Розв’язання вправ та завдань до підручника «МАТЕМАТИКА» О. М. Афанасьєва 11 клас - 2011 рік
Розділ 2. Вектори і координати
74.
1)

2) B i C, A i D;
3) ![]()
4) ![]()
![]()
75.

![]()
76.
I
— паралелограм.
77.
— паралелограм ![]()
80.
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
![]()
81.

1) ![]()
2) ![]()
![]()
3) ![]()
![]()
![]()
4) ![]()
![]()
82.
1)
φ = 60°.

![]()
![]()

2)
φ = 180°, cos 180° = -1.
![]()
![]()
3)
φ = 42°.
![]()
![]()
![]()
![]()
4)
φ = 17°12'.
![]()
![]()
83.
α ≈ 34°.

84.
1)

![]()
![]()
![]()
2)

![]()
3)

![]()
![]()
4)

![]()
Сума квадратів діагоналей паралелограма дорівнює сумі квадратів всіх сторін паралелограма.
85.

![]()
ΔАСD: довжина сторони AC не більше суми сторін AD i DC:
![]()
Довжина відрізка AC не менше різниці відрізків AD i DC:
![]()
86.

1)
рівнобедрений, тоді ![]()
BD — медіана і
![]()
![]()
2) Нехай
Тоді діагоналі паралелограма, побудованого на векторах
перпендикулярні. Отже це — ромб, в нього сторони рівні ![]()
Інше доведення:
1. ![]()
![]()
![]()
Маємо: ![]()
2. ![]()
![]()
87.

ABCDA1B1С1D1 — куб, AB = а.
1)
а) ![]()
б) ![]()
в) ![]()
2) ![]()
![]()
3) ∠ (AC1, CB1) = φ

Додаткова побудова: продовжимо BB1 за точку B1 на відрізок, рівний BB1,
де BB1 = α. ΔABB2: BB2= 2а,
![]()
ΔAB2C1:
![]()
![]()
ΔAC1B2 = 90°.
Кут дорівнює 90°.
88.



ABCDA1B1C1D1 — паралелепіпед. AB = AD = AA1 = 1. AA1 ┴ (ABC), ∠BAD = 60°. DB -? φ = ∠ (DB1, BD) = ?
BB1D1D — квадрат. DB1 ┴ BD1, ∠ DOD1 = 90°,![]()
ABCD — ромб. BD =AD = AB = 1.
89.

1) ![]()
2) ![]()
90.


1) ![]()
![]()
![]()
![]()
2)
α = 22°, β = 570°.

![]()
3) α = 26°, β= 146°.
![]()
91.
де
![]()
1) ![]()
де ![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
2)
![]()


92.

- довільний вектор площини α.
Довести:
![]()
Доведено: якщо пряма перпендикулярна до двох прямих, що лежать у площині і проходять через точку перетину даної прямої з площиною, то ця пряма перпендикулярна до площини.
93.

BP = PC.
1) ![]()

![]()
![]()
2) ![]()

![]()

94.

M ϵ DD1, DM = D1M; N ϵ CC1, CN = C1N; P ϵ BC1,
BP = PC1;
![]()
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
5) ![]()
6) ![]()
![]()
7) ![]()
95.

Α(1;-3).
1) А ϵ IV;
2) -3;
3) 3;
4) ![]()
5) точка А1 симетрична точці А( 1; -.3) відносно осі Ох, А(1; 3).
точка А2 симетрична точці А(1;-3) відносно осі Oy, А2(-1; -3).
точка А31 симетрична точці А(1;-3) відносно точки О(0; 0; 0).
6) Точка В симетрична точці А(1; -3) відносно бісектриси третього квадрата,
В(- 3; 1).
96.
![]()
![]()
1) ![]()
2) ![]()
![]()
3) ![]()
![]()
4) ![]()
![]()
![]()
5) 
97.
a)

ABCD — паралелограм. ∠ DAB = 60°, AD = 4, AB = 3.
А(0; 0);
D(4; 0).
б)

AB = 6, AD = 5, DC = 2, ∠ DAB = 45°, ∠ ADC = 120°.
А(0; 0);
D(5; 0).
98.
А(-3; 1; 2).
1) ПрОх A = -3; ПрОy A = 1; ПрОх А = 2.
2) (-3; 1),(-3; 2),(1; 2);
3)
РА,хy = 2, РА,хz = 3.
99.

ABCDA1B1CiD1 — куб. DA = DC = DD1 = 1.
1) В(1; 1; 0), С( 1; 0; 0), C1(1; 0: 1);
2) CE = EC1, ![]()
3) В1(1; 1; 1). Точка D найбільш віддалена від точки В.
4) M(1; 0; 5) зовні куба.
усередині куба.
на поверхні куба.
100.
Розглянемо всі точки координатного простору, у яких х = а, а — число, у і z — задовільні числа.
x = а незалежно від у і z. Всі такі точки простору знаходяться на відстані а від координатної площини уz, вони заповнюють площину, паралельну площині уz, або збігаються з площиною уz, якщо х = 0, а = 0.
101.
A(-1;3; 1) ![]()
В(-3; 2; 4) ![]()
С( 1; 1; 4) ![]()
1) ![]()
![]()
2) ![]()
3) М(х; у; z) — ? ![]()
М(- 5; 4; 1).
102.
А(1; -2; -1) ![]()
В(-2; 1; 1) ![]()
C(1; -2,-3) ![]()
1) ![]()
2) ![]()
3) N(x; у; z) — ? ![]()
N(4; -1; 1).
103.
А(-1; 3; 2), В(-2; 4; 0), М(1; 1; -3), N(0; 5; 0), Р(-3; 0; 2), Q(2; -1: 4):
![]()
![]()
![]()
![]()
1) ![]()
2) ![]()
![]()
![]()
104.
А(5; 1;- 2)→В(6; 3; 3) ![]()
1) С(1; 0; 1), C 1 (x;y;z);
![]()

2) D(-3; 2; 1), D1(x; у; z);
![]()
D1(-2; 4; 2).
105.
![]()
1) ![]()

![]()
2) ![]()
![]()
![]()
3)
![]()
![]()
Х2 + у2 + z2= 1. ![]()
-2х + 4у + 2z = 0;
-x - 12у — 6z = 0;

![]()
![]()
або
![]()
106.
![]()
1) ![]()
![]()
2) ![]()
![]()
![]()
107.

![]()
![]()
![]()
1) φ = 30°, ![]()
![]()
3) φ = 90°, OA = 8 × cos 90° = 0;
4) φ = 120°, OA = 8 × cos 120° = -4.
108.

![]()
![]()
109. Паралелепіпед ABCDA1B1C1D1, А(3; 0,; 2), В(2; 4; 5),
А 1 (0; 3; 1), D1(7; 1; 2);
D(x;y; z).
1) 
D(5; -2; 3);
2) В1(х; у; z); ![]()
![]()
y = 7; z = 4, В 1 (4; 7; 4).
3) С1(х; у; z); А(3; 0; 2).

![]()
С 1 (6; 5; -1).
110.

А(4; 0; -3), В(8; 0; 1), С(2; 0; -1), D(-2; 0; 3);
1) ![]()
![]()
![]()
φ = 135°.
2) ![]()
![]()
3) ![]()
![]()
![]()
![]()
Колінеарні.
4) М(х; 0; 0).
або ![]()
![]()
BM2 = CM2; (х - 8)2 + 02 + (-1)2 = (х — 2) + 02 + 12;
x2 - 16х + 64 + 1 = x2 - 4х + 4 + 1; 12х = 60; x = 5, M(5: 0; 0).
5) ![]()
![]()
![]()
![]()
6) ABND — паралелограм. ![]()
N(х; у; z). ![]()
M(2; 0; 7).
111.

А(-2; 2; 0), В(0; 1; 1), C(4; 2; 0),D(1; 1; 1).
1) ![]()
![]()
![]()
cos φ = -1; φ = π; φ = 180°;
2) ![]()
![]()
![]()
не є перпендикулярними.
3) ![]()
![]()
![]()
не є колінеарними.
4) М(0; у·, 0), AM = CM, у — ?
![]()
AM2 = CM2; 4 + (у - 2)2 = (-4)2 + (у - 2)2 неможливо.
На осі ординат не існує точки, рівновіддаленої від точок А і С,
5) ![]()
![]()
3 = α × 6, ![]()
![]()
6) ABCM — паралелограм. ![]()
![]()
Μ(2; 3; -1).
112.
![]()
1)
![]()
або ![]()
2)
де
![]()
3) р - ?
де
p = 3.
4) р - ?
p = -2·
113.
1) A(-3; 1), В(1; 3), С(2; 1), D(-2; -1);
![]()
![]()
ABCD — паралелограм, ABCD — прямокутник.
2) А(-1: 2; 4), В(1; 0; 2), С(2; -3; 0), D(0; -1; 2);
![]()
— паралелограм.
![]()
114.
А(1; -1; 1), В(1; 3; 1), С(4; 3; 1), D(4; -1; 1);
![]()
![]()
ABCD - прямокутник.
115.
Сфера (х + 3)2 + у2 + (z - 1)2 = 16.
1) А(-3; 1; 5), 02+ 12 + 42 ≠ 16.Точка А не лежить на сфері.
2) Центр сфери С(-3; 0; 1). В(-5; 2; 0),
![]()
3) (х + 5) + (y — 2)2 + z2 = 16.
4) C1 симетрична точці С(-3; 0; 1) відносно площини yz.
С1(3; 0; 1). (х - 3)2 + у2 + (z - 1)2 = 16.
116.
х2 + (y + z) + (z - 3)2 = 16.
1) A(0; -2; 7); 0 + (-2 + 2)2 + (7 - 3)2 = 16. Точка А лежить на сфері.
2) Центр сфери С(0: -2; 3), M(1; 0; -2).
![]()
3) x2 + (у + 2)2 + (z - 3)2 = 9.
4) z2 + (y + 2)2 + (z + 3)2 = 16.
117.
α: 3x + 4y - z = 1. A(1; -1; 2), B(2; 3; -5), C(-1; 3; -2).
1) 3 × 1 + 4 × (-1) - 2 = -3; -3 ≠ 1. Точка не лежить з площині α.
2) 

С(0; 0; -1).
С(0; 0; -1).
3) B(2; 3; -5), ![]()
β: -2x + 4y - 4z + k = 0, k — ?
B ϵ β → -2 × 2 + 4 × 3 - 4 × (-5) + k = 0; k = -28;
β: -2x + 4y — 4z - 80 = 0 | : (-2); x — 2y + 2z + 14 = 0;
4) α та β перетинаються.
5) ![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
118.
α: x — 2y + 3z = 2. А(2;-1; 3), B(1; 0; -1), C(-1; 2; 1).
1) -1-2 × 2 + 3 × 1 = -2. Точка C не лежить в площині α.
2)
A(2; 0; 0);
B(0; -1; 0);

3) ![]()
β: -2x + 2y + 2z + m = 0; - 2 × 2 + 2 × (-1) + 2 × З + m = 0, m = 0;
β: -2x + 2у + 2x = 0 | : (-2);
β: x — y - z = 0.
4)
Площини а і β перетинаються.
5)
![]()
кут між площинами α ί β дорівнює 90°.
119.
α: A × x + B × y + C × z + D = 0. Α(a; 0; 0), B(0; b; 0), С(0; 0; с).
A — ? В — ? C — ? D — ?
А × a + D= 0;
B × b + D = 0; ![]()
C × c + D = 0; ![]()
![]()
120.
x = t2*+1.
1) t ϵ [1; 1,1]. x2 = (1,1)2 + 1; x1 = 12 + 1.
![]()
t ϵ [1; 1,01]. x2 = (1,01)2 + 1; t2 = 1,01; x1 = 12 + 1; t1, = 1.

t ϵ є [I; 1,001]. t2 = 1,001; t1 = 1; x2 = (1,001)2 + 1; х 1 = 12 + 1.
![]()
2) v = x' = 2t, v(1) = 2.
121.
![]()
122.
![]()
123.
x = 5t + 1, v1' = 5; х =7t - 3, v2' = 7; ![]()
124. ![]()
1) 
![]()
2) v = s' = gt. v(1) = g, v(1) = 9,8 м/с; v(10)= 10g, v(10) = 98 м/с.
126.

![]()
Функція
не існує в точці х = 0.
![]()
Функція
не існує в точці х = 0.
![]()
Перша публікація: 01/01/2011
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.