Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Технополіс

Технополіс (гр. techne — мистецтво і polis — місто) — найвища форма інтеграції продуктивних сил (людини, науки, техніки, інформації), венчурного капіталу, фінансово-кредитних інститутів і держави у процесі виробництва з метою прискореного розвитку відсталих регіонів, поглиблення НТР і створення інформаційного суспільства. Основними структурними елементами Т. є: технопарки, науково-дослідні інститути, великі компанії, інвестиційні банки, венчурні підприємства, консультаційні фірми з проблем управління, комп'ютерні центри, державні органи. Територіально ці елементи розміщуються у промислових зонах, наукових містечках і житлових квартирах. У вузькому значенні Т. — центри новітньої технології. Найвідомішим Т. є знаменита «Силіконова долина» в Каліфорнії, на території якої знаходяться структури 17 найбільших підприємств електронної промисловості США. Цей Т. виник без прямого державного планування і виробництва. В Японії з метою запозичення досвіду США та реалізації власних ідей розроблено концепцію Т., яка передбачала досягнення під керівництвом держави трьох стратегічних цілей: 1) здійснення досліджень у сфері наукомісткої технології; 2) реалізація японських програм регіонального розвитку; 3) запозичення передового досвіду нововведень «Силіконової долини». Т. в Японії покликані стати засобом перерозподілу населення, доходів і передових технологій на користь бідних районів, інтенсивного розвитку периферійних регіонів. Компанії, які вкладають кошти в будівництво Т., отримують податкові пільги, субсидії та фінансові стимули. Японським варіантом «Силіконової долини» є Т. в м. Нагаока. Важлива ознака Т. — атмосфера творчості, ініціативи, підприємництва, ризику тощо, яка у поєднанні з методами добору талановитих кадрів, новими формами навчання сприяє розвиткові всіх сутнісних сил людини, її здібностей. Водночас у багатьох Т., зокрема в «Силіконовій долині», висока вартість житла, значне забруднення повітря й води, відчутне прагнення досягти короткотермінових цілей на шкоду довготерміновим, зростає кількість малокваліфікованих спеціалістів поряд зі збільшенням кількості спеціалістів високої кваліфікації (за скорочення кількості не кваліфікованих) та ін. У світі налічується понад 300 Т., у т.ч. у Франції — приблизно 50, в Німеччині — 30, Японії та США — по 20. У країнах СНД Т. найдоцільніше створювати у вільних економічних зонах.