Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Ухиляння від сплати податків

Ухиляння від сплати податків — сукупність легальних і незаконних способів приховування доходів від оподаткування. Розрізняють У. від с.п. без порушення і з порушенням закону. Способами легального приховування доходів і прибутків від оподаткування є: штучне завищення витрат виробництва і прискорене списування амортизації з метою зменшення прибутків; знижки на виснаження надр; вкладання коштів у благодійні та довірчі фонди; внутрісімейний розподіл доходів через партнерство й дарування; інвестування капіталу в країни з пільговим податковим режимом. Основними видами операцій з У. від с.п. корпораціями без порушення закону є: 1) маніпулювання оподатковуваним прибутком у галузях високої технології, що можливе внаслідок значної й не визначеної різниці між вартістю продукції та витратами виробництва з урахуванням науково-дослідних робіт; 2) зменшення фірмами-монополістами податків через маніпулювання ринковими цінами на продукцію; 3) виконання торгових функцій дочірніми підприємствами й філіалами зарубіжних компаній під виглядом адміністративної діяльності; 4) отримання доходів компаніями, що діють як іноземні філіали на комісійній основі з метою приховування справжніх розмірів прибутку від своєї промислово-торговельної діяльності; 5) створення компаній, які нібито діють як незалежні від іноземних довірителів, а фактично є їхньою власністю або контролюються ними (сімейні трести і холдингові компанії ліхтенштейнського типу); 6) фальсифікація збитків фірмами, які торгують на не комерційній основі зі своїми постачальниками й покупцями в системі спільно контрольованого бізнесу; 7) створення у вертикальній структурі об'єднаних компаній однієї компанії для У. від с.п.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.