Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка)

Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка) — 1) відсоткова ставка, що використовується центральним банком при наданні кредитів комерційним банкам, а також для переобліку приватних комерційних векселів і є одним із головних важелів грошово-кредитної та валютної політики. С.р., як правило, нижча від ринкових ставок. Вона виникає під час купівлі векселів до завершення терміну їх погашення, внаслідок чого ними починають розпоряджатися банки разом з правом вимоги платежу від векселетримача. С.р. є для банків витратами на придбання резервів, що сприяє збільшенню пропозиції грошей. Підвищення С.р. обмежує можливості використання банківських кредитів національними товаровиробниками, а водночас комерційних банків у наданні таких кредитів, обсяг грошової маси, що загалом є засобом політики «дорогих грошей». Підвищення С.р. стимулює залучення іноземних короткотермінових інвестицій, сприяє зростанню пропозицій іноземної валюти — т.зв. гарячих грошей, що, своєю чергою, знижує курс національної валюти. За зниження ставки С.р. — результати протилежні, що є засобом політики «дешевих грошей», вигідної передусім національним товаровиробникам; 2) плата, яку вносить клієнт банку при погашенні старої заборгованості і за кредити через їх заміну новими.