Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Ваучер

Ваучер — приватизаційний чек (сертифікат), який засвідчує безоплатне передання частини державної власності кожному жителю країни, дає право обмінювати його (сертифікат) на акції підприємств і отримувати частину доходу у формі дивіденду. Поява В. зумовлена необхідністю значного роздержавлення, в т.ч. приватизації економіки в пострадянських країнах (частка державної власності становила тут 92%), колишніх державах соціалістичної співдружності, подолання відчуження найманих працівників від засобів виробництва та результатів праці й створення широкого загалу реальних власників; офіційно стверджувалась необхідність створення рівних стартових умов для переходу до ринкової економіки. Вартість В. у Росії, Україні та в інших країнах формально визначалася діленням вартості державного майна, що підлягало роздержавленню, на загальну кількість жителів країни. В Україні вартість В. становила в існуючій на той час балансовій вартості фондів країни 10 тис. руб. (офіційний курс рубля до американського долара становив 1:0,63), в Росії — 30 тис. руб. З цього співвідношення і виходив уряд при встановленні вартості В. Проте в Росії та в Україні не була, по-перше, здійснена науково обґрунтована оцінка вартості державного майна. По-друге, в наступний період відбулось штучне заниження вартості майна державних підприємств (так, наприкінці 1996 загальна вартість основних фондів порівняно з 1990 зменшилася за офіційним курсом НБУ приблизно в 27 разів); по-третє, відбувалося масове розкрадання державного майна наближеними до влади особами. За підрахунками економістів, воно становило в Україні не менше 50 млрд. дол., в Росії — понад 250 млрд. дол., які були здебільшого вивезені з країни. По-четверте, цьому сприяли створені урядом трасти, які займались фінансовими спекуляціями. По-п'яте, В. не перетворився на справжній цінний папір (як це мало місце за умов купонної форми приватизації в Чехії). Внаслідок цього ефективного власника не було створено, а понад 95% власників В. стали лише формальними (паперовими) співвласниками підприємств, що означало посилення відчуження праці від власності. Про це свідчить масовий продаж майнових сертифікатів на чорному ринку за приблизно 7 — 8 дол. наприкінці 1996 та до 20 грн. 1997. Крім того, близько 8 млн. осіб не використали свої сертифікати.