Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Фондоозброєність праці

Фондоозброєність праці — обсяг основних фондів на одного працівника (промислово-виробничого персоналу), виражена у вартісній формі, визначається шляхом ділення середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів на середньорічну списочну чисельність працівників. У західній економічній літературі аналогом Ф.п. є категорія «капіталоозброєність праці». Зростання Ф.п. зумовлене законом поступового переходу функцій працівника до засобів праці, підвищенням технічного рівня виробництва, вдосконаленням структури основних виробничих фондів та ін. З метою визначення динаміки Ф.п. за декілька років вартість основних виробничих фондів беруть у порівняльних цінах. В Україні показники Ф.п. в 90-х XX— на початку XXI ст. знижувались внаслідок фізичного та морального зношування основних виробничих фондів, хибної промислової політики та ін. З метою підвищення рівня Ф.п. провідні західні компанії списують бл. 65% своїх капіталовкладень.