Розв’язання вправ та завдань до підручника «Біологія» П.Г. Балана 11 клас - 2011 рік
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
Тема: Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.
Мета: Вивчити статистичні закономірності модифікаційної мінливості, навчитися оцінювати характер мінливості досліджуваної ознаки, будувати варіаційний ряд і варіаційну криву.
Обладнання і матеріали: гербарні зразки рослин, листки акацій, лінійки, лупи.
Хід роботи
1-2. Розглянемо кілька гербарних зразків рослин одного виду, наприклад, пшениці і порівняємо їх між собою. Вони відрізняються незначними ознаками — розмірами стебла, кількістю зернівок в колосках, довжиною листків тощо.
Головні видові ознаки різних особин пшениці незмінні: будова квітки, тип суцвіття, тип стебла або вид плода.
Порівняємо різні види злаків, щоб визначити, за якими ознаками вони відрізняються, а за якими схожі.
Порівняльна характеристика рослин родини Злакові
№ п/п |
Ознаки |
Пшениця |
Овес |
Ячмінь |
1. |
Життєва форма |
трава |
трава |
Трава |
2. |
Коренева система |
мичкуватого типу |
мичкуватого типу, дуже розгалужена |
мичкуватого типу |
3. |
Стебло |
прямостояче, соломина, 50-60 см |
прямостояче, соломина, 40-50 см |
прямостояче, соломина, 50-60 см |
4. |
Листки |
прості, сидячі, лінійні; невеликий язичок і вушка |
прості, сидячі, лінійні; великий язичок, вушок немає |
прості, сидячі, лінійні; короткий язичок, великі вушка |
5. |
Квітки |
дрібні, малопомітні, жовтувато- зеленуваті |
дрібні, малопомітні, жовтувато- зеленуваті |
дрібні, малопомітні, жовтувато- зеленуваті |
6. |
Суцвіття |
складний колос |
волоть |
складний колос |
7. |
Плід |
зернівка |
зернівка |
зернівка |
Висновок
3. Таким чином, пшениця, овес і ячмінь мають багато спільних ознак, які й об’єднують їх у родину Злаків. У них однакова коренева система, порожнисте стебло — соломина, схожа будова квіток і плодів. Види злакових можна розрізнити за найбільш надійною ознакою — будовою суцвіть. У пшениці суцвіття — складний колос з 3-7 простих колосків, а овес має суцвіття волоть. Якщо суцвіття ще не з’явились, види розрізняють за наявністю язичків і вушок — плівчастих виростів у місці переходу листової пластинки у піхву.
Відмінності між особинами одного виду пояснюються різними умовами існування. Вони викликають модифікаційну мінливість.
Це зміни фенотипу, набуті під час індивідуального розвитку організму. Наприклад, у пшениці це довжина стебла, листя, розмір зернівок тощо.
Модифікації носять адаптивний характер і не успадковуються через статеве розмноження. У багатьох рослин модифікації успадковуються завдяки вегетативному розмноженню.
4-6. Дослідження статистичних закономірностей модифікаційної мінливості
1. Складання варіаційного ряду модифікаційної мінливості (на прикладі 10 листових пластинок акації).
Розмір листка (см) |
1 |
1,5 |
1,8 |
2,0 |
2,2 |
2,5 |
2,6 |
2,8 |
Частота ознаки (шт.) |
1 |
1 |
3 |
— |
2 |
1 |
1 |
1 |
Розмір листових пластинок — варіанта (V).
Частота вияву ознаки — Р.
Загальна кількість листових пластинок — n (10 шт.) Визначимо середню величину ознаки (М) за формулою:
М = 2,02 см
Побудуємо варіаційну криву модифікаційної мінливості. Для цього на осі абсцис відкладаємо варіанти (V), а на осі ординат — частоту прояву ознаки (Р)
|
|
З варіаційного ряду і варіаційної кривої видно, що норма реакції ознаки має певні межі.
Розміри листових пластинок коливаються від 1 до 3 см. Найбільша кількість варіант припадає на середню частину ряду, що відповідає середньому значенню ознаки (М = 2,02 см).
7. Висновок
Модифікаційна мінливість — це зміни фенотипу, спричинені впливом умов середовища. Довжина ряду та розмах модифікаційної мінливості залежить від умов середовища. Чим вони стабільніші, тим коротший варіаційний ряд. Модифікаційні зміни мають адаптивний характер і допомагають пристосовуватись до змін умов середовища.
