Відповіді до підручника Біологія 8 клас - Н. Ю. Матяш 2016-2020

Тема 2. Травлення
§ 11. Регуляція процесів травлення в організмі людини

Обговоріть у групах. Процеси виділення шлункового соку й жовчовиділення. Результати обговорення оформіть у вигляді схем «Безумовно-рефлекторне соковиділення», «Умовно-рефлекторне соковиділення», «Регуляція жовчовиділення»

Жовчовиділення, як і виділення шлункового соку, регулюється безумовно- рефлекторно — під час подразнення рецепторів слизової оболонки рота, глотки, стравоходу під час жування та ковтання їжі.

Під час вживання їжі нервові імпульси, що надходять від головного мозку, стимулюють жовчовиділення. Посилюють виділення жовчі жирна їжа, молоко, яєчний жовток, навіть розмови про їжу (умовно-рефлекторне жовчовиділення).

Поміркуйте. Чому, коли у шлунок надходить їжа, яка навіть не перетравлюється (наприклад, трава), у ньому та ротовій порожнині відчуття голоду зникає?

Коли у шлунок надходить будь-яка їжа, вона механічно й хімічно подразнює рецептори його слизової оболонки. Наслідком цього стає безумовно-рефлекторне виділення шлункового соку. Тому їжа, яка навіть не перетравлюється (наприклад, трава), зумовлює роботу шлунка, і відчуття голоду зникає.

Творче завдання. За допомогою різних джерел інформації та власного досвіду підготуйте міні-презентацію про чинники, що сприяють соковиділенню і що гальмують цей процес

Чинники, що сприяють соковиділенню. Безумовно-рефлекторне шлункове соковиділення починається з моменту надходження їжі до ротової порожнини і пов’язане з подразненням рецепторів ротової порожнини та стравоходу. Умовно-рефлекторне виділення шлункового соку відбувається при подразненні нюхових, зорових, слухових рецепторів (запах, вигляд їжі, звукові подразники, пов’язані з приготуванням їжі, розмовами про їжу). Тому для сприяння виділення апетитного соку дуже важливо споживати смачну і якісну їжу, красиво оформлену і подану. Важливе значення має середовище і атмосфера під час прийому їжі. Вишуканий посуд, сервірування столу, приємна музика сприяють апетиту.

Чинники, що гальмують соковиділення. Соковиділення в шлунку гальмують неприємні запах і вигляд їжі, шум, біль тощо. Уживання алкогольних напоїв призводить до розладу апетиту. Спочатку він вибірково знижується, а потім повністю зникає. Хворі на хронічний алкоголізм, як правило, худнуть. У них з’являються ознаки передчасного в’янення, старіння. Вплив алкоголю на слизову оболонку шлунка та її залозистий апарат виявляється в порушеннях секреторної, ферментативної й рухової діяльності шлунка, а також органічних змінах слизової оболонки, частіше у вигляді гіпертрофічного катару. У людей, які постійно вживають спиртні напої, обов’язково розвивається гастрит. Розвиток гастриту обумовлений не тільки безпосереднім впливом спиртних напоїв на слизову оболонку, але й порушенням центральної регуляції функцій шлунка. Алкоголь є дуже частою причиною панкреатитів.

Під впливом токсичної дії нікотину в курців спостерігаються розлади травлення в різних відділах травної системи. Відзначено, що тютюновий дим послаблює нюх і сприйняття смакових відчуттів, збільшує слиновиділення, розпушує ясна, сприяє кровотечі та утворенню виразок на слизовій оболонці порожнини рота. Крім того, він впливає на емаль зубів і здатний руйнувати дентин. Секреція слинних залоз під впливом нікотину спочатку підвищується, а потім пригнічується. Крім розладу травлення в порожнині рота, під дією нікотину порушується травлення в шлунку. Згідно зі статистичними даними, у курців частіше зустрічається виразкова хвороба шлунка, хронічний гастрит. При нікотинізмі у хворих часто спостерігається зниження кислотності шлункового соку.





Перша публікація: 01/01/2016-2020

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.