Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Україна та Європейський Союз

Україна та Європейський Союз — сукупність суспільних відносин, передусім економічних, політичних і правових, між Україною з часу проголошення незалежності та ЄС щодо перспектив її вступу в цей союз. Україна наприкінці 90-х XX— на початку XXI ст. проголосила курс на європейську інтеграцію. Відносини між Україною та ЄС офіційно розпочалися з підписання у липні 1994 «Угоди про партнерство та співробітництво». У сфері економічних, насамперед торговельних, відносин ця угода передбачала дотримання прав захисту інтелектуальної власності, діяльності філіалів іноземних компаній, підтримки конкуренції, заборону застосування кількісних обмежень на взаємний імпорт (крім тих галузей України, які переживають значні труднощі і вимагають захисту, але в обсязі, що не перевищував 15% сукупних обсягів ввезення з ЄС) та ін. У червні 1998 в Україні затверджена «Стратегія інтеграції України до ЄС», у якій на середньо-терміновий період (тобто до середини 2003) ставилось завдання отримання статусу асоційованого члена ЄС. Проте невміле реформування економіки в Україні, яке призвело до глибокої економічної кризи, надто повільне реформування політичної та правової систем, відсутність на практиці багатьох проголошених демократичних свобод, посилення корумпованості та злочинності тощо змінили ставлення керівних органів ЄС до перспектив вступу України в цей союз, що підтвердив саміт Україна — ЄС у вересні 2000. Необґрунтованими були наміри керівництва України стати асоційованим членом ЄС 2004, а повноправним членом цієї організації 2011. Головною причиною цього у сфері економіки є значне відставання України за рівнем економічного розвитку від країн ЄС (на початку XXI ст. за рівнем ВВП на душу населення Україна відставала приблизно в 40 разів). У сфері політики (демократичних перетворень) Україна не наближається, а дедалі більше відстає від країн ЄС.