Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Стратегія інноваційна

Стратегія інноваційна — комплекс довготермінових заходів, до яких вдаються суб'єкти економічної діяльності на макро- та мікрорівнях з метою вибору найефективніших напрямів і шляхів упровадження нових технологій, видів техніки, проектування принципово нових видів продукції, а також методів організації виробництва тощо, спрямовані на швидкий розвиток економіки загалом, окремих підприємств, фірм і компаній зокрема. Основою С.і. є довготермінове прогнозування економіки з урахуванням можливих змін внутрішніх і зовнішніх чинників, ресурсів та ін. Основним типом такої стратегії є стратегія наступу, спрямована на посідання передових позицій на зовнішньому ринку окремих видів продукції, яка в сучасних умовах може бути реалізована лише за активної участі держави. В процесі реалізації такої стратегії зростають витрати на НДДКР, а також здійснюється кооперація з іншими компаніями. Наступним типом стратегії, яка покликана не допустити відриву від лідера, є оборонна. Вона передбачає здебільшого використання інновацій лідера, внесення в них певних якісних змін, а також упровадження на окремих сегментах ринку принципово нових інновацій.