Розв’язання вправ та завдань до підручника «ГЕОМЕТРІЯ» A. П. Єршова 7 клас - 2015 рік
475.

∆ABC — прямокутний; ∠A = 30°; АС = 18 см; ВК — бісектриса, проведена до катета АС; ∠CBK = ∠ABK = ∠CBA : 2 = 60° : 2 = 30°; ∠CBA = 90° - ∠CAB = 90° - 30° = 60°; СК = х, тоді AK = 18 - х.
∆АВК — прямокутний; ∠A = ∠B = 30°; ВК = АК.
∆СВК — прямокутний; СК — катет, що лежить проти кута 30° (∠CBK = 30°), отже, ВК = 2СК = 2х; BK = АК; 2х = 18 - х; 2х + х = 18; 3х = 18; x = 18 : 3; х = 6 см; ВК = 12 см.
Відповідь: 12 см.
476.

∆ABC — прямокутний; ∠C = 90°; ∠BEC = 60°; BE — бісектриса ∠CBA; ∠CBE = ∠EBA; ∠A = 60°; ∠CBE = ∠EBA = 30°; EA = BE, ∆BEA — рівнобедрений; BE = 2CE = 2 x 4 = 8 CM; CE — катет, що лежить проти кута 30°.
BE = EA = 8 CM;
CA = CE + EA = 4 см + 8 см = 12 CM.
Відповідь: 12 см.
477.

∆ABC, BM — медіана; ВМ = ВС; ВН ⊥ АС; ВН — висота трикутника ABC; НС = 2 см.
∆АВС — рівнобедрений, MB = СВ;
ВН — висота, медіана; МН = НС = 2 см; MC = 4 см.
∆ABC; MB — медіана; AM = MC = 4 см; АС = АМ + MC = 4 + 4 = 8 (см).
Відповідь: 8 см.
478.

∆АВС; BL — бісектриса ∠ABC;
∠ABL = ∠CBL; ВН ⊥ АС;
ВН — висота; СВН = 20°.
∆LBC — рівнобедрений, BL = ВС;
∠LBH = ∠HBC = 20°; ∠LBC = 40°;
∠ABL = ∠LBC = 40°;
∠ABC = ∠ABL + ∠LBC = 40° + 40° = 80°.
Відповідь: 80°.
479. a)

∠D < ∠E < ∠F; ∠F — найбільший кут ∆DEF; DF — найбільша сторона ∆DEF.
б)

MK > NK > MN. MN — найменша сторона ∆MNK; ∠K — найменший кут ∆MNK.
480.

Найменший відрізок ВК — висота.
481. а) 13 + 6 < 20, ні, не можуть сторони трикутника дорівнювати 13 см, 20 см, 6 см;
б) ні, не може;
в) 2 ; 3 ; 5, не можуть;
г) ні, не може.
482. Прямий або тупий кути у трикутнику найбільші, тому проти них не може лежати найменша сторона.
483. AB = 5 см.

484.

∆АВС; ∠C = 100°.
а) AB — найбільша сторона; б) виконується; в) ∠B — найменший кут.
485.

BD — медіана; |AB - AD| < BD <АВ + AD; |ВС - DC| < BD < BC + DC.
486. AB = 3,3 CM; ![]()
BC = 3,333 CM; ![]()
AC = 3,316 CM.
Найменший кут лежить проти сторони AB.
487.

∆АВС; АС < ВС; ∠A < ∠B; найменший кут — ∠C.
488. Гіпотенуза ВС.
489. а) 14 см; б) 10 см; в) 3 см або 4 см.
490. а) Не може бути.

б)

Р∆ABC = 7 см + 7 см + 2 CM; Р∆ABC = 16 CM.
491.

ВС < АВ + АС; ВС < АВ + АК + КС; ∆АВК; ВК < АВ + АК ⇒ ВК < АВ.
492.

ВС > АВ - АС; АВ > ВС - АС; АС > АВ - ВС; ВС > 2АВ — АВ - 2АС - АС; ВС > АВ - 3АС; ВС > АВ - АС;
ВС + АВ + АС > 2АВ - 2АС.
493.
![]()
АС = 2,6 см; ВС = 9,7 см; AB = 12,3 см. AB = АС + ВС. Точки лежать на одній прямій.
494. а) AB = 7,5 см; ВС = 8,3 см; АС = 11, 5 см. АС = AB + ВС;
11,5 ≠ 7,5 + 8,3; точки А, В і С не лежать на одній прямій.
б) AB = 16,3 см; ВС = 0,8 см; АС = 15,5 см; АС = АВ + ВС;
15,5 ≠ 16,3 + 0,8; точка В не лежить між точками А і С. AB = АС + ВС;
16,3 = 15,5 + 0,8.
Точка С лежить між точками A і В.
495. У рівнобедреному трикутнику ABC: AB > ВС; ∠B > ∠A; основа — ВС.
496. ∆ABC; ∠A = ∠С; АС < AB, найменший кут трикутника ∆АВС — кут В.
497.

∆АВС — рівнобедрений, AB = ВС; ∠A = ∠C.
Нехай АС = х, тоді AB = ВС = х + 3.
Рівняння: х + x + 3 + х + 3 = 18; 3х + 6 = 18; 3х = 18 - 6; 3х = 12; х = 4; АС = 4 см; AB = ВС = 4 + 3 = 7 см.
Або AB = ВС = х, тоді АС = х + 3.
Рівняння: х + х + х + 3 = 18; 3х + 3 = 18; 3х = 18 - 3; 3х = 15; х = 15 : 3 = 5; AB = ВС = 5 см; АС = 8 см.
Відповідь: 4 см, 7 см, 7 см або 5 см, 5 см, 8 см.
498.

АВ = ВС; АС = 10 м;
АВ = ВС = (70 - 10): 2 = 60 : 2 = 30 (м).
Відповідь: 10 м, 30 м, 30 м.
499.

|АВ - ВС| < АС < АВ + ВС;
1,2 - 0,4 < АС < 1,2 + 0,4;
0,8 < АС < 1,6; АС = 1 м.
500.

ВМ — медіана ∆АВС; AM = MC;
P∆ABC = AB + ВС + AM + MC;
![]()
Із ∆АВМ: BM < AB + AM.
Із ∆MBC: BM < BC + MC;
2BM < AB + AM + BC + MC;
BM < 1/2(AB + AM + BC + MC);
BM < 1/2P∆ABC
501.


502.

∆ABC — прямокутний; CD — бісектриса; ∠BCD = ∠ACD; ∠CDA — тупий кут; ∠CDB — суміжний ∠CDA, отже, ∠CDB — гострий кут.
Найменша сторона ∆АВС — сторона ВС.
Відповідь: ВС.
503.

∆ABC — прямокутний; ∠C = 90°; CD — висота; AD < BD. Якщо AD < BD, то АС < ВС, отже, найменший ∠B, тому що він лежить проти АС, яка менше ВС.
Відповідь: ∠B.
504.

∆АВС: AB < АС + ВС; ∆ABD: AD < АВ + BD. Висота тупокутного трикутника, проведена з вершини гострого кута, лежить поза трикутником.
505.


Відповідь: b > а.
506.

а) а - b < с < а + b;
б) 2а < Р < 2(а + b).
507.

∆ABC; ВМ — медіана; AM = MC;

що і треба було довести.
508.

ВМ — висота; ∠ABM; ВМ < АВ + AM; ∆ВМС; ВМ < ВС + МС.
АК — висота; 2ВМ < АВ + ВС + АС. (1)
З ∆АВК: АК < АВ + ВК; з ∆АКС: АК < АС + КС; 2АК < АВ + ВС + АС. (2)
CF — висота; з ∆FBC: FC < ВС + FB; з ∆AFC: FC < АС + AF; 2FC < ВС + АС + АВ. (3)
Додамо (1) + (2) + (3):

509. а) ОА = а;
![]()
б) OB = ОА = а;
![]()
в) ОА = ОС = OB = OD = а;

г) ОА = а.

510. ОА = ОС; OB = OD.
1) ∆AOD = ∆ВОС; 2) ∆DOC = ∆BОА; 3) ∆АDС = ∆СВА; 4) ∆DAB = ∆BCD.

Задача для підготовки до контрольної роботи № 3
1.

∠1 = 36°; ∠2 = x, ∠3 = 4х; ∠2 і ∠3 — суміжні кути;
х + 4х = 180°; 5х = 180°; х = 180°: 5; х = 36°; ∠2 = 36°; ∠3 = 144°.
∠2 = ∠1 = 36° (відповідні кути), отже, a || b.
2.

∠1 : ∠2 = 25 : 11. а || b, с — січна.
Нехай ∠1 = 25х; ∠2 = 11х; 25х + 11х = 180°; 36x = 180°; x = 5°; ∠1 = 11 x 5° = 55°; ∠2 = 25 x 5° = 125°.
Відповідь: 55°, 125°.
3. Нехай ∠A = x, тоді ∠B = x + 35°; ∠C = x + 35° - 25°.
Рівняння: х + х + 35° + х + 35° - 25° = 180°; 3х = 180° - 70° + 25°; 3х = 135°; х = 45°; ∠A = 45°; ∠B = 80°; ∠C = 55°.

Відповідь: 45°, 80°, 55°.
4.

АК — бісектриса ∠A ∆ABC; ∠1 = ∠2; CM — бісектриса ∠BCA; ∠3 = ∠4; ∠AOC = 100°.
∆АОС; ∠2 + ∠4 = 180° - 100° = 80°.
∆ABC; ∠A + ∠C = ∠1 + ∠2 + ∠3 + ∠4 = 160°; ∠B = 180° - (∠A + ∠C) = 180° - 160° = 20°.
Відповідь: 20°.
5.

∆ABD = ∆DCA — прямокутні трикутники;
1) ∠B = ∠C = 90°;
2) AD — спільна сторона;
3) AB = CD з рівності ∆ABO = ∆DCO (AO = OD; ∠B = ∠C = 90°; ∠BOA = ∠COD (вертикальні кути)).
∆ABD = ∆DCA за катетом і гіпотенузою.
6.

∆АВС; ∠C = 90°; ∠ADB = 120°; ∠ABC = 60°; AD = 16 см.
∆CBD; ∠CDB = 60° — суміжний куту ∠BDA = 120°; ∠CBD = 30°; CD — катет, що лежить проти кута 30°; CD = х, BD = 2х.
∆BDA — рівнобедрений, ∠DBA = ∠DAB = 30°; DA = DB = 16 см; CD = 1/2BD = 1/2 ∙ 16 = 8 (CM).
Відповідь: 8 см.
511. а)

AB = A1B1; ∠A = ∠A1 = 85°; ∠B = 40°; ∠C1 = 55°.
∠B + ∠C = 180° - 40 — ∠A = 180° - 40° - 85° = 55°;
∠B1 + ∠C1 = 180° - 55° - ∠A1 = 180° - 55° - 85° = 40°;
∠B = ∠B1 = 40°; ∠C = ∠C1 = 55°.
∆ABC = ∆A1B1C1 за стороною і двома прилеглими кутами.
б) AB = A1B1; BC = B1C1; ∠B = 30°; ∠A1 = 72°; ∠C1 = 78°.
∆А1В1С1: ∠C1 = 180° - (∠A1 + ∠C1) = 180° - (72° + 78°) = 180° - 150° = 30°.
Трикутники рівні за двома сторонами і кутом між ними.
512.

∆МАС = ∆CNB = ∆АВР = ∆ВАС за трьома сторонами. Три трикутники.
513.

![]()

514.

AB = MN; ∠A = ∠M; ∠B ≠ ∠N;
∆ABC не може дорівнювати ∆MNK.
516.

Кути ∆MNP; 20°, 30°, 130°.
517. Бісектриси двох кутів трикутника не можуть бути перпендикулярними.
518. Дві висоти трикутника не можуть точкою перетину ділитись навпіл.
519.

∆ABC; AB = BC; ∠A = ∠A1; ∆А1В1С1; A1B1 = B1C1.
Проведемо висоти BK ⊥ АС; В1K1 ⊥ А1С1; ВК і В1К1 — медіани і бісектриси в ∆ABC і ∆А1В1С1. ∆АВК = ∆А1В1K1 (за гіпотенузою і гострим кутом).
Аналогічно, ∆ВСК = ∆В1С1K1.
З рівності трикутників маємо: AB = А1В1; BC = B1C1; ∠B = ∠B1.
∆АВС = ∆А1В1С1.
520.

∆ABC = ∆BCD = ∆DCE — рівносторонні, у них усі сторони і кути рівні.
а) AE || BD, CD — січна; ∠BDC + ∠DCA = 60° + 120° = 180°.
∠BDC і ∠DCA — внутрішні односторонні кути.
б) ∆ABD = ∆EDB; BD — спільна сторона; AB = DE; ∠B = ∠D.
B) ∆ABE = ∆EDA; AB = DE; AE — спільна сторона; ∠A = ∠D.
Кути ∆ABE; 60°, 90°, 30°.
521.

∆ABC = AAB1C; AB = AB1; BC = B1C; AC — спільна основа; BD ⊥ AC; B1D ⊥ AC; D — спільна основа перпендикулярів.
522.

CD ⊥ AB; AO = OB; Доведемо, що ∆ACD = ∆BCD; ∆АОС = ∆COD — прямокутні; AO = BO; CO — спільна сторона; отже, AC = BC; ∆AOD = ∆BOD — прямокутні; AO = BO; DO — спільна сторона. З рівності трикутників: AD = BD; отже, ∆ACD = ∆BCD (за трьома Сторонами).
1) AC = BC;
2) AD = BD;
3) CD — спільна сторона.
523.

a || b; пряма с перетинає пряму а, якщо пряма с не перетинає пряму b, то через точку проходить дві прямі паралельні прямій b, що неможливо.
524.

АМ = ВК = m; AM ⊥ а; ВК ⊥ a; ∠M + ∠A = 180°; ∠M і ∠A — внутрішні односторонні кути; AB || а.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.