Розв’язання вправ та завдань до підручника «АЛГЕБРА» A. Г. Мерзляка 7 клас - 2015 рік
1. ВСТУП ДО АЛГЕБРИ
§ 2. Цілі вирази
п. 5. Степінь з натуральним показником
152. 1) 96; 9 — основа, 6 — показник;
2) 2,47; 2,4 — основа, 7 — показник;
3) 0,35; 0,3 — основа, 5 — показник;
4) (-8)2; -8 — основа, 2 — показник;
5) (-0,6)2; -0,6 — основа, 2 — показник;
6) (-а)11; -а — основа, 11 — показник;
7) 731; 73 — основа, 1 — показник;
8) (3р)12; 3р — основа, 12 — показник.


157.
a |
2 |
-2 |
10 |
-10 |
a2 |
4 |
4 |
100 |
100 |
a3 |
8 |
-8 |
1000 |
-1000 |
a4 |
16 |
16 |
10 000 |
10 000 |
0,1 |
-0,1 |
1/2 |
-1/2 |
0,01 |
0,01 |
1/4 |
1/4 |
0,001 |
-0,001 |
1/8 |
-1/8 |
0,0001 |
0,0001 |
1/16 |
1/16 |
158.
а |
-6 |
6 |
-0,4 |
0,4 |
3 |
10а2 |
360 |
360 |
1,6 |
1,6 |
90 |
(10а)2 |
3600 |
3600 |
16 |
16 |
900 |
0,03 |
1/2 |
-1 |
0 |
0,009 |
10/4 = 5/2 = 2,5 |
10 |
0 |
0,09 |
25 |
100 |
0 |
159. 2,55 ∙ 104 км2 = 2,55 ∙ 10 000 = 25 500 км2 — площа Кримського півострова.
160. 1,495 ∙ 1011 = 1,495 ∙ 100 000 000 000 = 149 500 000 000 (м).
161. 1,49 ∙ 108 км2 = 1,49 ∙ 100 000 000 км2 = 149 000 000 км2;
3,61 ∙ 108 км2 = 3,61 ∙ 100 000 000 км2 = 361 000 000 км2.
162. 1) 82 - 11 = 64 - 1 = 63;
2) 0,3 ∙ 24 = 0,3 ∙ 16 = 4,8;
3) (4,2 - 3,8)4 ∙ 252 = 0,44 ∙ 252 = 0,0256 ∙ 625 = 16;
4) (63 : 200 - 0,42) : 0,23 = (216 : 200 - 0,16) : 0,008 = (1,08 - 0,16) : 0,008 = 0,92 : 0,008 = 920 : 8 = 115.
163. 1) 43 + 35 = 4 ∙ 4 ∙ 4 + 3 ∙ 3 ∙ 3 ∙ 3 ∙ 3 = 64 + 243 = 307;
2) 0,63 - 0,43 = 0,6 ∙ 0,6 ∙ 0,6 - 0,4 ∙ 0,4 ∙ 0,4 = 0,216 - 0,064 = 0,152;
3) 0,12- 54 = 0,12- 5- 5 -5- 5 = 0,12 -625 = 75.
164. 1) Якщо х = 0,1, то x2 - х3 = 0,12 - 0,13 = 0,01 - 0,001 = 0,009.
2) Якщо а = 0,4, то 15а2 = 15 ∙ 0,42 = 15 ∙ 0,16 = 2,4.
3) Якщо х = 0,8, у = 0,6, то (х — y)5= (0,8 - 0,6)5 = 0,25 = 0,00032.
4) Якщо а = 0,6, b = 0,5, то а2b3 = 0,62 ∙ 0,53 = 0,36 ∙ 0,125 = 0,045.
5) Якщо х = 5, у = 3, то (х2 - у2) : (х - у) = (52 - 32) : (5 - 3) = (25 - 9) : 2 = 8.
6) Якщо х = 5, у = 3, то (х2 - у2) : х - у = (52 - 32) : 5 - 3 = (25 - 9) : 5 - 3 = 16 : 5 - 3 = 3,2 - 3 = 0,2.
7) Якщо х = 5, у = 3, то х2 — у2 : (х - у) = 52 - 32 : (5 - 3) = 25 - 9 : 2 = 25 - 4,5 = 20,5.
8) Якщо х = 5, у = 3, то х2 - у2 : х - у = 52 - 32 : 5 - 3 = 25 - 9 : 5 - 3 = 25 — 1,8 - 3 = 20,2.
165. 1) Якщо с = 2, то 16 - с2 = 16 - 22 = 16 — 4 = 12.
2) Якщо х = 0,125, то (16х)6 = (16 ∙ 0,125)6 = 26 = 64.
3) Якщо а = 10, b = 0,1, то а3b2 = 103 ∙ 0,12 = 1000 ∙ 0,01 = 10.
4) Якщо а = 3, то 4а4 - а = 4 ∙ 34 - 3 = 4 ∙ 81 - 3 = 324 - 3 = 321.

170. 1) 32 + 42 = 72 — неправильно, 9 + 16 ≠ 49;
2) 52 + 122 = 132 — правильно, 25 + 144 = 169;
3) 12 + 32 + 52 + 72 + 92 = 132 — неправильно, 1 + 9 + 25 + 49 + 81 ≠ 169; 165 ≠ 169;
4) (1 + 2 + 3)2 = 12 + 23 + 33 — неправильно, 36 ≠ 1 + 4 + 9.
171. 12 + 22 + 42 + 62 + 82 = 112 — правильна рівність, бо 1 + 4 + 16 + 36 + 64 = 121, 121 = 121.
172. 1) 0,33; 0,32; 0,3; 2) -0,4; (-0,4)3; (-0,4)2.
173. 1) (-4)7 ∙ (-12)9 > 0, бо (-4)7 < 0 і (-12)9 < 0;
2) (-5)6 ∙ (-17)11 < 0, бо (-5)6 > 0 і (-17)11 < 0;
3) (-14)4 ∙ (-25)14 > 0, бо (-14)4 > 0 і (-25)14 > 0;
4) (-7)9 ∙ 06 = 0.
174. 1) (-2)14 ∙ (-3)15 ∙ (-4)16 < 0, бо (-2)14 > 0 і (-4)16 > 0, а (-3)15 < 0;
2) (-5)17 ∙ (-6)18 ∙ (-7)19 > 0, бо (-5)17 < 0 і (-7)19 < 0, а (-6)18 > 0.
175. 16 = 42; 64 = 43; 256 = 46; 2) 0,09 = 0,32; 0,027 = 0,33; 0,00243 = 0,35.
176. 1) 10 000 = 104; 2) -32 = (-2)5; 3) 0,125 = 0,53; 4) -0,00001 = (-0,1)5; 5) ![]()
177. 1) (7 - 5)2 = 22 = 4; 2) 72 - 52 = 49 - 25 = 24; 3) (4 + 3)3 = 73 = 343 ; 4) 43 + 33 = 64 + 27 = 91.
178. 1) 53 + 82 = 125 + 64 = 189; 2) (9 - 8)3 = 13 = 1; 3) 2,52 + 0,252 = 6,25 + 0,0625 = 6,3125; 4) (7,8 + 8,2)2 = 162 = 256.
179. 1) 1 км = 1000 м = 103 м;
2) 1 км = 100 000 см = 105 см;
3) 1 км = 1 000 000 мм = 106 мм.
180. 1) 300 000 км/с = 3 ∙ 105 км/с;
2) 300 000 км/с = 300 000 000 м/с = 3 ∙ 108 м/с.
181. 1) 1 м2 = 100 дм2 = 102дм2;
2) 1 м2 = 10 000 см2 = 104 см2;
3) 1 м2 = 1 000 000 мм2 = 106 мм2.
182. 1) x4 = 16, x = 2, x = -2 — корені рівняння, бо 24 = 16 і (-2)4 = 16;
2) х5 = -243, х = -3 — корінь рівняння, бо (-3)5 = -243;
3) х2 + х = 2, х = -2 і х = 1 — корені рівняння, бо (-2)2 - 2 = 2 і 12 + 1 = 2;
4) х3 + х2 = 6х, х = 0, х = -3, х = 2 — корені рівняння, бо 03 + 02 = 6 ∙ 0; (-3)3 + (-3)2 = 6 ∙ (-3) і 23 + 22 = 6 ∙ 2.
183. 1) (2х - 3)2 = 0, 2х - 3 = 0, 2х = 3, х = 1,5;
2) (х + 4)4 = 0, х + 4 = 0, х = -4;
3) (6х - 1)5 = 0, 6х - 1 = 0, 6х = 1, х = 1/6.
184. 1) х10 = -1, коренів немає, бо х10 ≥ 0 при будь-якому х;
2) (х - 5)4 = -16, коренів немає, бо (х - 5)4 ≥ 0 при будь-якому х.
185. 8 < 3n < 85. Нерівність є правильною при n = 2, n = 3, n = 4.
8 < 32 < 85, 8 < 9 < 85; 8 < 33 < 85, 8 < 27 < 85; 8 < 34 < 85, 8 < 81 < 85.
186. 0,07 < 0,4m < 0,5. Нерівність є правильною при m = 1, 0,07 < 0,4 < 0,5; при m = 2, 0,07 < 0,42 < 0,5; 0,07 < 0,16 < 0,5.
187. х2 + (х - 1)2 набуває лише додатних значень, бо х2 набуває невід’ємних значень, а (х - 1)2 набуває лише додатних значень, і нуль при х = 1. Сума двох чисел, одне з яких невід’ємне, друге додатне, завжди додатна.
188. (х + 1)2 + |х| набуває лише додатних значень, бо (х + 1)2 набуває невід’ємних значень; |х| набуває невід’ємних значень при х = -1 (х + 1)2 = 0; |х| = 1; при х = 0 (х + 1)2 = 1; |х| = 0.
Сума (х + 1)2 + |х| найменшого значення 1 набуває при х = -1 і х = 0.
Сума (х + 1)2 + |х| завжди додатна.
189. 1) 2х2 + 5х + 2 = 0; при х — додатному 2х2 + 5х + 2 > 0, тому додатних чисел серед коренів рівняння немає.
2) х4 + 3х3 + 4х2 + 3х + 1 = 0; при х — додатному х4 + 3х3 + 4х2 + 3х + 1 > 0, тому серед коренів додатних чисел немає.
190. 1) х4 - 5х3 + 6х2 - 7х + 5 = 0.
Якщо х — від’ємне, то х4 > 0; -5х3 > 0; 6х2 > 0; -7х > 0. Тоді х4 - 5х3 + 6х2 - 7х + 5 завжди буде набувати додатного значення і не буде дорівнювати 0. Тому серед коренів рівняння не може бути від’ємного числа.
2) x8 + x4 + 1 = х7 + х3 + х.
Якщо х — від’ємне, то x8 + x4 + 1 — додатне, а х7 + х3 + х — від’ємне.
Оскільки додатне і від’ємне числа рівними бути не можуть, то корінь рівняння не може бути від’ємним.
191. 1) х2 + у2 = 0. Рівність правильна при х =0 і у = 0.
2) (х - 1)4 + (у + 2)6 = 0. Рівність правильна при х = 1 і у = -2.
192. х8 + (у - 3)2 = 0; х = 0; у = 3.
193. 1) х2 + 7. Вираз набуває найменшого значення 7 при х = 0.
2) (х - 1)4 + 16. Вираз набуває найменшого значення 16 при х = 1.
194. 1) 10 - х2. Вираз набуває найбільшого значення 10 при х = 0.
2) 24 - (х + 3)6. Вираз набуває найбільшого значення 24 при х = -3.
195. 1) 101101 + 103103.
101101 закінчується цифрою 1 (непарною); 103103 закінчується непарною цифрою; 101101 + 103103 закінчується парною цифрою, отже, ділиться на 2.
2) 167 + 158 - 119 ділиться націло на 10, бо 167 закінчується цифрою 6; 158закінчується цифрою 5; 119 закінчується цифрою 1. Тоді 167 + 158 закінчується цифрою 1, а 167 + 158 — 118закінчується цифрою 0.
3) 1010 - 7 ділиться націло на 3.
Запис 1010 складається з 1 і десяти нулів, тоді 1010 - 7 складається з дев’яти дев’яток і трійки, тому сума дев’яти дев’яток і трійки ділиться на 3.
4) 6n - 1 ділиться націло на 5, бо запис числа 6n закінчується цифрою 6, а запис 6n - 1 закінчується цифрою 5.
196. 1) 10100 + 8 ділиться націло на 9, бо запис числа 10100 + 8 включає одиницю, вісімку і нулі, тоді сума цифр цього числа ділиться на 9, бо дорівнює 9.
2) 111n - 6 ділиться націло на 5, бо запис числа 111n закінчується одиницею, а запис 111n — 6 закінчується п’ятіркою.
Вправи для повторення


198. 1) 400 : 100 ∙ 15 = 60 кг міді містить сплав;
2) 400 + 25 = 425 кг маса сплаву;
3) 60 + 25 = 85 кг міді в сплаві;
4)
міді містить новий сплав.
199. Нехай з другого мішка взяли х кг цукру, тоді з першого мішка взяли 3х кг цукру. В першому мішку залишилося (80 - 3х) кг цукру, а в другому мішку залишилося (60 - х) кг цукру. В другому мішку залишилося у 2 рази більше цукру, ніж у першому.
Тому: (80 - 3х) - 2 = 60 - х; 160 - 6х = 60 - х; -6х + х = 60 - 160; -5х = -100; х = -100 : (-5); х = 20 кг цукру взяли з другого мішка;
20 ∙ 3 = 60 кг цукру взяли з першого мішка.

коренів немає.
201. |a| = b2 ∙ (b - с). a — від’ємне, b — додатне, с = 0.

Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.