • 4 = 20 (см), 4 • 4 = 16 (см), 7 • 4 = 28 (см);
2) найменшою є сторона завдовжки 4х см, тому 4x = 24; х = 6. Отже, сторони подібного трикутника дорівнюють 5 • 6 = 30 (см), 7 • 6 = 42 (см).
Відповідь. 1) 20 см, 16 см, 28 см; 2) 30 см, 24 см, 42 см.
438. Нехай
АВС ~ А1В1С1, АВ = 15 см, ВС = 25 см, AС = 35 см.
1) РАВС = АВ + ВС + АС; PABC = 15 + 25 + 35 = 75 (см). Оскільки
АВС ~
А1В1С1 то
Тоді
Тому
![]()
2) нехай А1С1 - А1В1 = 16 см. Знайдемо різницю між найбільшою і найменшою сторонами трикутника ABC: АС - АВ = 35 - 15 = 20 (см).
Тоді
Тому
![]()
Відповідь. 1) 9 см, 15 см, 21 см; 2) 12 см, 20 см, 28 см.
439. Нехай АВС— трикутник, BDEK— вписаний у нього ромб, АВ = 10 см, ВС = 15 см. Якщо BDEK— ромб, то KE||BD. Тоді
АKЕ ~
АВС, звідки слідує, що
Нехай KB = BD = DE = KЕ = x см. Тоді за аксіомою вимірювання відрізків АB = АK + KВ; АK = АВ - KВ; АK = (10 - х) см.![]()
10x = 15(10 - x); 2х = 30 — 3x; 5х = 30; х = 6. Отже, KB = BD = DE = KЕ =6 см.
Відповідь. 6 см.
440. Нехай ABC — трикутник, BMKN— вписаний у нього квадрат, ВМ = 6 см, АВ = 10 см. Якщо BMKN— квадрат, то KN||АВ. Тоді
KNC ~
АВС, звідки слідує, що
Нехай NC = х см. Тоді за аксіомою вимірювання відрізків ВС = BN + NC; ВС = (6 + x) см.
10х = 6(х + 6); 5х = 3х + 18; 2х = 18; х = 9. Отже, NC = 6 см.
Відповідь. 9 см.
441. Нехай M I N — точки дотику спільної дотичної до кіл (О1; R1) і (O2; R2), R1 = 8 см, R2 = 12 см. За властивістю радіусів, проведених у точку дотику, O1M
MN, O2N
MN, тому O1M||O2N. Тоді
ВМО1 ~
BNO2,
За аксіомою про вимірювання відрізків ВO2 = ВО1 + O1А + АO2; ВO2 = ВО1 + 8 + 12 = BO1 + 20 (см). Нехай ВО1= х см, тоді ВO2 = (х + 20) см.
12х = 8(х + 20); 12х = 8х + 160; 4х = 160; x = 40. Отже, ВО1 = 40 см, тоді ВO2 = 40 + 20 = 60 (см).
Відповідь. 40 см, 60 см.

442. Нехай ABC— рівнобедрений трикутник (АВ = ВС), РABC = 48 см, BD
AC, О — середина BD, МN||ВС. Висота BD рівнобедреного трикутника, проведена до основи, є його бісектрисою і медіаною, тому AD = DC. Оскільки МN||ВС, то
ODN ~
ABDC. Тоді
Так як BD = 2OD, то
Нехай DN = x см, тоді DC = AD = 2х см. За аксіомою вимірювання відрізків AN = AD + DN; AN = 2x + x - 3x (см); АС = AD + DC; АС = 2х +2х = 4х (см). Оскільки МN||ВС, то
AMN ~
АВС. Тоді :
![]()
Відповідь. 36 см.

443. Нехай ABC — рівнобедрений трикутник (АВ = ВС), АС = 12 см, АВ = ВС = 18 см. Центр вписаного в трикутник кола міститься у точці перетину бісектрис трикутника, тому BD — бісектриса, проведена до основи. Тоді відрізок BD є висотою і медіаною трикутника АВС, звідки AD = DC = 12 : 2 = 6 ( см). ВМ = BN як відрізки дотичних, проведених до кола з однієї точки. Тому трикутник MBN— рівнобедрений. ВK — бісектриса, проведена до його основи. Тоді відрізок ВКK є висотою і медіаною трикутника MBN. Із того, що BK
MN, BD
AC слідує, що МN||АС. Тоді
MBN ААВС, звідки
AD = AM = 6 cм як відрізки дотичних, проведених до кола з однієї точки. За аксіомою вимірювання відрізків АВ = AM + МВ; МВ = AB - AM; MB = 18 — 6 = 12 (см).
![]()
Відповідь, 8 см.

444. Нехай ABC — трикутник, BD — бісектриса, АВ = 8 см, ВС = 12 см,
ABC = 120°. Оскільки BD — бісектриса, то
ABD =
DBC = 60°. Через вершину А проведемо пряму AM||DB.
MBA+
ABC = 180° як суміжні, звідки
MBA = 1800 -
ABC;
MBA = 180° - 120° = 60°.
AMB =
DBC = 60° як відповідні кути при паралельних прямих AM і DB і січній МС. За теоремою про суму кутів трикутника
AMB +
MBA +
MAB = 180°;
MAB = 180° - (
AMB +
MBA);
MAB = 180° - (60° + 60°) = 60°. Отже, трикутник МАВ — рівносторонній, тому МА = АВ = MB = 8 см. За аксіомою про вимірювання відрізків МС = МВ + ВС; МС = 8 + 12 = 20(см). Так як AM||DB, то
МAС ~
BDC, звідки
![]()
Відповідь. 4,8 см.

445. Нехай ABCD— паралелограм, ВС = 2АВ, ВK і AM — бісектриси, МK = 18 см. Оскільки ВK і AM— бісектриси, то
BAM =
MAD і
ABK =
KBC.
BAM =
AMD як внутрішні рівносторонні кути при паралельних прямих AD і ВС (як сторони паралелограма) та січній AM. Тоді трикутник ADM— рівнобедрений (AD = MD) з основою AM за рівністю кутів при основі. Нехай АВ = х см, тоді ВС = 2х см, звідки AD = MD = 2х см. За аксіомою вимірювання відрізків DM = DC + CM; CM = DM - DC; CM = 2x - x = x(cм).
ABK =
BKС як внутрішні рівносторонні кути при паралельних прямих CD і АВ (як сторони паралелограма) та січній ВK. Тоді трикутник ВKС— рівнобедрений (СK = ВС) з основою ВK за рівністю кутів при основі. ВС = СK = 2х см. За аксіомою вимірювання відрізків СK = CD + DK; DK = CK -CD; DK = 2x — x = x (см). МK = МС + CD + DK; MK = х + х + х = 3х (см). Рівняння: 3x - 18; х = 6. Отже, АВ = CD = 6 см, AD = ВС = 2 • 6 = 12 (см).
Відповідь. АВ = CD = 6 см, AD = ВС = 12 см.
446. Нехай ABCD — прямокутник, АС і BD — діагоналі,
AOD на 60° більший за
AOB. АС = 24 см. Нехай
AOB = х, тоді
AOD = x + 60°.
AOB +
AOD = 180° як суміжну кути; х + x + 60° = 180°; 2х = 120°; х = 60°. Отже,
AOB = 60°,
AOD = 60° + 60° = 120°. Тоді
AOB =
COD = 60°,
AOD =
BOC = 120° як вертикальні. За властивістю діагоналей прямокутника
Оскільки трикутник COD— рівнобедрений з
COD = 60° при вершині, то він рівносторонній. Тому PCOD = 3CO; PCOd = 3 • 12 = 36 (см).
Відповідь. 36 см.

447. Нехай (О; ВО) — коло, АС — дотична, AD : BD = 1 : 2.
1) Нехай OB = ОС = OD = x cm. Тоді за аксіомою вимірювання відрізків BD = ВО + OD; BD = x + x = 2x (cм). Оскільки
to![]()
Радіус, проведений у точку дотику, перпендикулярний до дотичної, тому ОС
АС. Розглянемо прямокутний трикутник ACO (
ACO = 90°). Так як ОС = х см, АО = AD + DO; АО = х + х = 2х (см), то у ньому катет дорівнює половині гіпотенузи, тому він лежить проти кута 30°,
CAO = 30°. За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
CAO +
COA = 90°;
COA = 90° -
CAO;
COA = 90° - 30° = 60°. Тоді
за властивістю вписаного і центрального кутів, які спираються на ту саму дугу. Розглянемо трикутника ABC. За теоремою про суму кутів трикутника
CBA+
CAB +
ACB = 180°;
ACB = 180°- (
CBA +
CAB);
ACB = 180° - (30° + 30°)= 120°;
2) у трикутнику BCD
CBD = 30° (див. 1)),
BCD = 90° як вписаний кут, що спирається на діаметр. Тому за теоремою про суму кутів трикутника
CBD +
BCD +
CDB = 180°;
CDB =180°- (
CBD +
BCD);
CDB = 180° - (30° + 90°) = 60°.
Відповідь. 1) 30°, 30°, 120°; 2) 30°, 60°, 90°.

448. Виберемо деяку точку і позначимо її А. Якщо всі інші точки містяться всередині кола K1 радіуса 1 з центром у точці А, то задача розв’язана. Нехай В — одна з точок, що лежать поза колом K1. Розглянемо коло K2 радіуса l з центром у точці В. Нехай С — довільна із решти заданих точок. Тоді серед точок А, В і С існують дві, відстань між якими менше 1. Більше того, цими точками не можуть бути точки А та В. Таким чином, кола K1 і K2 містять усі задані точки, звідки випливає, що одне з цих кіл містить не менше 13 точок.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.