Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Суспільства знань концепція

Суспільства знань концепція — концепція майбутнього суспільства, в якому найважливішим джерелом багатства нації є нові знання, що формуються і поширюються в галузі «індустрії знань», а головною формою багатства в ньому є інтелектуальний і духовний світ громадян, бо матеріалізується в їх інтелектуальній власності. Автори С.з.к. — американські вчені Ф.Махлуп, П.Дракер та ін. Наближеною за змістом до неї є концепція інформаційної економіки. На думку П.Дракера, основними працівниками такого суспільства є «розробники знань», кожен з яких є нащадком вчорашніх найманих працівників, а нині — професіоналом, здатним приймати рішення в межах своєї компетенції. Отже, власниками інтелектуальної власності стала переважна більшість зайнятих, які мають вищу і середню освіту. У США на професії з переважанням інтелектуальної власності припадало 85% зайнятих, у Німеччині — 89%, в Японії — 90%. У суспільстві, яке сформувалося у 90-х XX ст., провідну роль нібито відіграють малі і середні підприємства, а отже, «підприємницька економіка». В ній клас таких підприємців ухвалює нові інноваційні рішення, капітал порівняно зі знаннями посідає другорядне місце, але витрати на виробництво і поширення знань перетворилися в головну форму поширення інвестицій. Такій «економіці знань» загрожують мілітаризм і військові витрати. Основною суперечністю «суспільства знань» автори цієї концепції називають суперечність між високооплачуваними працівниками, зайнятими творчою працею, і низькооплачуваним обслуговуючим персоналом. Складовою С.з.к. є концепція «економіки знань». Основними недоліками концепції «С.з.к.» є абстрагування від ролі власності на засоби виробництва у формуванні такого суспільства, ігнорування реальної основної суперечності капіталізму, характеристика суспільства лише з боку одного елемента продуктивних сил, переоцінка ролі малих і середніх підприємств, не врахування надбудовних підсистем суспільних відносин — політики, права та ін. Крім того, в ній значною мірою відтворюються недоліки концепції людського капіталу (див. Теорія людського капіталу).