Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Сукупний попит

Сукупний попит — маса суспільних потреб всіх економічних суб'єктів, що зумовлюється та обмежується наявними грошима покупців; представлені на ринку платоспроможні потреби на товари. В політ- економічному контексті С.п. — певна сума грошей (платоспроможна потреба), з приводу нагромадження і функціонування якої виникає сукупність відносин економічної власності між різними економічними суб'єктами і яку (суму грошей) вони готові відчужувати від себе з метою привласнення необхідної кількості товарів і послуг за певними цінами. С.п. формується під впливом розвитку виробництва, доходів різних суб'єктів господарства, а також соціальних, національних, географічних, демографічних та інших умов. Розрізняють С.п. дійсний (всі платоспроможні потреби), реалізований (фактична сума проданих товарів) і не задоволений (частина представленої на ринку потреби, що не була задоволена). Структуру платоспроможного попиту розглядають як платоспроможну потребу суб'єктів ринку: окремих індивідів, організацій, установ, держави та ін. Платоспроможний попит є лише частиною (хоч і найважливішою) потреб суспільства, оскільки частина населення, окремі суб'єкти ринку можуть мати потреби у товарах і послугах, але не мати грошей, тому ці потреби не входять до С.п. Цей попит розглядається як: 1) попит усіх членів суспільства на всі (м'ясо, хліб тощо) або окремі (автомобілі, відеотехніка тощо) блага; 2) попит на всі блага, що задовольняються на окремих видах ринку (місцевому, регіональному, внутрішньому, міжнародному); 3) попит більшості населення на окремих типах ринку (товарному, грошовому, ринку цінних паперів). За матеріально-речовим змістом С.п. складається зі споживчого (товари широкого вжитку і предмети розкоші) та інвестиційного (засоби виробництва) попиту. За вартісним змістом він може не збігатися з розмірами доходів населення: бути більшим або меншим залежно від того, яка частина доходів вилучається з обігу та перетворюється на заощадження або, навпаки, вилучається із заощаджень і стає частиною сукупного доходу. Зміна С.п. і його структури зумовлює відповідні зміни сукупної пропозиції. В кількісному вираженні С.п. є залежністю між кількістю виготовленої продукції, на яку встановлюється купівельний попит, і загальним рівнем цін.