Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Улін

Улін (Ohlin) Бертіль-Готтхард (1899-1979) — шведський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1977) «за видатний вклад в теорію міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу» (разом з Дж. Мідом). Навчався в Лундському університеті та Стокгольмській школі економічних знань і ділової адміністрації, стажувався у провідних університетах Америки. В 1924—1929 працював професором економіки Копенгагенського університету, в 1930—1965 — професором Стокгольмської школи економіки. В 1938 У. був обраний до парламенту Швеції, в 1944—1945 — міністр торгівлі, в 1944—1967 — голова Шведської ліберальної партії, в 1969—1970 представляв Швецію в Європейській раді, в 1969—1975 був головою комітету Нобелівських премій з економіки Шведської академії наук. У полеміці з Дж.Кейнсом 1937 У. вперше доводив важливість змін в ефективному попиті, внаслідок чого Дж. Кейнс до факторів попиту на гроші включив фінансовий чинник. У праці «Вільна і диригована економіка» (1936) У. обґрунтовував доцільність раціональної державної економічної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для оптимального поєднання приватного підприємства і монополій, виступав за активне державне регулювання економіки, що сприяло формуванню концепції держави загального благоденства у Швеції. Найвагомішим внеском у розвиток економічної теорії є праця У. «Міжрегіональна і міжнародна торгівля», зокрема обгрунтування моделі Хекшера-Уліна. Міжнародна торгівля як основна форма міжнародних економічних відносин виникає, на думку У., між країнами, в яких існують відмінності у відносній пропозиції трьох основних факторів — праці, землі і капіталу, що, своєю чергою, зумовлює відмінності у відносних цінах. Згідно з моделлю, предметами експорту між країнами є дешевші товари за умови відсутності торгівлі, а об'єктами імпорту — відносно дорожчі, за такої ж умови (див. Теорія Хекшера-Уліна), зокрема, країна експортує на світовий ринок ті товари, виробництво яких ґрунтується на використанні найдешевшого фактора. У. також удосконалив теорію порівняльних витрат. За наукову та політичну діяльність У. нагороджений орденами Швеції і Данії.