Відповіді до підручника Хімія 8 клас - Григорович О.В. 2016-2020

Тема ІІІ. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами
27. Відносна густина газів
Завдання для засвоєння матеріалу

1. Тому що повітря — це суміш газів.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

М(Х) = 17-2 г/моль = 34 г/моль. H2S або РН3.

8.

Дано:

m(1л газу) = 1,251 г.

Розв’язання

V мол = 22,4 л/моль.

Знаходимо молярну масу газу: М(газу) = m(1 л газу) • V мол = 1,251 • 22,4 = 28 (г/моль).

Dн2(газу) — ?

9.

Дано:

Dnoв. (газу) = 1,656.

Розв’язання

V мол = 22,4 л/моль. М(пов.) = 29 г/моль.

М(газу) = Dпов.(газy) • М(пов.) = 1,656 • 29 г/моль = 48 г/моль.

m(1 л газу) = М(газу) : V мол = 48 г/моль : 22,4 л/моль ≈ 2,14 г/л.

Це може бути озон O3.

m( 1 л газу) — ?

10. Тому що водень — найлегший газ.

11.

Дано:

Dо2(газу) = 2.

Розв’язання

М(Н2) = 2 г/моль. М(O2) = 32 г/моль.

М(газу) = Do2(raзy) • М(O2) = 2 • 32 г/моль = 64 г/моль.

DH (газу) — ?

12. Озон O3 важчий за кисень у 1,5 разу (М(O2) = 32 г/моль; М(O3) = 48 г/моль). Він і утворений одним елементом — Оксигеном.

Сірчистий газ SO2 важчий за кисень удвічі (М(O2) = 32 г/моль; M(SO2) = 64 г/моль). Він утворений двома елементами — Сульфуром та Оксигеном.

13. Існує дві сполуки Карбону з Оксигеном: чадний газ СО (М(СО) = 28 г/моль) і вуглекислий газ СO2 (М(СO2) = 44 г/моль).

Нітроген утворює з Оксигеном шість оксидів, найлегший з яких— N2O (M(N2O) = 44 г/моль).

Однакову густину за однакових умов мають карбон(ІV) оксид СO2 і нітрат(І) оксид N2O.

14. Взяти дві посудини однакового об’єму й наповнити їх цими газами за однакових умов. Герметично закрити. Провести зважування. Обчислити відносну густину одного газу за іншим.





Перша публікація: 01/01/2016-2020

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.