Відповіді до підручника Географія 8 клас - Бойко В.М. 2016-2020

Розділ II. Географічний простір України
Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу
9. Політична карта світу. Державний лад України

Доведіть, що ознакою політичної карти світу є її динамізм, змінюваність.

Політична карта відображає тривалий історичний розвиток людського суспільства впродовж багатьох тисячоліть. Територіальний поділ світу постійно змінюється, тому й політична карта характеризується динамічністю і нестабільністю. Зміни на політичній карті поділяють на кількісні та якісні.

Кількісні зміни відбуваються внаслідок приєднання відкритих земель; територіального поділу в зв’язку з воєнними діями, об’єднанням чи розпадом держав, передачею, купівлею або обміном певних територій; збільшенням чи зменшенням площ суходолу приокеанічних держав.

Політична карта світу постійно змінюється. Виникають і зникають держави, країни, території, змінюються теперішні кордони країн, з’являються нові назви. Не постійно на політичній карті була й Україна. Як незалежна держава вона була створена в 1991 р. А до цього Україна була у складі польсько-литовської Речі Посполитої, Австро-Угорської імперії, Російської імперії, СРСР. Якісні зміни зумовлюються розвитком певної суспільно-економічної формації, виникненням міждержавних політичних союзів та організацій, прийняттям нової форми державного устрою.

У формуванні політичної карти світу розрізняють кілька періодів: стародавній, середньовічний, новий і новітній.

У стародавній період (до V ст.) відбувалось утворення могутніх держав: Єгипту, Римської імперії, Греції. Сусідні землі були мало досліджені, а тому політична карта мала уривчастий, неповний, приблизний характер. Вона постійно змінювалася внаслідок перерозподілу територій під час війн, формування внутрішнього й зовнішнього ринків.

У середньовічний період (з V до XV ст.) політична карта світу поступово змінювалася. Утворення в Європі таких великих держав як Візантія, Велика Римська імперія, Київська Русь, Англійське королівство сприяло формуванню елементів ринкової економіки. Великі держави прагнули до далеких територіальних пошуків з метою загарбання нових земель. Політична карта набувала чітких контурів, особливо в європейській та азіатській частинах.

Новий період (з XV ст. до закінчення Першої світової війни) — найважливіший у кількісному формуванні політичної карти світу. Епоха великих географічних відкриттів розширила й зміцнила міжнародні господарські зв’язки. Була сформована колоніальна система найбільших Європейських держав — Англії, Іспанії, Португалії, Франції, Німеччини, Нідерландів. Створювалися та вступали в міжнародні ринкові відносини нові держави переселенського типу Америки та Австралії. Посилилась їх боротьба за незалежність.

Новітній період у формуванні політичної карти світу розпочався з територіального перегрупування після Першої світової війни. Почали розпадатися колоніальні супердержави, розпалася Австро-Угорська імперія. Водночас утворилася нова супердержава— СРСР, до складу якої входила й Україна як союзна республіка. З’явилися нові незалежні країни: Польща, Фінляндія, Югославія, Чехословаччина та ін.

Після Другої світової війни знову відбувся перерозподіл територій і політичних сил на політичній карті світу, почався розпад колоніальної системи. Багато країн Африки, Азії здобули незалежність. Останні за часом (кінець XX ст.) істотні зміни відбулися після краху комуністичного режиму та розпаду трьох соціалістичних країн: СРСР, Югославії, Чехословаччини. Водночас відбулося об’єднання двох держав — Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) і Німецької Демократичної Республіки (НДР) — у єдину державу — Німеччину (мал. 4). На політичній карті світу з’явилися 23 нові незалежні держави, у тому числі й Україна.

Таким чином, основною ознакою політичної карти світу є її динамізм і змінюваність.

Поміркуйте, чи може будь-яка країна вважатися державою. Чи є будь-яка держава країною? Відповідь обґрунтуйте.

Країна — це територія з визначеними кордонами й населенням, що є одним цілим з точки зору історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою. Наприклад, Україна як незалежна держава з’явилася на політичній карті Європи наприкінці 1991 р. Формування її території було тривалим і складним.

Держава — це суверенне політичне утворення з визначеними територією, господарством і політичною владою. Наприклад, Україна, Франція, Канада. Кожна держава має свою визначену територію та кордони, проводить власну внутрішню й зовнішню політику на світовій політичній арені, має міжнародне визнання та державну символіку: герб, прапор і гімн. Будь-яку державу можна назвати країною, але не кожну країну можна назвати державою.

Залежні країни і території перебувають під політичною та військовою владою суверенних держав. Вони поділяються на колонії, де владарює іноземна держава (метрополія) і які не мають політичної та економічної самостійності, та протекторати, що мають відносну державну внутрішню незалежність.

Протекторати — це форма колоніальної залежності, що встановлюється нерівноправним договором, за яким держава-протектор здійснює зовнішні відносини й вирішує інші найважливіші питання політики протекторату. Формально в Європі протекторатами є: Монако (протектор — Франція), Сан-Марино (протектор — Італія), Ліхтенштейн (протектор — Швейцарія).

Колонія— країна або територія, що перебуває під владою іноземної держави (метрополії), не має політичної, економічної самостійності; управління нею здійснюється на підставі спеціального режиму.

Найбільша кількість володінь належить таким країнам:

Франція

1.  Острів Амстердам (Індійський океан).

2.  Острів Гваделупа — «заморський департамент» (Карибське море).

3.  Острови Глор’єз (Індійський океан).

4.  Острів Європа (Індійський океан).

5.  Острів Кергелен (Індійський океан).

6.  Острів Кліппертон (Тихий океан).

7.  Острови Крозе (Індійський океан).

8. Острови Маоре (Майотта) — «особливе територіальне утворення» (Індійський океан).

9.  Острів Мартініка — «заморський департамент» (Карибське море).

10. Нова Каледонія (Тихий океан).

11. Реюньйон — «заморський департамент» (Індійський океан).

12. Острів Сен-Поль (Індійський океан).

13. Острів Сен-Мартен (володіє ним разом з Нідерландами).

14. Острови Сен-П’єр і Мікелон (Атлантичний океан).

15. Острів Тромлен (Індійський океан).

16. Острів Уолліс і Футуна (Тихий океан).

17. Французька Гвіана — «заморський департамент» (Південна Америка).

18. Французька Полінезія: острови Товариства, Туамоту, Маркізькі, Тубуаї, Бас та інші (Тихий океан).

Велика Британія

1.  Архіпелаг Лагос (Індійський океан).

2.  Бермудські острови (Атлантичний океан).

3.  Віргінські острови (Карибське море).

4.  Гібралтар (спірна територія з Іспанією).

5.  Кайманові острови (Карибське море).

6.  Острів Ангілья (Карибське море).

7.  Острів Вознесіння (Атлантичний океан).

8.  Острів Гоф (Атлантичний океан).

9.  Острів Монтсеррат (Карибське море).

10. Острів Піткерн (Тихий океан).

11. Острів Святої Єлени (Атлантичний океан).

12. Острови Теркс і Кайкос (Карибське море).

13. Острови Трістан-да-Кунья (Атлантичний океан).

14. Фолклендські (Мальвінські) Острови (спірна територія Великої Британії й Аргентини).

США

1.  Атол Уейк (центральна частина Тихого океану).

2.  Віргінські острови (Карибське море).

3.  Військові бази на островах Джонстон і Сенд, незаселені острови Пальміра, Джарвіс, Кінгмен-Риф, Хоуленд і Бейкер (Тихий океан).

4.  Східне Самоа (Тихий океан).

5.  Маріанські острови (Тихий океан).

6.  Острів Гуам (у групі Маріанських Островів).

7.  Острів Мідвей (Тихий океан).

8.  Острів Мона (Тихий океан).

9.  Пуерто-Рико (з 1952 р. має статус держави, «вільно приєднаної» до США, з правами самоврядування).

Австралія

1.  Кокосові (Кіплінг) острови— «вільна асоціація» з Австралією (Індійський океан).

2.  Острів Норфолк (Тихий океан).

3.  Острів Різдва (Індійський океан).

Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті

Нідерланди

1.  Антильські (Нідерландські) острови (Карибське море).

2.  Острів Аруба (Карибське море).