Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Федеральна корпорація страхування депозитів

Федеральна корпорація страхування депозитів (ФКСД) 1990—2001 використовувала такі основні засоби С.б.д.: 1) банкрутства банків (бл. 500, причому майже 99% з них були ліквідовані; у 1980—1990 ці дані відповідно становили бл. 1020 і 94%), а іншим надавалась фінансова допомога у формі купівлі активів і прийняття відповідальності; 2) угоди з купівлі і прийняття відповідальності (відповідно бл. 425 і 795 банків); 3) надання трансфертів (бл. 130 і 43); 4) погашення застрахованих депозитів (майже 95 і 30 банків). Якщо банківський закон 1934 передбачав С.б.д. — членів ФКСД в обсязі 50% найбільших вкладів — 50 тис. дол. (до 10 тис. дол. — на 100%, від 10 до 40 тис. дол. — до 75%), то згідно з законом 1935 — 100% таких депозитів; банківський закон 1991 — 100% в сумі 100 тис. дол. Безпосередню виплату страхових відшкодувань здійснює у США Банківський страховий фонд (БІ). Цей же закон передбачав, що ФКСД могла отримати у казначействі позику в сумі до ЗО трлн дол. для покриття збитків неплатоспроможних банків і видачі застрахованих депозитів, причому позики слід повернути упродовж 15 років. Депозити позико-ощадних асоціацій застраховані у Фонді страхування таких асоціацій (ЗАЇР). На початку 2001 загальна сума застрахованих депозитів у ВІР перевищувала 2,3 трлн дол., а кількість банків із такими (застрахованими) депозитами — 8590; у вА1Р — відповідно 753 млрд дол. і майже 1335 ощадних установ. У Великобританії розмір гарантій становить 75% суми депозиту, але не більше 20 тис. фунтів ст.; у Франції гарантуються вклади до 400 тис. франків; у Німеччині — 30% суми вкладу; в Канаді — 60 тис. канадських доларів на одного вкладника; в Польщі — 7 тис. євро повністю і до 3 тис. євро — в обсязі до 90%. В Україні С.б.д. розпочалось 1998, але гарантувалось лише 500 грн, 2005 — 5 тис. грн.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.