Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Валютні відносини

Валютні відносини — сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями, пов'язані з іншими формами міжнародних економічних відносин та функціонуванням і розвитком національних і світових грошей, а також поступовою глобалізацією товарно-грошових відносин у межах світового господарства. Провідну роль у цій системі відіграють відносини економічної власності, пов'язані з купівлею — продажем валюти, отриманням кредиту та ін. Такі відносини є економічною формою валютної системи, тому в них виділяють інші підсистеми (див. Валютна система). В.в. поділяють на національні, світові та регіональні. Національні В.в. — це сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюється міжнародний платіжний обіг, формуються та використовуються валютні ресурси, необхідні для функціонування економіки країни. Вони є складовою грошової системи країни, відносно самостійні й виходять за національні межі. Національні В.в. тісно пов'язані з регіональними та світовими В.в., закріпленими міждержавними угодами. Характер функціонування і стабільність світових В.в. залежать від економічної могутності провідних країн світу та їх участі в економічному поділі світу. Зв'язок світових В.в. із національними здійснюється через національні банки та міжнародні фінансово-кредитні інститути, які обслуговують та регулюють В.в., і виявляється в міждержавному валютному регулюванні та координуванні валютних політик країн. Регіональні В.в. розвиваються в межах регіональних економічних угруповань типу ЄС. Наслідком невідповідності між зростанням значення і надійністю механізму функціонування і розвитку міжнародних В.в. є валютні кризи та потрясіння.