Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Стратегія економічного розвитку

Стратегія економічного розвитку — довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С.е.р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у сфері науки (наукова політика), у сфері ціноутворення (цінова політика), політика щодо підвищення конкурентоспроможності країни (конкурентна стратегія) та ін.; по-друге, економічна політика щодо вдосконалення та розвитку системи продуктивних сил на довготерміновий період (а в її межах — стратегія розвитку техніки, технології, особистісного фактора, інформації тощо); економічна політика щодо вдосконалення та розвитку економічної власності, окремих її типів і форм на довготерміновий період (в т.ч. стратегія розвитку приватного, колективного, державного типів і властивих їм форм), а також змішаних форм власності, що виникають внаслідок поєднання у різних пропорціях перелічених типів власності; стратегія економічного розвитку інших підсистем — техніко-економічних відносин, організаційно-економічних відносин, господарського механізму, економічних відносин, технологічного, економічного та соціального способів виробництва та окремих елементів кожної з цих підсистем.