Розв’язання вправ та завдань до підручника «ХІМІЯ» 8 клас О. В. Григоровича - 2017 рік
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук
§ 43. Розв'язання експериментальних задач
1. Реактиви, які можна використовувати для доведення наявності розчинних у воді:
а) хлоридів — при додаванні розчинних солей арґентуму утворюється білий сирнистий осад:
б) сульфатів — при додаванні розчинних солей барію утворюється білий осад:
в) бромідів — при додаванні розчинних солей арґентуму утворюється світло-жовтий осад, нерозчинний в HNO3:
г) йодидів — при додаванні розчинних солей арґентуму утворюється жовтий осад, нерозчинний в HNO3:
д) ортофосфатів — при додаванні розчинних солей арґентуму утворюється світло-жовтий осад:
е) сульфідів — при додаванні розчинних солей Рb2+ утворюється чорний осад:
є) карбонатів — при додаванні розчинних солей Са2+ утворюється білий осад, розчинний у кислотах:
2. Для визначення сполук можна використовувати реактиви, до складу яких входять:
а) йони SO42-, утворюється білий осад, нерозчинний у кислотах:
б) йони СO32-, утворюється білий осад, розчинний у кислотах:
в) йони ОН-, утворюється білий осад, який розчиняється у надлишку лугу:
г) під дією сильних окисників йони Мn2+ перетворюється в йон МnO4-:
д) йони Сl-, утворюється білий сирнистий осад:
е) йони Сl-, утворюється білий осад; йони Сl-, утворюється білий осад, йони І-, утворюється яскраво-жовтий осад:
є) йони ОН-, утворюється зеленкуватий осад:
ж) йони ОН-, утворюється бурий осад:
з) йони ОН-, утворюється синій осад:
3.
№ пробірки |
Проведені дії |
Спостереження |
|
1 |
Додаємо гранулу цинку. |
На поверхні цинку утворюються бульбашки безбарвного газу і виділяються з розчину. |
Газ, що виділяється, збираємо у пробірку, повернуту догори дном, і підпалюємо. |
Газ згоряє з характерним гавкаючим звуком. |
|
|
Висновок: до складу сульфатної кислоти входять атоми Гідрогену. |
||
|
|
||
|
2 |
Додаємо розчин барій хлориду. |
Утворюється білий осад. |
Додаємо декілька крапель нітратної кислоти. |
3 осадом нічого не відбувається. |
|
|
Висновок: до складу сульфатної кислоти входять сульфат-іони. |
||
|
|
||
|
1 |
Додаємо натрій гідроксид. |
Утворюється зеленкуватий осад ферум(ІІ) гідроксиду. |
Залишаємо осад на деякий час на повітрі. |
Осад поступово змінює колір на бурий, утворюється ферум(ІІІ) гідроксид. |
|
|
Висновок: до складу ферум(ІІ) хлориду входять йони Fe2+. |
||
|
|
||
|
2 |
Додаємо розчин арґентум нітрату. |
Утворюється сирнистий осад, через наявність у розчині йонів Fe2+ ocaд не має характерного забарвлення. |
Додаємо декілька крапель нітратної кислоти. |
3 осадом нічого не відбувається. |
|
|
Висновок: до складу ферум(ІІ) хлориду входять хлорид-іони. |
||
|
|
||
|
1 |
Додаємо натрій сульфат. |
Утворюється білий осад. |
Додаємо декілька крапель нітратної кислоти |
3 осадом нічого не відбувається. |
|
|
Висновок: до складу барій сульфіду входять катіони Ва2+. |
||
|
|
||
2 |
Додаємо декілька крапель нітратної кислоти. |
Виділяється газ із запахом тухлих яєць. |
|
Висновок: до складу барій сульфіду входять сульфід-іони. |
||
|
|
||
1 |
Додаємо розчин лугу. |
Утворюється білий студенистий осад, розчинний у кислотах. |
|
Висновок: до складу магній сульфату входять катіони Mg2+. |
||
|
|
||
|
2 |
Додаємо розчин барій нітрату. |
Утворюється білий осад. |
Додаємо декілька крапель нітратної кислоти. |
3 осадом нічого не відбувається. |
|
|
Висновок: до складу магній сульфату входять сульфід-іони. |
||
|
|
||
4.
|
Проведені дії |
Номер пробірки |
|
№ 1 Na2SO4 |
№ 2 Na2SО3 |
|
1. Додаємо розчин барій нітрату. |
Випадає білий осад. |
Випадає білий осад. |
2. Додаємо розчин хлоридної кислоти. |
3 осадом нічого не відбувається. |
Осад розчиняється, виділяється газувата речовина з характерним запахом сірчистого газу. |
5.
|
Проведені дії |
Номер пробірки |
|
№ 1 ZnSO4 |
№ 2 MgSO4 |
|
1. Додаємо розчин калій гідроксиду. |
Випадає білий драглистий осад. |
Випадає білий осад. |
2. Подальше додавання лугу. |
Осад розчинився. |
3 осадом нічого не відбувається. |
6.
|
Проведені дії |
Речовини і спостереження |
||
FeCl3 |
MgCl2 |
ВаСl2 |
|
Пробірка № 1 |
Пробірка № 2 |
Пробірка № 3 |
|
1. Додаємо розчин калій гідроксиду. |
Випадає бурий осад. |
Випадає білий осад. |
Осад не випадає. |
2. Подальше додавання лугу. |
Осад розчиняється. |
3 осадом нічого не відбувається. |
— |
Пробірка № 4 |
Пробірка № 5 |
Пробірка № 6 |
|
3. Додаємо розчин натрій сульфату. |
Осад не випадає. |
Осад не випадає. |
Випадає білий осад. |
Пробірка № 1.
Пробірка № 2.
Пробірка № 6.
7. Кожен розчин розділяємо на дві порції і розливаємо у пробірки.
При додаванні натрій карбонату осад не утворюється тільки у першій пробірці, отже, це розчин калій нітрату.
У пробірці № 6 осад не випадає, але розчин мутніє внаслідок утворення малорозчинного лугу кальцій гідроксиду, отже, у пробірці знаходився кальцій нітрат.
У пробірках № 7 і № 8 утворюються осади різного кольору. Крім того, у пробірці з алюміній нітратом осад амфотерної основи розчиняється при подальшому додаванні лугу.
У пробірці з ферум(ІІ) нітратом утворюється осад зеленкуватого кольору, який не розчиняється у надлишку лугу.
|
Проведені дії |
Речовини і спостереження |
|||
KNO3 |
Са(NО3)2 |
Al(NO3)3 |
Fe(NO3)2 |
|
Пробірка № 1 |
Пробірка № 2 |
Пробірка № 3 |
Пробірка № 4 |
|
1. Додаємо розчин натрій карбонату. |
Не спостерігається змін |
Випадає осад. |
Випадає осад. |
Випадає осад. |
Пробірка № 5 |
Пробірка № 6 |
Пробірка № 7 |
Пробірка № 8 |
|
2. Додаємо розчин натрій гідроксиду. |
— |
Осад не випадає. |
Випадає білий осад. |
Випадає зеленкуватий осад. |
3. Подальше додавання лугу. |
— |
Помутніння розчину. |
Осад розчиняється. |
3 осадом нічого не відбувається. |
Пробірка № 2.
Пробірка № 3.
Пробірка № 4.
Пробірка № 6.
Пробірка № 7.
Пробірка № 8.
Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.