Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Фактор

Фактор (англ. factor — посередник, агент) —1) один з основних видів речових і людських ресурсів виробничої діяльності в економіці країни загалом і на окремому підприємстві зокрема, що бере участь у виробництві споживної вартості, чинить вплив на таку діяльність. Такими Ф. є земля, засоби виробництва, прогрес знання про найефективніше використання ресурсів та ін. Тому речові Ф. — це окремі елементи технологічного способу виробництва, які сприяють створенню споживних вартостей і вартостей, виникненню нової продуктивної сили, але, не маючи фізичної продуктивності, не створюють вартості, а отже. — додаткової вартості. Водночас Ф. (речові ресурси), поєднуючись з особистим (суб'єктивним) Ф. виробництва, виступають джерелом так званого синергічного ефекту, нової продуктивної сили. У західній економічній літературі Ф. називають також працю, підприємництво, науково-технічний прогрес, інформацію і час. У концепції «трьох факторів виробництва» Сея, яку підтримують окремі вітчизняні економісти, хибно стверджується про наявність фізичної продуктивності речових факторів виробництва та механічну залежність доходів. До Ф. відносять ресурси і працю (в т.ч. працю підприємця), які виступають додатковим джерелом вартості, в т.ч. додаткової. Такими джерелами Ф. стають частково й опосередковано внаслідок синергічного ефекту (див. Фактори економічного прогресу). Речовий та особистісний Ф. не слід ототожнювати з продуктивними силами, оскільки в межах останніх вони представлені як системна цілісність, наповнена іншим змістом (див. Продуктивні сили)) агент, якому доручається реалізувати товар і який має широкі повноваження на такі дії. Водночас агент може продавати товари від власного імені, визначаючи умови його реалізації.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.