Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Ховельмо
Ховельмо (Haavelmo) Трюгве Магнус (1911 — 1999) — норвезький економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки «за роз'яснення ролі теорії ймовірностей як фундаменте економетрики і за аналіз економічних структур» (1989). Народився в Скедсмо, закінчив університет в м.Осло (економічний факультет). Заслугою X. є передусім обґрунтування методології і конкретних методів економетричного дослідження, тому його справедливо вважають засновником сучасної економетрики, основним завданням якої він вважав кількісну оцінку базових залежностей, що лежать в основі економічних явищ, а також в апробації економічних теорій за допомогою методів математичної статистики, тому основним законом економетрики є життєздатність економічної теорії після її перевірки математичними і статистичними моделями й обґрунтування прогнозів розвитку економічних процесів. У праці «Дослідження з теорії інвестицій» X. розглядав капітал як запас певних благ, що вимірюється у фізичних одиницях, а отже, як фактор виробництва, намагаючись поєднати таке трактування з концепцією австрійської школи (див. Австрійська школа), що було неконструктивним підходом. Водночас заслуговує на увагу висновок X. про те, що зростання державного бюджету зумовлює збільшення національного доходу і навпаки. X. обирався членом Економетричного товариства, а 1957 — його президентом, членом Норвезької академії наук і почесним членом Американської економічної асоціації.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.