Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Соціальних конфліктів концепції
Соціальних конфліктів концепції — сукупність ідей, положень, учень різних напрямів, шкіл і течій про причини, умови, сутність і форми конфліктів у сфері соціальних відносин. Загалом соціальний конфлікт означає боротьбу між соціальними суб'єктами, процес розвитку, поглиблення і вирішення суперечностей соціальних відносин і діяльності людей, зумовлених об'єктивними економічними і соціальними законами. Проте таку характеристику соціальних конфліктів, як правило, заперечують західні вчені. Так, німецький учений Р.Дарендорф вважає основними причинами конфлікту несумісність (об'єктивну і суб'єктивну) окремих груп, які намагаються задовольнити свої егоїстичні інтереси. Л.Козер, Р.Шмідт та ін. розглядають причину конфліктів у протиборних типах поведінки; в особливостях психологічних процесів; у поглибленні несумісності ціннісних відмінностей. Умовами соціального конфлікту називають дефіцит ресурсів, ідеологічні відмінності, особисті відмінності і комунікацію тощо. Основними формами конфлікту вважають відкриту соціальну боротьбу або повномасштабний конфлікт і прихований конфлікт (наприклад, конфлікт інтересів власників підприємств і найманих працівників). Проте більшість з цих причин конфліктів є лише окремими похідними, або другорядними, щодо основних, тобто боротьби найманих працівників з власниками засобів виробництва, зумовленої основною суперечністю капіталізму. Водночас системний аналіз соціального конфлікту передбачає врахування об'єктивних і суб'єктивних причин, суспільних та індивідуальних.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.