Відповіді до підручника Географія 8 клас - Бойко В.М. 2016-2020
Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України
Тема 1. Рельєф, тектонічна і геологічна будова, мінеральні ресурси
21. Рудні корисні копалини
Схарактеризуйте перспективи України щодо видобутку традиційних для неї рудних ресурсів та освоєння родовищ нових корисних копалин.
Залізні руди
Усього в Україні нараховують 53 родовища залізних руд, з яких 30 перебувають в експлуатації (58,6 % розвіданих запасів). Багаті залізні руди та залізисті кварцити добувають на родовищах Криворізького, Кременчуцького та Білозірського залізорудних басейнів. До 1992 року використовували також «табачні» руди Керченського басейну.
Розвідані (підтверджені) запаси становлять 25,9 млрд т — близько 6 % світових запасів і 29,9 % запасів країн СНД. Унаслідок закриття нерентабельних кар’єрів і шахт у Кривбасі виникли регіональні складні інженерні та екологічні проблеми, пов’язані зі шкідливою дією підземних вод. Це не лише економічна та екологічна, а й важлива соціальна проблема: населення майже мільйонного міста Кривий Ріг зайняте переважно на роботах, пов’язаних з видобуванням та переробкою залізної руди.
Основними завданнями видобування та переробки залізної руди є: розвідка й передача у промислове освоєння нових родовищ переважно окислених кварцитів (Інгулецьке родовище — як сировинна база комбінату окислених руд) та додаткове вивчення флангів родовищ, які розробляються; вивчення гідрогеологічних умов південної частини Кривбасу для вжиття ефективних заходів у боротьбі з водопритоками; додаткове вивчення вузьких зон лужного метасоматозу (природний процес заміщення мінеральних комплексів, що проходить зі зміною хімічного складу за сталого об’єму) на залізорудних родовищах, які можуть бути джерелом видобутку скандію, ванадію або рідкоземельних елементів; підготовка невеликих родовищ високоякісних легкозбагачуваних магнетитових кварцитів у Кривбасі (Дальні західні смуги, Правобережні магнітні аномалії) та Приазов’ї (можливо, за участі іноземних інвесторів).
Марганцеві руди
За обсягами розвіданих запасів та видобутку марганцевих руд Україна посідає перше місце у СНД (75 % запасів і 86 % видобутку) та провідне у світі. Забезпеченість запасами цих руд окремих шахт та кар’єрів становить до 40 років. Розвідані та підготовлені до розвідки запаси марганцевих руд України (Нікопольський басейн та Токмацьке родовище) становлять 2,26 млрд т із середнім умістом марганцю в них 23,1 %. Більш багаті (28,6 % марганцю) та легкозбагачувані оксидні руди становлять лише незначну їх частину (15,2 %) — 0,33 млрд т, бідніші (21,9 % марганцю) й важкозбагачувані карбонатні руди переважають у залишку запасів (77,3 %) — 1,76 млрд т.
Сучасна структура запасів і технологія збагачення марганцевих руд не можуть задовольнити зростаючі потреби чорної металургії у вищих сортах марганцевих концентратів, передусім — малофосфористих. Важливим стає також забезпечення хімічної промисловості так званими пероксидними високоякісними концентратами, що раніше завозились із Грузії. На розв’язання цих актуальних проблем будуть спрямовані роботи з підготовки до промислового освоєння родовища руд, у складі яких велика частка оксидних та змішаних карбонатно-окисних розташованого поблизу Нікопольського басейну, а також технологічні дослідження з вивчення ефективних технологій збагачення карбонатних руд.
Основними завданнями цього напряму є:
✵ додаткова розвідка перспективних на оксидні руди окремих ділянок родовищ; проведення геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ з урахуванням умов ринкової економіки;
✵ прогнозна оцінка ресурсного потенціалу рудних районів Велико-Токмацького та Федорівського родовищ;
✵ виділення перспективних ділянок покладів марганцевих руд у межиріччі Інгул — Інгулець; прогнозна оцінка промислових запасів марганцевих руд Велико-Токмацького та Федорівського родовищ;
✵ виділення перспективних ділянок промислових марганцевих руд у межиріччі Інгул — Інгулець;
✵ виявлення нових рудних покладів марганцевих руд у межах східного та західного флангів Нікопольського родовища;
✵ проведення гідрогеологічних режимних спостережень на території Нікопольського басейну;
✵ розв’язання геоекологічних проблем на території Васильківського району Запорізької області в районі Таврійського гірничо-збагачувального комбінату.
Хромові руди.
Підготовлені до промислового освоєння родовища хромових руд в Україні відсутні. Потенційні ресурсні можливості цих руд пов’язані з хромітоносними масивами гіпербазитів на Побужжі, де вже попередньо оцінено Капітанівське родовище. Його експлуатація дала б змогу частково забезпечити вітчизняні потреби власною хромовою та хромо-нікелевою сировиною.
Основними завданнями цього напряму є:
✵ розвідка Капітанівського родовища;
✵ тематичні роботи з аналізу та інтерпретації геолого-геофізичної інформації та оцінки перспективних ресурсів хромітів;
✵ пошуково-оцінювальні роботи на першочергових об’єктах Капітанівського рудного поля та розвідка двох кращих з них після визначення промислового значення Капітанівського родовища.
У процесі цих робіт будуть оцінюватися супутні корисні копалини — золото, метали групи платини, боксити, вермикуліт.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.