Відповіді до підручника Хімія 8 клас - Григорович О.В. 2016-2020

Тема ІV. Основні класи неорганічних сполук
29. Оксиди: фізичні властивості, поширеність та застосування
Контрольні запитання

1. В атмосфері трапляються CO, СO2, SO2 тощо; в гідросфері — Н2O; в літосфері — SiO2, Fe2O3, Аl2O3 та інші.

2. Серед оксидів трапляються речовини молекулярної, і немолекулярної будови. Будова оксидів зумовлює їхні фізичні властивості.

Більшість оксидів неметалічних елементів (кислотні оксиди) — це переважно речовини молекулярної будови з невеликими температурами плавлення й кипіння. За звичайних умов кислотні оксиди трапляються в різному агрегатному стані, тобто бувають твердими (SiO2), рідкими (Н2O) й газуватими (СO2).

Оксиди металічних елементів є речовинами переважно йонної будови. Це тверді кристалічні речовини (СаО, CrO, Сu2O з високою температурою плавлення й кипіння. Більшість із них не розчиняються у воді.

3. Оксиди Феруму Fe2O3 та Fe3O4 використовують для добування заліза. Також на їх основі виготовляють коричневу фарбу (вохру).

Хром(ІІІ) оксид Сr2O3 використовують для виготовлення шліфувальної пасти. Титан(ІV) оксид ТіO2 та цинк оксид ZnO є основою білої фарби (титанові та цинкові білила).

Магній оксид MgO (палена магнезія) використовують для виробництва вогнетривких матеріалів, цементу, очищення нафтопродуктів.

Кальцій оксид СаО (негашене вапно) використовують для виготовлення будівельних матеріалів — вапна, цементу, цегли, а також у сільському господарстві.





Перша публікація: 01/01/2016-2020

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.