Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Фабрика
Фабрика (лат. fabrica — майстерня) — промислове підприємство, засноване на системі машин, і вища стадія розвитку капіталізму в промисловості (після простої кооперації та мануфактури). У процесі формування та розвитку Ф. відбулось діалектичне заперечення попередніх стадій. Ф. передбачала кооперацію машин, поділ праці між частковими машинами (на відміну від кооперації часткових робітників, які використовували ручні спеціалізовані інструменти за мануфактури). Перехід до Ф. означав створення адекватної капіталізмові матеріально-технічної бази, реальне підкорення праці капіталом (соціально-економічне відокремлення засобів виробництва і створеного продукту від безпосередніх робітників було доповнене технологічним підкоренням — перетворенням часткового робітника на додаток до машини), поглиблення суперечностей між фізичною і розумовою працею, концентрацію влади в руках капіталіста. Ф. значно розширила межі сукупного працівника, залучивши до процесу виробництва жіночу й дитячу працю, оскільки процес праці на ній не потребував значної фізичної сили. Це, своєю чергою, сприяло зниженню вартості робочої сили, посиленню експлуатації. Поширення Ф. супроводжувалося прискореним розоренням ремісників, безробіттям. Водночас фабрична система машин посилювала тенденцію до планомірності капіталістичного виробництва на мікро- і макрорівнях, сприяла поглибленню суспільного поділу праці в усіх формах (загальному, особливому та одиничному), організації робітників, зростанню їх самосвідомості. Ф. не слід ототожнювати із сучасними підприємствами автоматизованого типу, які належать до більш розвиненого технологічного способу виробництва.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.