Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Сумія

Сумія Мікіо (нар. 1916) — японський економіст, представник інституціоналізму. С. у своїх роботах головну увагу звертає на аналіз конкретних форм і стилю організації праці й керування, безпосередніх матеріальних, адміністративних і функціональних взаємин робітників і менеджерів. Він досліджує також комплекс факторів, що визначають розвиток, тактику й вплив профспілок, співвідношення сил між ними й об'єднаннями підприємців, які трактує як результат звичайного суперництва в діловій і комерційній практиці, регульованій законами конкуренції й ринку. С. заперечує закономірність класової боротьби і вважає її вираженням скоріше слабості, ніж зрілості профспілок. За активної участі С. в 70-х опубліковано кілька монографій, присвячених проблемам трудових ресурсів, зайнятості й соціальних відносин у промисловості азійських країн за умов наростання урбанізації та індустріалізації. Запропонована С. теорія трудових відносин багато в чому переплітається з теорією управлінської революції й теорією індустріального суспільства. Їх зближує насамперед теза С. про те, що відносини між робітниками й підприємцями (керуючими) є основним відношенням у сучасному суспільстві з розвиненим технічним базисом. Основні твори: «Робітниче питання в Японії» (1962), «Відносини між робітниками й капіталом у Японії» (1967), «Економіка праці в країнах Азії» (1971), «Управління підприємствами в Кореї» (1977).